Архів документів / Письменники-ювіляри / 2018 рік / Жовтень 2018 / Богдан Михайлович Стельмах
2 жовтня 1943, Туркотин, Львівська область
Український поет, драматург, перекладач, автор українських пісень.
Заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені І. Котляревського (1992), імені М. Шашкевича (1994), імені Лесі Українки (1996) та премії «Благовіст» (2004), володар Першої премії «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика» (2015).
Автор книжок «Примула, квітка віща» (1969), «Земний вогонь» (1979), «Правдива пісня» (1982), «Батькові слова» (1984), «Пшеничне перевесло» (1988), «Сонечкова донечка» (1988), «Сто пісень» (1989), «Тарас» (1991), «Фрак для доцента» (1991), «Прикрі пригоди в країні погоди» (1991), «Писанка» (1993), «Світлиця пісень і спогадів» (2001), «Вірші про Україну» (2002, 2004), «Ця осінь називається Марія» (2003), «Божевільня метеликів» (2008) та інших.
У доробку поета кілька оперних лібрето, серед яких «Мойсей» за поемою Франка.
Серед перекладів та переспівів є збірка давньоєгипетської лірики «Початок радісних пісень» (2000), «Сто одинадцять хайку Мацуо Басьо» (2004), еротичні п'ятивірші (танка) «Ночі Коматі» (2007) інтерпретація поеми «Слово о полку Ігоревім», комедія Тірсо де Моліни «Благочестива Марта», п'єси Едмона Ростана «Шантеклєр» та «Романтики», лібрето опери Дж. Верді «Фальстаф» й інші драматичні твори.