Архів документів / Письменники-ювіляри / 2017 рік / Лютий 2017 / Євген Маланюк

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914 рр. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. 1920 р. — з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина». Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької поетичної школи». Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.

Збірки Маланюка:
— 1925р. перша збірка «Стилет і стилос»
— 1926р. «Гербарій»
— 1930р. «Земля і залізо»
— 1934р. «Земна Мадонна»
— 1939р. «Перстень Полікрата»
— 1943р. «Вибрані поезії»
— 1951р. «Влада»
— 1953р. поема «П’ята симфонія»
— 1954р. «Поезії»
— 1959р. «Остання весна»
— 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв
— 1964р. «Серпень»
— 1972р. посмертна збірка – «Перстень і посох»