Архів документів / Письменники-ювіляри / 2017 рік / Серпень 2017 / Шарль де Костер

Шарль-Теодор-Анрі Де Костер (20 серпня 1827 — 7 травня 1879) — бельгійський письменник, який заклав фундамент бельгійської літератури.

Шарль Де Костер народився у Мюнхені, але його батько, Югюстен Де Костер був уродженцем Льєжа, який на ту пору працював у папського нунція у столиці Баварії, але незабаром повернувся до Бельгії. Шарль розпочав своє трудове життя роботою у Брюссельському банку, але у 1850 вступив до Вільного університету Брюсселя і закінчив його у 1855. Він був серед засновників невеликого літературного клубу під назвою «Товариство веселих», з якого вийшло чимало літературних талантів.

Як поет Шарль де Костер дебютував у журналі «Ревю Тримістрієль», заснованому у 1854 році, а прозові твори почав публікувати в журналі «Уленшпігель», заснованому у 1856 році. Вивчаючи Рабле і Монтеня, Де Костер добре опанував французьку 16 століття. Він говорив, що фламандську неможливо добре передати сучасною йому французькою, а тому свої найкращі твори написав архаїчною мовою. У 1857 Де Костер опублікував «Фламандські легенди», а в 1861 «Брабансонські казки» сучасною французькою.

Вершиною творчості Шарля де Костера стала книга «Легенда про Тіля Уленшпігеля та Ламме Гудзака», видана у 1867. Це роман про події 16 століття, який не набув популярності в Бельгії, бо не відповідав стандартам бельгійського націоналізму, але, зате, став популярним у всьому світі. Де Костер готувався до написання своєї епопеї про гезів десять років. Уленшпігеля порівнювали з Дон Кіхотом і Панургом. Він є представником фламандця 16 століття, й історія його воскресіння сприймалася як алегорія на долю його народу.

У 1870 Де Костер отримав посаду викладача історії та французької літератури у військовій школі. Однак, ця державна служба оплачувалася не дуже добре, і Де Костеру доводилося скрутно. Він помер в Ікселі й похований на міському кладовищі.