Василь Барка

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Василь Барка

З козацької родини. У 1927 році закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем у шахтарському селищі на Донбасі.

Не зійшовшись з тамтешніми владою, виїхав на Північний Кавказ. У 1928 році вступив на філологічний факультет Краснодарського педагогічного інституту, працював в Краснодарському художньому музеї.
Дебютував у пресі в 1929 році за підтримки Павла Тичини. Публікація першої книги віршів (1930) викликала ідеологічну критику, звинувачення в «буржуазному націоналізмі» і «релігійних пережитки». З Краснодарського педінституту перевівся в аспірантуру Московського педінституту,
написав кандидатську дисертацію про реалістичному і фантастичному в Божественної комедії Данте, в 1940 році захистив її. Читав лекції на філологічному факультеті Ростовського університету.
У 1941 році пішов на фронт добровольцем, в 1942 році був важко поранений, опинився в окупації. Одужавши, працював коректором у газеті.
У 1943 році його відправили до Німеччини. Після закінчення війни був в таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі. У 1947 році перебрався до Франції, в 1950 році - в США. Працював на радіостанції Свобода. Бідував, голодував, брався за будь-яку роботу (кочегар, мийник вікон). Писав статті з історії літератури, релігійні есе. Був близький до Нью-Йоркської групи українських поетів.
Статті про нього в чотирьох літературних енциклопедіях: двох українських (Київ, Торонто); російської (Москва) і американської (Прінстон).
Шевченківський лауреат, лауреат загальноамериканського конкурсу малої преси (про природу поезії) і ін.
В останні роки життя важко хворів, переніс інсульт, наполовину осліп,був паралізований.
Помер 11 квітня 2003 (94 роки).