Архів документів / Письменники-ювіляри / 2015 рік / Листопад 2015 / Г. Троєпольський
Тільки правда, тільки честь, тільки чиста совість, і про все це - слово.
Гаврило Троєпольський
Він писав: «Життя іде. Іде тому, що є праця і є надія. Життя іде і тому, що є книги, що живлять надію». Такими книгами стали його твори. Російський письменник Гаврило Троєпольський. Він торкався вічних основ буття людини: любові, честі, доброти, співчуття. І не просто про це писав, він так жив. Тому твори Троєпольського такі щирі, душевні, справжні. Вони ставали життєвим дороговказом для багатьох людей. «Жити життям народу - його бідами й радостями - це найбільша правда для літератора», - таким було його кредо і його заповідь.
Троєпольський Гаврило Миколайович [р. 16(29).11.1905, село Новоспасовка, нині Грібановського району Воронежської області], російський радянський письменник. Працював сільським вчителем, агрономом. Друкується з 1937, систематично з 1953. У циклі сатиричних розповідей «Із записок агронома» (1953; сценарій фільму «Земля і люди», 1955) виступив одним з тих, що зачинають нового підходу до зображення сільського життя, відміченого правдивістю, проблемною. Опублікував також сатирична повість «Кандидат наук» (1958), роман «Чорнозем» (книзі 1—2, 1958—61) про радянське село 1920-х рр., п'єсу «Постояльці» (1971) і ін. Нові грані таланту Т. розкрилися в ліричній повісті «В очеретах» (1963) і повісті «Білий Бім чорне вухо» (1971: Державна премія СРСР, 1975), що піднімає складні етичні проблеми. Твори Т. перекладені мовами народів СРСР і іноземні мови. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.