Архів документів / Письменники-ювіляри / 2017 рік / Квітень 2017 / Микола Трублаїні
Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола Петрович) (25 квітня 1907 — 5 жовтня 1941) — український письменник.
Народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского району Вінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії. Навчання він не закінчив — у п’ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. До фронту Микола не потрапив — впав з вагону поїзда і покалічив ноги. Після одужання повернувся до рідного села, де став комсомольським активістом — організовує хату-читальню, керує сільською самодіяльністю, в шістнадцять років завідує сільбудом.
У вінницьких газетах (зокрема «Вісті ВУЦВК») почали з’являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі. У 1925 році редакція газети «Червоний шлях» посилає М. Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті». Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.
В 1930 році Трублаїні вирушає в експедицію в Арктику, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайняте, письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі М.Трублаїні нагороджено медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «Ф.Літке» — переможець криги“. Згодом, в 1932 р., письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Недивно, що люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».
Також твори письменника мають патріотичну спрямованість, зокрема широко відомі пригодницькі повісті «Мандрівники», Шхуна «Колумб», науково-фантастичний роман «Глибинний шлях». З перших днів нім.-рад. війни М.Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Він загинув восени 1941 року у боях під Дніпропетровськом. Ім’ям М. Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.
Твори
- «Вовки женуться за оленями», збірка
- «Оповідання боцмана», збірка
- «Берег невідомого острова», збірка
- «Хатина на кризі», збірка
- «З півночі мчав ураган», збірка
- «Лахтак», повість (1935)
- «Мандрівники», повість (1938)
- „Шхуна «Колумб»“, повість (1940)
- «Орлині гнізда», повість (незаверш., 1941)
- «Глибинний шлях», науково-фантастичний роман
- «Твори у 4-х томах», зібрання (1955–1956)
- «Мандри Закомарика», збірка (1957)
- «Оповідання про далеку Північ», збірка (1959)
- «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку», казка (1962)
- «Волохан», збірка (1965)
- «Крила рожевої чайки», збірка (1972)
- «Пустуни на пароплаві», збірка (1979)
Оповідання
- Сорочка капітана Хозе Індалего
- Лоцман
- Життя за Батьківщину (1941)