Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей
       Га́нна Барві́нок (насправді — Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш; 5 травня (23 квітня) 1828, Борзна або хутір Мотронівка, нині у складі с. Оленівка, Борзнянський район, Чернігівська область — 6 липня  (23червня) 1911, Мотронівка) —  українська письменниця. Ще один псевдонім — А.Нечуй-Вітер. Дружина Пантелеймона Куліша, сестра  Василя  та Миколи Білозерських.
        Народилася в Борзні, але в той час були часті пожежі в цьому місті, і їх будинок згорів, отож багатодітна сім'я переїхала на недалекий хутір Мотронівка. Батько її — предводитель місцевого дворянства, один із найосвіченіших людей у тих краях. Олександра Білозерська — сестра українського громадського та літературного діяча, журналіста Василя Білозерського, українського фольклориста й етнографа Миколи Білозерського, а сестра Люба була коханою та музою Віктора Забіли (хоча вийшла заміж за поміщика Івана Боголюбцева).
Олександра навчалась у приватних пансіонах (село Кропивне на Полтавщині, місто Конотоп).
    Білозерська 15-річною познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні контакти з Тарасом Шевченком, залишила про нього спогади (він також був найкращим другом Василя Білозерського і старшим боярином на весіллі Кулішів).
    Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства й арешту чоловіка народила мертву дитину, більше дітей не мала. Виїхала до Тули, слідом за засланим чоловіком.
      Від 1854 жили в Петербурзі. 1883 — подружжя Кулішів оселилося в Мотронівці. Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново. Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності.
    По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника.
      Похована поряд із чоловіком у Мотронівці.
    Писати оповідання з народного життя під псевдонімом Ганна Барвінок почала 1847 року у Варшаві, під час шлюбної подорожі. Автор оповідань із селянського життя: «П'яниця», «Хатнє лихо», «Молодича боротьба», «Русалка» та ін.
   
У грудні 2014 року, міська рада міста Буча, (Київська область) назвала одну з вулиць міста іменем Ганни Барвінок. З 2015 року в Дніпрі існує вулиця Ганни Барвінок.