Архів документів / Надходження (архів) / Надходження 2015 року / Січень 2014 / Література для дітей середнього та старшого шкільного віку

      «Справжня історія Стародавнього світу» — це не просто книжка про події, що відбувалися тисячі років тому. На відміну від шкільних підручників, в ній йдеться не лише про історію окремих народів — шумерів, єгиптян, греків, римлян, а й про увесь Стародавній світ як цілісну систему. Чому перші міста з'явилися на Близькому Сході, а коня приручили в Україні? За чим шумери плавали до Стародавньої Індії? Що греки запозичили у фінікійців окрім абетки? Чи могли зустрітися Будда, Конфуцій і Піфагор? Чому індіанці, що жили за тисячі кілометрів від Єгипту, теж будували піраміди? І як так сталося, що наймогутніші держави виявилися безсилими перед вихідцями з маленького містечка на краю цивілізованого світу? Відповіді на ці та багато інших питань дозволяють не лише дізнатися про цікаві факти, але й зрозуміти «логіку історії». Від появи перших людей — до виникнення держави. Від першого обробленого каменю — до класичної філософії. Глава за главою читач пройде той шлях, яким століття за століттям проходило людство. Різні культури, різні цивілізації, різні релігії — і спільна спадщина Стародавнього світу, без якої не можна уявити сучасного життя. Колесо і папір, гроші і глиняний посуд, літери і цифри, спорт і пошта, театр і вибори — про те, як і чому вони виникли чи були винайдені, розповідає ця книжка.




   Сорока, Ю. В.  Дмитро Байда-Вишневецький / Юрій Сорока. — К.: Золоті ворота, 2013. — 120 с.

   Дмитро Байда-Вишневецький — славетний козацький лицар, визначний полководець, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі. Про його хоробрість і талант воїна складалися легенди. В українській народотворчості ці легенди перетворилися на широковідому думу про козака Байду, що уособлював і козацькі вольності, і войовничий дух, і нечуваний героїзм у боротьбі з ворогом.









   Сорока, Ю. В. Бій під Крутами / Юрій Сорока. — К.: Золоті Ворота, 2013. — 120 с.

    29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.








   Сорока, Ю. В. Брестська унія / Юрій Сорока. — К.: Золоті Ворота, 2013. —119 с.

    Наприкінці XVI століття Річ Посполита, спрямована рукою Ватикану, оприлюднила проект злуки католицької і православної церков, який був реалізований 1596 року у Бресті й отримав назву Брестської унії. Однак впровадження унії із самого початку зазнало протесту і опору не тільки з боку православного духовенства, але й значної частини українського народу, насамперед селянства і козацтва, бо православна віра відігравала цементуючу роль в духовному та суспільному житті, що сприяло збереженню національної самобутності українців.










   Тома, Л. В. Петро Конашевич Сагайдачний / Леонід Тома. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 119 с.

   Петро Конашевич Сагайдачний (1570—1622) увійшов в історію як один з найвизначніших козацьких гетьманів Війська Запорозького, видатний полководець, державний діяч, дипломат, захисник української культури і духовності. Завдяки його діяльності козацьке військо перетворилося на регулярне військове формування. Перемоги Сагайдачного в походах до Криму і Туреччини сприяли зростанню міжнародного значення українського козацтва. Визначну роль відігравав гетьман і в Хотинській війні 1620—1621 років. Під час Хотинської битви Сагайдачний очолював 40-тисячне козацьке військо. Перемога в ній зупинила наступ Османської імперії на Європу. І в цьому неперевершена заслуга Петра Конашевича Сагайдачного — звитяжного лицаря, котрий завжди був «готовий ойчизні служити, за вольность її і свій живот положити».






   Солдатенко, В. Ф. Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постаті / Валерій Солдатенко. — Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. — 511 с.: іл.

    У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності, — М. Грушевського, B. Винниченка, М. Міхновського, Д. Дорошенка, П. Христюка, C. Голубовича, М. Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний слід у житті нації. Їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді — справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому залежав вектор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.


 







Яневський, Д. Б. Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька / Данило Яневський. — Харків: Факт, 2013. — 283 с. 

  Дослідження доктора історичних наук, журналіста, телеведучого Данила Яневського — для тих українців, які мають бажання дізнатися, чим було проголошення Акта відновлення Української держави: звитяжним вчинком українських патріотів, інтригою німецьких спецслужб чи частиною детально продуманого плану націоналістів. Проаналізувавши відомі на сьогодні документальні публікації, спеціальні дослідження, архівні матеріали фондів Українського Національного Музею (Чикаго) та Наукового Товариства імені Т. Шевченка (Нью-Йорк), автор малює альтернативну до існуючої картину створення Організації українських націоналістів, її ролі та місця в історії передвоєнної Європи, з’ясовує її чисельність, відновлює імена реальних керівників та натхненників, творців та погребенників ОУН, форми їхньої «співпраці» зі спецслужбами різних країн, джерела фінансування. У центрі документального розслідування — питання про легітимність Акта 30 червня 1941 р., обставини його народження та проголошення, політичний вплив на український національний рух за умов німецької окупації.
 




 Яневський, Д. Б. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича / Данило Яневський. — Харків: Факт, 2013. — 283 с. 

   Нове документальне дослідження доктора історичних наук, відомого телеведучого та журналіста — для громадян України, а також політиків, героїв численних біллбордів, журналістів та кандидатів в народні депутати. Проаналізувавши десятки тисяч сторінок документів, мемуарів, спеціальних досліджень та артефактів з колекції Українського Національного Музею (Чикаго, США), автор відновив реальну історію УПА, з’ясував її чисельність, місця та час народження, імена Головних командирів. На думку автора, історія УПА — це історія збройного спротиву частини українського народу комуністичній диктатурі, історія реального, а не вигаданого Голокосту українців, історія найбільшої антропологічної катастрофи в історії Європи за останню тисячу років».







   Литовченко, Т. і О. Кинджал проти шаблі: авантюрно-історичний роман / Тимур і Олена Литовченки. — Харків: ТОВ Творче об-ня «Гімназія», 2013. — 315 с. 

   ...Коли князь Іван Вишневенький та його молода дружина Олександра раділи народженню свого первістка Дмитра, людська заздрість єдиним ударом розбила їхнє щастя. Полонена і продана в рабство Олександра була змушена боротися за виживання, доки не зійшла на один з найвищих щаблів влади в Османській імперії. Княжич Дмитро Вишневенький виріс хоробрим вояком, справжнім оборонцем українських земель від турецьких набігів і дістав прізвисько Байди. Саме тоді невблагання доля зіткнула матір і сина, які не підозрювали про кровний зв’язок між ними!











Есаулов, О. Ю. Канікули для Інформи / О. Ю. Есаулов. - Кіровоград: Імекс ЛТД, 2013. - 236 с.

   У принцеси Інформи канікули, і бажає вона їх провести в нашому, фізичному, світі. Випадково про це узнає хакер Костя. ЗІ своїми дружками він вирішує викрасти принцесу. І це їм вдається! Але невже принцеса нічого не зможе зробити заради власного звільнення? І невже Сергійко та його друзі нічого не вдіють, щоб допомогти принцесі? Чи зможуть друзі протистояти злому вірусу Макровіру, який підключається до цієї справи? I взагалі, чим закінчиться ці дивовижні канікули принцеси Інформи?