Олег Смоляк

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

СМОЛЯК Олег Степанович (01.10.1950, с. Настасів, нині Тернопільського району Тернопільської області), — вчений у галузі мистецтвознавства та фольклористики, педагог, диригент, культурно-громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (2005), професор (2007), член Національної спілки композиторів України (2004). Лауреат обласної премії в галузі культури за 2016 рік в номінації «Етнографія і музейна справа — імені Володимира Гнатюка».
Закінчив диригентський факультет Львівської державної консерваторії ім. М. В. Лисенка (1978). Працював художнім керівником фольклорного ансамблю пісні й танцю «Веснянка» Тернопільського палацу культури «Октябрь» (нині «Березіль» ім. Леся Курбаса 1978—1981).
З 1981 р. і донині працює в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка на посадах: асистента (1978—1988), старшого викладача (1988—1994), доцента (1994—2007), професора (з 2007).
Автор більше 30 наукових та методичних публікацій, навчальних програм з народознавства, музичного фольклору, української народної музичної творчості для шкіл, музичних училищ та університетів, монографій, підручників та посібників. Упорядник, редактор та видавець збірників народних пісень і творів українських композиторів.
Організатор міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Головний редактор серійного видання «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство». Автор двох художніх книг: «Загребльські придибенції», «Провесінь» (обидві — 2015).

Ярослав Павуляк у споминах / упоряд. О. Смоляк ; фот. Л. Філінської ; М. Павуляк, Н. Павуляк. – Тернопіль, 2017. – 295 с. : іл.
Ярослав Павуляк — український поет, член Національної спілки письменників України, член Спілки українських письменників Словаччини. Народився 30 квітня 1948 р., у с. Настасів Тернопільського району. Закінчивши середню школу в рідному селі, вступив на відділ кераміки Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша. Там навчався до 1971 року. Далі працював у Львові на різних роботах: у Львівській картинній галереї, у Львівських науково-реставраційних майстернях. 1 травня 1969 року Ярослав Павуляк встановив у селі Настасів пам'ятник Тарасові Шевченку. За це його переслідувало КДБ. 1969 року вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У грудні 1971 року його виключили за пропаганду українського націоналізму. 1972 року вступив на філологічний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет). У січні 1973 року на вимогу органів держбезпеки відраховано з числа студентів інституту — «за буржуазний націоналізм». Того ж року вступив до Літературного інституту імені Горького в Москві. 1978 року виїхав у Чехословаччину — в місто Братислава. Там у 1979-1991 роках працював у Словацькому літературному агентстві. Після цього працював завідувачем Тернопільського історико-меморіального музею політичних в'язнів. Помер 25 листопада 2010 р. Автор поетичних збірок: «Блудний лебідь» (1993), «Могили на конях» (1999), «Сон є сон» (2016).