Гі де Мопассан

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан, знаменитий французький письменник, народився в Нормандії в 1850 році. Батько його був з розоривимся дворянином, а мати з культурної буржуазної родини. Подружжя розійшлося, мати переїхала в приморське місто Етрета. Все це знайшло своє відображення в його творчості. В 13 років хлопчика віддали в духовну семінарію, він не зміг змиритися із суворим життям семінарії. В 16 років хлопець був відданий в ліцей, а в 20 Гі де Мопассан вступив на юридичний факультет, але почалася війна. Замість навчання хлопця направили на франко-прусську війну. В Парижі молодий Мопассан працює службовцем десять років — спочатку в Морському міністерстві, а потім в Міністерстві громадської освіти, куди він був переведений в 1878-му році. Службу свою він зненавидів, називав в’язницею. Служба в міністерстві надихнула де Мопассана до новел «Спадщина», «В лоні сім’ї» та інших, в яких він висміював вульгарний світ дрібних чиновників, інтриганів і підлабузників. В 1883-му році рознощиця води Жозефіна Літцельман народжує йому сина, якого він не визнає. В наступному році народжується дівчинка, пізніше, в 1887-му — знову хлопчик, які так само не були ним визнані. В 1884-му Мопассан переживає роман з графинею Еммануелою Потоцькою, багатою світською дамою, обдарованою зовнішньо та внутрішньо. Слава письменника прийшла до Гі де Мопассана в 1880 році, після успіху «Пампушки». Завдяки цьому він виклопотав собі 6-місячну відпустку і повною мірою зайнявся творчістю. Своїми літературними наставниками письменник вважав Г. Флобера, Л.Толстого, І. Тургенєва. Флобер здавна був другом Мопассана. Практично всі свої твори де Мопассан написав у період 1880-90 року. Найзнаменитіші з них «Життя» і «Милий друг», які визнані одними з кращих в французькій літературі. . Гі де Мопассан — реаліст. У його творах докладний опис життя і побуту людей. Причому людей різних: дворян і простолюдинів, багатих і жебраків, освічених і «простих». Гі де Мопассан не боїться зачіпати гострі, болючі питання нашого суспільства. Крім того він хороший психолог. Письменник дуже тонко показує, практично «вивертає» душі своїх героїв, даючи читачеві шанс заглянути туди. Протягом останніх років життя у Мопассана розвинулася хвороблива любов до власної самотності, постійний страх смерті та певний вид параної. В ніч на 2 січня 1892 року Мопассан спробував накласти на себе руки, але служник підмінив кулі в його пістолеті на холості. Після цього він розбив вікно і намагався перерізати собі горло. 6-го січня Мопассан був шпиталізований в клініку доктора Еміля Бланша, де й помер від загального паралічу за місяць до сорока трьох років, 6-го липня 1893-го року, після вісімнадцяти місяців майже повного божевілля. Похований на цвинтарі Монпарнас в Парижі.