Володимир Гнатюк

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Володимир Гнатюк (09. 05. 1871, с. Велеснів, Монастириського району (нині Монастириська міська територіальна громада Чортківського району) - 06. 10. 1926, Львів) - етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч. Дійсний член НТШ (1898). Навчався в гімназіях у Бучачі та Станіславі (нині Івано-Франківськ). 1894 вступив на філософський факультет Львівського університету (студіював у Грушевського й О. Колесси). Після його закінчення - вчений секретар НТШ у Львові; на цій посаді залишався до кінця життя. Від 1898-редактор "Літературно-наукового вістника", відповідальний секретар і редактор "Українсько-руської видавничої спілки". Збирати етнографічні та фольклорні матеріали почав учнем Бучацької гімназії. Всього опублікував майже 1 тисячу наукових праць. Першу розвідку "Лірники: Лірницькі пісні, молитви, слова, звістки і т. ін. про лірників повіту Бучацького" надрукував 1896. Серед праць Гнатюка: " Етнографічні матеріали з Угорської Руси" (т. 1. 2, 4-6; 1897- 1911), "Галицько-руські народні легенди" (2 т.; 1902-1903), "Коломийки" (3 т.; 1905-07), "Гаївки" (1909), "Народні оповідання про опришків" (1910), "Колядки і щедрівки" (1914), "Українські народні байки" (2 т.; 1916), "Національне відродження австро-угорських українців" (1916), "Народні новели" (1917), "Народні байки" (1918), " Як повставав світ: Народні легенди з історії природи й людського побуту" (1926). У с. Велеснів діє Музей В. Гнатюка, його іменем названо ТДПУ.

Гнатюк, В. М. Казки Закарпаття / В. Гнатюк; упоряд., підготовка текстів, вступ, стаття, приміт. та словник І. В. Хланти. — Ужгород: Карпати, 2001. — 382 с.

До книги ввійшли кращі зразки народних казок Закарпаття у записах видатного українського фольклориста Володимира Гнатюка, зроблених наприкінці минулого століття.