М. Мітчелл

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Маргарет Манерлін Мітчелл (8 листопада 1900, Атланта, штат Джорджія — † 16 серпня 1949, там само) — американська письменниця та журналіст, автор роману-бестселера «Звіяні вітром» («Віднесені вітром»). Роман, що вийшов 1936 року, отримав Пулітцерівську премію і був перекладений на 37 мов світу. Екранізований 1939 р. режисером Віктором Флемінгом фільм «Розвіяні вітром» отримав вісім премій «Оскар».

Біографія

Дитинство. Журналістська робота.

Маргарет Мітчелл народилася 8 листопада 1900 року в Атланті, штат Джорджія, в родині адвоката Юджина Мітчелла (Eugene Muse Mitchell), який був ще й істориком-краєзнавцем, і Марії Ізабелли (Mary Isabel), часто згадуваною, як Мейбелл («Maybelle»), яка була однією з перших леді Атланти, учасницею різноманітних благодійних товариств і активною суфражисткою — прихильницею раннього різновиду фемінізму. У неї було два брати, Рассел Стівенс Мітчелл (Russell Stephens Mitchell), який помер у дитинстві в 1894 році, і Олександр Стівенс Мітчелл (Alexander Stephens Mitchell), що народився в 1896 році.

Дитинство Маргарет минуло в оточенні ветеранів Громадянської війни і родичів по материнській лінії, які жили під час війни. Вразлива дитина завжди захоплювався історіями про Громадянську війну, які розповідали батьки.

Почавши навчання, вона спочатку відвідує Вашингтонську семінарію в Атланті, потім у 1918 році вступає до престижного жіночого Смітського коледжу в штаті Массачусетс. Не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері від великої пандемії «іспанського» грипу в 1918 (Мітчелл пізніше використовує цю важливу сцену зі свого життя, щоб інсценувати трагедію Скарлетт, яка дізналася про смерть матері від тифу, коли вона повернулася на плантацію Тари).

У 1922 році під ім'ям Пеггі (її шкільне прізвисько) Мітчелл починає роботу журналістки, вона стала провідним репортером газети «Атланта Джорнал».

Того ж року вона виходить заміж за Беррі Кіннарда Апшоу. Перший шлюб Маргарет Мітчелл тривав всього лише 10 місяців. Беррі був схильний до випивки. Він частенько бив Маргарет. А одного разу, заставши свого благовірного з покоївкою, Маргарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років опісля продовжували пліткувати її родичі: з усіх поколінь дружин в їх сімействі, Маргарет стала першою, що дозволила собі розлучення. На початку XX століття розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але Маргарет не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 році вона повернула собі дівоче прізвище.

Другим чоловіком Маргарет став Джон Марш — давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради Маргарет Джон покинув високооплачувану роботу в Вашингтоні і переїхав до Атланти. У 1925 році Маргарет і Джон одружилися. Маргарет пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.

Робота над романом «Віднесені вітром»

З 1926 по 1933 рік Маргарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково Маргарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт і Ретта Батлера.

До 1933 року Маргарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила Маргарет віддати йому рукопис твору(колишня назва — «Завтра — інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на «Віднесені вітром» (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона (Ernest Dowson)). Роман «Віднесені вітром» вперше був опублікований 30 червня 1936, і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.

У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.

Автор сама серйозно займалася справами щодо продажу роману, встановлюючи права і відрахування, контролюючи видання на інших мовах.

Незважаючи на численні прохання шанувальників, Маргарет Мітчелл не написала більше жодної книги.

11 серпня 1949 по дорозі в кіно її збив автомобіль (водій який раніше працював таксистом, звідси нерідкі помилкові твердження, що її збило таксі), і через 5 днів вона померла, не приходячи до тями.

Трагічна смерть

Поховали Маргарет Мітчелл на Оуклендському кладовищі, поряд з могилами батьків і брата. Чоловік Маргарет, Джон Марш, помер від серцевого нападу, переживши дружину всього на три роки, в 1952 році. Він був похований поруч із дружиною.