Бібліотечні проєкти / Літературна карта / Тернопільський район / Левко Крупа
Левко Крупа (1943 – 2000) смт. Велика Березовиця (нині Великоберезовицька селищна територіальна громада Тернопільського району).
Письменник, журналіст, педагог, громадський діяч.
Закінчив у 1961 р. Тернопільську ЗОШ № 8 і почав трудовий стаж на цукровому заводі "Поділля". У 1962 р. вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, який після трирічної служби в армії закінчив у 1970 р. Працював випусковим редактором районної та обласної газет, учителем української мови і літератури, науковим працівником у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, картинній галереї. У 1989-91 рр. редагував газету Тернопільської крайової організації Руху "Тернове поле", у 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради України від Теребовлянського виборчого округу. У вересні 1991 р. очолив Тернопільський телерадіокомітет, який після реорганізації перетворився в Обласну державну телерадіокомпанію. Друкуватися почав у Микулинецькій районній газеті, згодом - у студентській багатотиражці ЧДУ, молодіжних та обласних газетах Житомирщини, Буковини, Тернопільщини. Лауреат всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких (1991). Вірші поета поклали на музику З. Присухіна, А. Горчинський, Б. Іваньків, Н. Скалій. В 1991 році став членом НСПУ. Помер від тяжкої хвороби 28 грудня 2000 року, похований у рідному селі.
Закінчив у 1961 р. Тернопільську ЗОШ № 8 і почав трудовий стаж на цукровому заводі "Поділля". У 1962 р. вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, який після трирічної служби в армії закінчив у 1970 р. Працював випусковим редактором районної та обласної газет, учителем української мови і літератури, науковим працівником у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, картинній галереї. У 1989-91 рр. редагував газету Тернопільської крайової організації Руху "Тернове поле", у 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради України від Теребовлянського виборчого округу. У вересні 1991 р. очолив Тернопільський телерадіокомітет, який після реорганізації перетворився в Обласну державну телерадіокомпанію. Друкуватися почав у Микулинецькій районній газеті, згодом - у студентській багатотиражці ЧДУ, молодіжних та обласних газетах Житомирщини, Буковини, Тернопільщини. Лауреат всеукраїнської премії ім. Братів Богдана і Левка Лепких (1991). Вірші поета поклали на музику З. Присухіна, А. Горчинський, Б. Іваньків, Н. Скалій. В 1991 році став членом НСПУ. Помер від тяжкої хвороби 28 грудня 2000 року, похований у рідному селі.
Збірки поезій „Чотири струни”, „У дзеркалі плуга”, „Міра болю”. Збірка п’єс „Три листки з літопису”, драми „Ой Морозе, Морозенку”, „Легенда Тернового поля”, „Василько – князь Теребовлянський”.
Крупа, Л.
Легенда Тернового поля: історична драма-легенда / Л. Крупа. - Чортків: Терновид, 1990. - 76 с.
Крупа, Левко
Марева легке крило: вибрані поезії / Л, Крупа; упоряд. Наталії Дащенко, Марії Крупи. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 256 с.
До видання увійшли знакові, художньо й естетично вартісні, тематично суголосні сучасному читачеві вірші, вибрані зі збірок «Чотири струни» (1986), «У дзеркалі плуга» (1990), «Міра болю» (1998). Окремо представлено досі не публіковані твори, написані в різні роки, зокрема сонети, вірші для дітей тощо.
«Вибране» Левка Крупи являє собою своєрідний часовий зріз творчості поета, засвідчує її неперервність, окреслює тематичну та жанрову палітру. У рядках віршів читач знайде те, що завжди знав, але чим поет все-таки зумів вразити.
Крупа, Л. М.
У дзеркалі плуга: поезії / Л. М. Крупа.— К: Рад. письменник, 1990. — 102 с.
Вірші другої збірки поета відзначаються глибиною почуттів, розмаїттям тем і ритмів. Поет засвідчує: ми відповідальні за все — за порослі байдужістю руїни Чигирина й Теребовлі, за роз-грузлу дорогу до села, за кожну загублену в полі зернину.
У сконденсованому слові непідробно звучить любов автора до рідної землі, до людей, котрі а діда-прадіда орали, засівали й боронили її. Ця тема домінує у вінку сонетів «У дзеркалі плуга», окремих віршах циклу «У тіні Вавеля», у пейзажній, філософській та інтимній ліриці.
Свіжість поетичного образу, барвистість мови, пісенність багатьох віршів — характерні ознаки цієї поетичної збірки.