Б. Демків

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Борис Демків – поет, публіцист, перекладач, журналіст.
Він увійшов у літературне життя в 1960-х рр. і відтоді його творчість бентежила й продовжує бентежити душі щирістю, глибиною й образністю.

Народився Борис Миколайович Демків 20 липня 1936 р. в Тернополі, у сім’ї робітників. Здобув освіту в Тернопільській середній школі робітничої молоді, після закінчення якої працював на будівництві газопроводу, згодом – у радгоспі “Пресновський” Північно-Казахстанської області. Закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету імені І. Франка. Був на культурно-освітницькій та журналістській роботі. Очолював літоб’єднання “Cонячні кларнети” при редакції обласної молодіжної газети “Ровесник”. Працював завідуючим літературною частиною обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Завідував відділом літератури та мистецтва журналу “Тернопіль”. Один із фундаторів Тернопільської обласної організації СПУ, голова творчого об’єднання поетів.
Лауреат обласної премії ім. С. Будного (1972 р.), Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Лепких (1996 р.), нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Член Національних спілок України - журналістів (1965 р.), письменників (1967 р.)

Автор поетичних збірок: «Сувора ніжність» (1965), «Контрасти» (1968, забороненої і розсипаної з гранок), «Символи» (1968), «Червоне мовчання» (1973), «Крило зорі» (1978), «Дерево життя» (1982), «Поезії» (1986), «Ораторія лісу» (1987), «Квіти ромена» (1996, збірка пісень), «Залишаю для вас» (2004) «Людина до сонця іде» (1972? біографічна проза).

Працював кореспондентом тернопільських обласних газет «Ровесник», «Вільне життя», керівником літературного об'єднання, очолював відділ мистецтв обласної бібліотеки для юнацтва (тепер бібліотека для молоді), завідував літературною частиною Тернопільського музично-драматичного театру, відділами поезії у журналі «Тернопіль», газеті «Русалка Дністрова».
Борис Демків – автор збірок поезій “Сувора ніжність”, “Символи”, “Червоне мовчання”, “Крило зорі”, “Древо життя”, “Поезії”, “Ораторія лісу” та книги пісень “Квіти ромена”. У його творчому доробку – низка статей, нарисів, рецензій, творчих портретів та інших публікацій у періодиці. Перший серед літераторів Тернопільщини удостоєний звання лауреата обласної премії імені С. Будного. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких. Член Національних Спілок України – журналістів з 1965 р., письменників з 1967 р. Широко знаний і як наставник молоді, постійно леліяв літературну зміну. Пісні Б. Демківа входять до репертуару багатьох українських виконавців, а в його поезіях збереглася енергетика молодого завзяття.
Серце Б. М. Демківа перестало битися на 65-у році життя, в останній день 2001-го – 31 грудня. Похований на Микулинецькому цвинтарі.
У 2011 р. в Тернополі на стіні будинку, де проживав поет відкрито барельєф його імені (скульптор Олесь Маляр).