Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей
Петік Ю. О. Солодке дерево [Текст] : гра-подорож / Ю. О. Петік // Почат. навч. та вихов.- 2013.- №14-15.- С. 47-48.
  
                          ГРА-ПОДОРОЖ «СОЛОДКЕ ДЕРЕВО»
 
Мета: організувати дозвілля дітей; закріплювати по­чаткові знання юних краєзнавців зі спортивного орієн­тування; навчити правильно користуватися компасом; ознайомити з поняттям «зворотний азимут»; розвивати логічне мислення, уяву, швидкість ухвалення рішення, уміння співпрацювати одне з одним; виховувати поваж­не ставлення одне до одного.

Хід гри
       За обраним маршрутом під різними деревами слід розкласти записки із завданнями й запитан­нями, на які діти мають відповісти, щоб досягти кінцевої мети маршруту — цукеркового дерева, заздалегідь підготовленого вожатими і виховате­лями. Якщо виникають труднощі, діти можуть отримати потрібну інформацію від дорослих.
►► Записка 1
Ведуча. Щоб знайти «солодке дерево», по­трібно бути уважним і любити природу, знати ці­каву інформацію про дерева.
Хто впорається з цим завданням, той отримає смачне частування!
Перша підказка -— у відгадці до загадки.
  • Яке це дерево?
Зелена, та не луг,
Біла, та не сніг,
Кучерява, та не голова. (Береза)

Знайдіть у парку чотири берізки, а під одною з них — другу підказку.
►► Записка 2
  • Березу люблять не тільки за її красу. У дав­ній пісні йдеться про «справи» цього дерева.
Перша справа — світ освітлювати.
Друга справа — скрипіння стишувати.
Третя справа — хворих зцілювати.
Четверта справа — чистоти дотримувати.
       На Трійцю пастухи на пасовищі плели з бере­зи вінки, один із яких надягали корові на роги. У ньому вона ходила цілий день. Другий вінок пастух віддавав господині ввечері.
Перший вінок господиня згодовувала корові, щоб більше молока давала, а другий берегла на ви­падок хвороби корови — тоді гілки з нього також додавали в їжу.
  • Чому в народі кажуть: «Береза розуму до­дає»? (Ідеться про різки.)
  • Як людина використовує березу? (Сік, бе­рест, для лікування, віник у лазні)
  • Березі присвячено багато віршів, пісень, му­зичних творів. Які з них вам відомі? (Діти співа­ють, читають вірші про березу.)
  • Наступну підказку ви знайдете під деревом, що називають «плакучим». Що це за дерево?
 
►► Записка З
  • Після прийняття християнства на Русі ви­никла легенда, що коли Христос в’їздив до Єруса­лиму, йому під ноги кидали вербові віти.
Так виникло одне з християнських свят — Вербна неділя. Його святкують за тиждень до Великодня, вносячи в хати та храми гілки верби, укриті котиками — ошатними пухнатими сереж­ками.
Верба — вологолюбива рослина, росте по бере­гах річок та ставків.
Деревина дуже гнучка, тому її використову­ють для плетіння різних виробів, навіть меблів, у давнину з верби плели кафедри (для виступу ораторів), короби (для зберігання продуктів), гарні сандалі.
  • Відгадайте загадку й дізнаєтеся ще одну під­казку.
Улітку і взимку Одне вбрання у нас.
А можна нас побачить,
Як рік почавсь у вас. (Ялина)
  • Знайдіть у парку невелику ялинку, а там — наступну підказку.
 
►► Записка 4
  • З яким святом пов’язане це дерево? (З Новим роком) Папір, на якому записано цю підказку, швидше за все, отриманий з ялинової деревини — головної сировини паперового виробництва. З яли­ни виготовляли свої чудові скрипки знамениті майстри — Страдіварі й Аматі.
Ялина може сягати заввишки 5 м, тривалість життя — 600 років. Росте ялина протягом усього життя. Це дерево використовують в медицині. Багатьом ялина врятувала життя під час війни.
  • У яких віршах згадано це дерево?
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрягся в саночки Та й поїхав по ялинку...
  • Знайдіть алею з найвищими деревами в парку, а там — наступну підказку (пірамідальні то­полі).
 
►► Записка 5
  • Тополі чудово очищують міське повітря. Щоб звільнитися від шкідливих речовин, їм доводиться часто обновляти листя. Це гарне й корисне дерево.
     Чоловічі дерева насіння з пухом не дають. По­трібно навчитися розрізняти «стать» тополі під час висаджування.
     Жили собі чоловік та жінка, і було в них двоє дітей. Старша, нелюбима донька, та ім’я мала нелагідне. Звали її Восьмухою. Була вона злою, заздрісною. Зате молодшого сина батьки звали ласкаво Горобчиком. Був він добрий і привітний. Не злюбила Восьмуха Горобчика й задумала згубити його. Завела якось брата в гниле болото і втопила. Але не вдалося їй згубити Горобчика зовсім. Виросло там привітне й кучеряве деревце. Росте воно з тих пір, і називають його люди ласкаво — горобиною. Радує воно своєю красою цілий рік.
  • Хто пригощався плодами горобини?
  • Які вони на смак?
  • Плодоносити горобина починає з 8-10 років щорічно. Урожай з однієї великої горобини може сягти 500 кг плодів.
       Хто знайде горобинову алею, того вона поча­стує не гіркими, а солодкими ягодами.
Діти шукають горобинову алею. Одне дерево при­крашене цукерками. Це і є «солодке дерево».
Подорож завершується частуваннями.