Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей
 
      Леонід Соломонович Первомайський — український письменник, поет.
    Народився 4 (17 травня) 1908 року в місті Костянтинограді Полтавської губернії (нині місто Красноград Харківської области) в родині ремісника-палітурника. Тут минули його дитинство і юність. Навчався в початковій школі, у 1917–1920 роках — у перших двох класах Костянтиноградської гімназії, у 1920–1922 роках — в семирічній трудовій школі. Після школи працював на Карлівському цукровому заводі, бібліотекарем у Зачепилівському районному будинку селянина, там же завідував хатою-читальнею. 1924 року вступив до комсомолу. 1925 року переїхав до міста Лубнів, працював у робітничому клубі, секретарем редакції в газеті «Червона Лубенщина», в окружкомах КП(б)У та ЛКСМУ. Тоді вступив до Лубенської філії Спілки селянських письменників «Плуг». Вже наступного 1926 року перебрався до Харкова, працював у редакції дитячого журналу «Червоні квіти». Належав до літературного об'єднання «Молодняк». У листопаді 1928 року Первомайський їздив до Туреччини, а 1932 року — на Памір.
   В роки німецько-радянської війни був на фронті, працював кореспондентом радіомовлення Південно-Західного і Донського фронтів та військовим кореспондентом газети «Правда».
   Жив у Києві у будинку письменників «Роліті» по вулиці Леніна, 68 (нині вулиця Богдана Хмельницького). Помер 9 грудня 1973 року. Похований на Байковому цвинтарі.

Творчість

   Дебютом у літературі можна вважати прозовий ескіз «А над полем постріл…», надрукований 1924 року в газеті «Червоний юнак» (Полтава). Перша збірка оповідань Леоніда Первомайського «Комса» вийшла 1926 року, перша збірка віршів «Терпкі яблука» — 1929 року. Перша його п'єса «Коммольці» побачила сцену 1930 року. За два роки — з 1926 по 1928 рік — вийшло шість окремих видань оповідань і повістей Первомайського.
   Збірки віршів Первомайського «День народження» і «Земля» 1944 року відзначено Державною премією СРСР другого ступеня. Філософський роман про героїку і будні війни «Дикий мед» було екранізовано, головну роль у фільмі зіграла актриса Алла Ларіонова.
    Леонід Первомайський виступав також як літературний критик і публіцист (книги роздумів «З щоденника поета» (1956), «Творчий будень» (1967)), але, поза власною творчістю, найбільше він уславився як перекладач. Завдяки його невтомній праці українською мовою побачили світ твори Франсуа Війона, Шандора Петефі, Юліуса Фучика, Нізамі Гянджеві, Михайла Лермонтова, Володимира Маяковського, Генріха Гайне, балади слов'янських та інших народів світу.

Могила Леоніда Первомайського на Байковому цвинтарі