В. Малик

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Всі свої найголовніші твори я писав з однієї метою - виправити духовний хребет нашого народу.
В. Малик

Народився Володимир Кирилович Малик 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. В сусідньому селі Ясногородці закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Саме в цей період В.Малик розпочав свою літературну діяльність. Він відвідував студентський літературний гурток, яким керував відомий поет Абрам Кацнельсон, захоплювався перекладами творів Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Міцкевича, Катула, Гете. У 1940 р. поезії Володимира Кириловича з'явилися на сторінках кількох республіканських видань. Навесні 1941 р. А. Малишко взяв для друку добірку поезій талановитого початківця, але війна внесла свої корективи. Вчорашній студент став ополченцем, невдовзі отримав тяжке поранення, потрапив у полон, з якого втік і, долаючи 7 – 10 кілометрів у день, наприкінці грудня 1941 р. дістався рідних Новосілок. Навесні 1942 р. потрапив у фашистську облогу і був вивезений до Тюрінгії. В неволі пробув з 12 липня 1942 р. по 12 квітня 1945 р.У поезіях тих років звучать мотиви туги за рідною землею, любові до Батьківщини, ненависті до ворога, постають жахливі картини табірного життя. У пізніших поезіях (1946–1948 років) з'являються мотиви жалю за втраченою, обпаленою війною молодістю.
Після закінчення війни Володимир Кирилович працював вчителем у Ясногородській середній школі. У 1950 р. він заочно закінчив університет та переїхав з Київщини на Полтавщину, у місто Лубни. Саме тут, в цьому історичному місті, у молодого письменника виникло бажання своїми творами наблизити події далекого і героїчного минулого до сучасників, розповісти про народних звитяжців, людей особливого героїзму. Володимир Малик глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, збирав народні легенди та перекази, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої: на Поділля - в гості до нащадків Кармелюка, в Карпати - до спадкоємців Довбушевих традицій. Згодом побачили світ чудові казки-легенди для молодших читачів - «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум'яка», «Червона троянда».
Найбільше В. Малика знають як майстра історичної прози. Серед найвідоміших творів - тетралогія «Таємний посол» (до якого входять романи «Посол Урус-шайтана» (1968 р.), «Фірман султана» (1969 р.), «Чорний вершник» (1976 р.) і «Шовковий шнурок» (1977 р.)., романи «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити» та останній роман - «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім». Століття пролягають між часами, коли діяли герої цих творів. Так само сотні літ розділяють нас із ними. Але талановита, вправна письменницька рука скоротила ці відстані, зробила близькими змальовані події, увічнила в нашій пам'яті благородну, в ім'я народу та свободи рідної землі, боротьбу героїв. У книгах В. К. Малика багато захоплюючих пригод, швидка зміна подій, динамічний сюжет. Недарма читачі та деякі літературні критики порівнюють твори В. Малика з творами французького романіста Олександра Дюма, а талант українського письменника ставлять поряд з мистецькою майстерністю поляка Генріка Сенкевича.
В. Малик досить відомий як літературний критик. Його перу належить низка рецензій на твори українських прозаїків. У творчій спадщині В. Малика є літературно-критичний нарис "Олесь Донченко" (1971 р.). Це видання присвячене життю та творчості старшого побратима та земляка В. Малика, фундатора української літератури для дітей - Олександру Донченку, який тривалий час жив і працював у Лубнах на Полтавщині (куди у 1953 році переїхав з Київщини Володимир Малик).
В житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною. Багатьом початківцям він постійно надавав інформаційну та матеріальну допомогу. Сьогодні його ім”я носить Лубенська центральна районна бібліотека. Помер майстер українського історичного роману Володимир Кирилович Малик 31 серпня 1998 року.