Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / М. Кремінярівська
Кремінярівська Марія Антонівна (з дому Цимбалюк, у заміжжі Кавун; 20 жовтня 1902, м. Почаїв, нині Кременецького району Тернопільської області — 3 січня 1999 (за іншими даними 4 грудня 1998), м. Ошава, Канада) — українська письменниця, громадська діячка.
Закінчила у місті Кременець українську гімназію (1921), торгівельно-кооперативні курси.
1939 р. Кремінярівська заарештували органи НКВС; 1940—1947 відбувала ув'язнення в Казахстані.
Повернувшись (1947) до Кременця, працювала бухгалтером. 1949—1953 — на спецпоселенні у Красноярському краї (нині РФ). Після повернення — на різних роботах.
1975 р. виїхала до Австралії, згодом — до Канади. Проживала у місті Ошава поблизу міста Торонто. Реабілітована 1989 р.
Авторка 3-х книг під загальною назвою «Оповідання про Надюсю»; прототип героїні — донька Надія. Із них вийшли друком у Кременці «У рідному місті» (1936) та «Надюся у Львові» (1938).
Видала автобіографічні книги «Вівці, вовки і люди» (Торонто, 1989), до якої окремими розділами увійшли «Оповідання про Надюсю»; інші розділи — «У тюрмі», «Лагер», «Додому! Додому!»
Закінчила у місті Кременець українську гімназію (1921), торгівельно-кооперативні курси.
1939 р. Кремінярівська заарештували органи НКВС; 1940—1947 відбувала ув'язнення в Казахстані.
Повернувшись (1947) до Кременця, працювала бухгалтером. 1949—1953 — на спецпоселенні у Красноярському краї (нині РФ). Після повернення — на різних роботах.
1975 р. виїхала до Австралії, згодом — до Канади. Проживала у місті Ошава поблизу міста Торонто. Реабілітована 1989 р.
Авторка 3-х книг під загальною назвою «Оповідання про Надюсю»; прототип героїні — донька Надія. Із них вийшли друком у Кременці «У рідному місті» (1936) та «Надюся у Львові» (1938).
Видала автобіографічні книги «Вівці, вовки і люди» (Торонто, 1989), до якої окремими розділами увійшли «Оповідання про Надюсю»; інші розділи — «У тюрмі», «Лагер», «Додому! Додому!»
.gif)
