Загадки

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Був на горі гайок маленький;
Туди частенько я ходив;
Стояв там явір зелененький,
Кругом широкий степ синів.
Дивлюсь я раз: попід горою
Біліє лан, як полотно;
Якийсь дідок маха рукою
І сипле чорнеє зерно.
Дивуюсь я, і серце мліє,
Мов засоромилось воно.
«Чого, — питаю, — лан біліє?
На що се чорнеє зерно?» —
«На те, — дід каже, — лан біліє,
Щоб бачить, як лежить зерно;
Хто розуміє, той і сіє,
Над сим працює світ давно».
Широкий степ — то край наш милий,
Що в світі Божому живе,
А білий лан — папір то білий,
Зерно — писання світове.

Л. Глібов

Вічна подруга
Бачить - не бачить,
Чути — не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче –
Правди навчає;
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, —
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька –
Книжка, та й годі.

Л. Глібов

Бачити - не бачить,чути – не чує, Мовчки говорить, дуже мудрує. Часом захоче – правди навчає, Іноді бреше, всіх звеселяє. Люба розмова, будемо, діти, З нею довіку жити – дружити. Хто ж то такая у світі щаслива, Мудра, правдива і жартівлива? Як не вгадати? Стану в пригоді, Річ коротенька – книжка, та й годі.	З ним подружить кожен з нас, Коли піде в перший клас. Бо хоч він завжди мовчить, Та читати нас навчить. *(Буквар)* Паперовий кораблик щодня Перевозить у трюмах знання. Після плавання цей корабель Повертається в рідний порт Фель. *(Підручник)*	Всім людям знана, її, звичайно, добре знають люди: Всього п'ять літер; значить те, що й лід. А другу з них зміни на «н», і буде Знайома річ, яку читати слід. Що це таке? (Крига, книга) Не дерева а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не чоловік, а розповідає. *(Книга)*
Дуже я потрібна всім: І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга)	Біла рілля, чорне насіння. Хто вміє, той і розуміє, Хто його знає, той і позбирає. (Книга)	Всім розкаже всі пригоди, А сама мовчить ізроду. Дивишся - чистенька, Погладиш — гладенька, А читати станеш — спіткнешся. (Книга)
Не кущ, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а навчає. (Книга)	Бачить — не бачить, Чути — не чує. Мовчки говорить, Дуже мурує. *(Книга)*	Не дерево, а з листям, Не людина, а говорить. *(Книга)*

Біле, а не сніг, Не поле, засіяне *(Аркуш книги)*	Снігові поля, чорні граки. Хочеш розумним бути – бери та вчи. (Книга)	Кожний скільки хоче бере, А все лишається. (Книга)

Хто мовчить, а всіх людей вчить? (Книга)	Мовчить, А багато людей навчить. (Книга)	Язика не має, а розуму навчає. *(Книга)*