Червоногородський замок

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

   Червоногородський замок — оборонна споруда, у першій половині XIX ст. перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області, на стрімкому пагорбі посеред глибокої котловини р. Джурин, що в цьому місці творить майже замкнуту петлю.
  Червоногородський замок вважається одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини. Туристи, зазвичай, асоціюють його із казковими "Двома вежами" з саги Толкієна "Володар перстня".
   Назва пов'язана з інтенсивним червоним кольором місцевим пісковиків. Поблизу — Червоногородський водоспад; за леґендою, його створили татари, які прокопали нове русло для р. Джурин, щоби полегшити доступ до замку.
   Є гіпотези, що перше поселення тут закладене IX ст., 1241 його знищили монголо-татари, однак у давньоруських літописах згадок про це нема. Перші відомості про Черлений Городок — у хроніці Биховця під 1351. Тоді литовсько-руські князі брати Коріятовичі збудували тут перший, дерев'яний замок; 1538 його знищили татари і волохи.
  На початку XVII ст. власник Червоногорода Львівський каштелян М. Данилович звів мурований чотирикутний замок з вежами на кутах, оточений оборонним муром із в'їзною брамою. 1648 під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького замком оволоділи повстанські загони. 1672 його здобуло військо турецького султана Магомета IV.

  Зазнавши неодноразових руйнувань, замок занепав. Від 1778 — власність Кароля Понінського, який 1820 звелів розібрати 2 вежі й частину будівлі, дві інші вежі та частину стін використав для спорудження палацу на замковому фундаменті. Його син, Калікст, вважаючи вежі надто низькими, розібрав їх і збудував на цих самих місцях вищі та об'ємніші, у псевдоренесансному стилі.
  До Першої світової війни палац мав вишукану терасу в італійському стилі та колонаду з 6 кам'яних колон, був оточений великим ландшафтним парком із фонтаном.
  Під час 1-ї світової війни палац зазнав значних руйнувань, і його більше не відбудовували. Довершила руйнування 2-а світова війна. Нині збереглися лише дві, значно пошкоджені вежі. Однак і в стані руїни замок-палац та розташовані поблизу залишки костьолу й усипальниці Понінських, водоспад утворюють унікальний історико-ландшафтний комплекс у мальовничій місцевості.
   Нині — власність Тернопільської єпархії УАПЦ.