І. Карпенко-Карий

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»

Народився 17 вересня 1845 р. в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку.
Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, з 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше — канцеляристом міської управи.
У 1864р. на службі в повітовому суді.
У 1865р. переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича.
У 1870 р. одружився з Надією Карлівною Тарковською. Мав 7 дітей.
У 1881р. втратив дружину Надію, наступного року померла дочка Галина.
У 1883р. в альманасі «Рада» надрукував оповідання «Новобранець», підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність був звільнений із посади секретаря поліції. Вступив до театральної трупи М.Старицького.
У 1883р. одружився з Софією Дітковською, хористкою трупи М.Старицького.
У 1884р. заарештований і засланий до Новочеркаська.
У 1886р. у Херсоні вийшов перший «Збірник драматичних творів» І.Карпенка-Карого.
У 1888р. вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата — Панаса Саксаганського.
У 1890р. вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч».
1900–1904 — створив власну трупу.
15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування.