С. А. Твердохліб

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Пізнав я той смуток, що скроні не клонить,
І сльози, що всерці на дні леденіють,
А сліз тих зіниця ніколи не ронить...
І регіт крізь сльзи. Слова каменіють...

Сидір Твердохліб народився 9 травня 1886 р. в м. Бережани. Закінчив народну школу в м. Дрогобичі та гімназію в м. Ярославі. Вищу освіту здобув у Львівському та Віденському університетах. Після повернення в Галичину працював гімназійним вчителем у Львові. Брав активну участь у літературно-мистецькому житті міста, був одним із учасників літературної групи “Молода Муза”.
Оригінальна поезія у творчій спадщині С. Твердохліба займає порівняно невелике місце, натомість він багато й плідно перекладав польською мовою твори українських письменників: Івана Франка, тоді молодих поетів і прозаїків Миколи Філенського, Олександра Козловського, Олександра Олеся, Михайла Яцківа. Так, завдяки трьом збіркам М. Яцківа, що вийшли польською мовою у його перекладі, письменник цей був не менш відомий польським читачам того часу, ніж українським. І. Франко написав розгорнуту статтю з приводу Твердохлібового перекладу його вірша “Каменярі”, де назвав нашого земляка перекладачем, який добре володіє польською мовою, має широку духовну культуру і добре вироблений естетичний смак.
Перекладав С. Твердохліб також з української мови німецькою (поему Т. Шевченка “Гайдамаки”), з польської українською.
Оригінальні поезії С. Твердохліба надрукував журнал “Світ” (1906), а 1908 р. вийшла його єдина збірка “В свічаді плеса”.
В окремих поезіях С. Твердохліба звучать соціальні мотиви. Особливо його хвилювала тяжка доля солдата австро-цісарської армії.
Пропольські симпатії С. Твердохліба призвели до того, що після окупації Західної України Польщею він пішов на пряму співпрацю з пілсудчиками, за що поплатився життям: 16 жовтня 1922 р. був убитий на вулиці в м. Золочеві.