О. Дюма

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

    Народився 27 липня 1824 в Парижі. Незаконний син Олександра Дюма-батька. Мати-кравчиня ставилася до нього з ніжною любов'ю, майже відразу визнав його батько, проте дитячі та шкільні його роки були затьмарені свідомістю своєї неповноцінності - пізніше він повертався до тодішніх переживань в кількох книгах.
    Дюма-син перетворив французьку драму в інструмент громадського впливу: чи не обмежуючись викриттям соціальних виразок, він пропонував оздоровчі кошти у вигляді нових законів або нових суспільних установлень. Свої міркування він декларативно оголошував в численних і довгих передмовах до п'єс. Взявши на себе роль морального арбітра, він покладав на театр місію духовного наставника, перш належала церкві.
    Кар'єру драматурга Дюма почав зі сценічної адаптації свого роману Дама з камеліями (La Dame aux camélias, 1848) в однойменну п'єсу (1852). В основу сюжету покладена історія куртизанки Марі Дюплессі. На догоду «здорової» моралі самовіддана героїня п'єси жертвує щастям з коханою людиною. Роль Маргарити Готьє увійшла в репертуар найбільших актрис (С.Бернар, Е.Дузе, в Росії - Г. Н. Федотова, М. Г. Савіна). Викриттю занепалих жінок і невірних подружжя присвячені драми Діана де Лис (Diane de Lys, 1853), Напівсвітло (Le Demi-monde, 1855) і Любитель жінок (L'Ami des femmes, 1864). В особі грубого марнославного Жиро, персонажа п'єси Грошове питання (La Question d'argent, 1857), однієї з найпопулярніших у Дюма, піддалися осміянню безсоромні нувориші. Він виступив на захист прав незаконнонароджених дітей в майже автобіографічній п'єсі Незаконний син (Le Fils naturel, 1858); непрямим чином та ж тема зачіпалася в драмі Бл

удний батько (Un Père prodigue, 1859), написаної за спогадами про юних роках у суспільстві батька. Дюма виступив також за рівноправність жінок і поблажливість до їх минулим гріхам в п'єсі Поняття мадам Обре (Les Idées de Madame Aubrey, 1867). У драмі Принцеса Жорж (La Princesse Georges, 1871) він піддав критиці зако

ни про шлюб, що не дозволяють дружині розлучитися з невірним чоловіком, а в п'єсі Дружина Клода (La Femme de Claude, 1873) обгрунтував моральне право чоловіка вбити зрадливу дружину.
П'єси Дюма примітні стрімким розвитком дії, діалогами і вміло побудованою інтригою, але разом з тим вони явно перевантажені декламаціями і моралізаторством. На сюжет Дами з камеліями написана опера Дж.Верді Травіата. Помер Дюма-син у Парижі 27 листопада 1895.