Видавнича діяльність / 2014 / Диво, створене людиною (Бібліографічна довідка)
До бібліографічної довідки увійшли матеріали із періодичних видань, присвячені Міжнародному дню дитячої книги.
Видання містить сценарій проведення Тижня дитячої книги.
Матеріали розміщено в чотирьох розділах в алфавітному порядку авторів і назв видань.
Довідку адресуємо вчителям, читачам-учням, краєзнавцям, бібліотекарям.
Адреса: м. Тернопіль вул. Коперника, 17
Контактний телефон: 25-39-41
E-mail: chbibl@ukr.net
Матеріал підготувала: Нефедорів Н.Я.
Відповідальна за випуск: Новіцька Н.С.
Комп’ютерне оформлення: Шлапак О. М.
Дитинство — це той неповторний час, коли мала людина відкриває для себе світ, коли в ній жевріє іскринка творчості, а саме життя є стихією гри, що для дитини — найсерйозніше заняття. Саме добра дитяча книга відіграє важливу роль в житті дитини.
Міжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради з дитячої книги. Відзначається щороку за рішенням ЮНЕСКО (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
Це свято з’явилося за ініціативи видатної діячки світової літератури для дітей Елли Лепман – організатора Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY). Сьогодні це найавторитетніша організація в світі, яка об’єднує письменників, художників, літературознавців та бібліотекарів більше 60 країн світу. А саме свято вказує на величезне значення письменника та роль дитячої книги у духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь земної кулі.
У цей день діти всієї Землі отримують від Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) спеціально підготовлене послання, що супроводжується художніми ілюстраціями і настановами від дитячих письменників. В Україні також є відділення IBBY. У нього входять діячі вітчизняної літератури, завдання яких – сприяти виданню і розповсюдженню літератури для дітей та юнацтва.
В рамках свята в навчальних закладах, бібліотеках та музеях України проходять лекції та літературні читання. А для підтримки української дитячої книги – акції від громадських організацій, мета яких цілком очевидна: не можна забувати, що книга – це безцінний дар, який може допомогти підростаючому поколінню пізнати істинні цінності.
Кожний рік одна з національних секцій Міжнародної ради з дитячої книги виступає спонсором цього значного свята. Одним із важливих завдань національної секції є вибір гідного автора для створення Послання до дітей земної кулі і талановитого художника, плакат якого стане символом свята на рік. Так, у 2001 році організатором Міжнародного Дня дитячої книги року була визначена національна секція IBBY Угорщини, яка надала можливість створити плакат відомому ілюстратору дитячих книжок, художнику-графіку Кристині Рені. Автором Послання „В книгах є все” стала лауреат багатьох національних і міжнародних нагород, письменник Єва Яниковська. Спонсором Міжнародного Дня дитячої книги 2004 року стала національна секція Греції. Послання до дітей „Світ книг” написала Ангеліка Варелла – номінант Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена (1990 р.). Вона мала також медаль Януша Корчака (1985 р.), є однією з найвідоміших сучасних дитячих письменниць Греції. Автором плаката став художник Ніколас Андрикопулос – номінант Міжнародної премії ім. Г. К.Андерсена, ілюстратор більш, ніж 50 книжок.
2005 рік за рішенням ЮНЕСКО було оголошено роком Г. К. Андерсена у зв’язку з відзначенням ролі видатного письменника та 200-річчя від дня його народження.
В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: „Великий казкар”, „Добрий чарівник”, „Король казок”. Сам Андерсен у кінці життя, оцінюючи свій талант, визнав, що радість прийшла до нього в образі „музи, яка обдарувала його усім багатством казок – найчистішим у світі золотом, що виблискує вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом на вустах дітей і батьків”.
2 квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам та художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена. Вона була заснована у 1956 році за ініціативи Елли Лепман для дитячих письменників, а з 1966 року – для художників ілюстраторів дитячих книжок. За статусом цією премією нагороджуються тільки живі номінанти. Міжнародна премія ім. Г. К. Андерсена – це золота медаль з профілем великого казкаря, яку часто називають „Малою Нобелівською премією” і вручається вона під патронатом Її Високості Королеви Данії Маргарет ІІ.
Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 році, а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен зі Швеції. Лауреатами Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон та інші. В 1976 році Міжнародну премію імені Г. К. Андерсена одержала російська художниця Тетяна Маврина. Лауреатами премії 2004 року стали ірландський письменник Мартін Вадделл та нідерландський художник Макс Веятхюс.
Зазвичай до народження Г.К. Андерсена у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Організовують ранки, конкурси, виставки, конференції та фестивалі, присвячені кращим книгам світу. Програми яскраві, розважальні, такі, що запам’ятовуються. Традиційно з нагоди свята представники IBBY організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на кращий твір і т.п.
І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872 рр. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія, гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.
В історичному часі подання про дитину як про істоту зі своїми особливими інтересами і запитами – недавнього походження, воно набуло поширення лише в два–три останніх сторіччя.
Відповідно, дитяча література як самостійний вид – явище порівняно нове.
До середини 17 ст. діти читали (ті, хто вмів читати, з грамотністю тоді було погано), за рідкісним винятком, приблизно те ж, що і батьки.
Проте і у тих, і в інших завжди були інші джерела знань - фантастичні, історичні та побутові історії, що існували в усній традиції. Діти слухали їх разом з дорослими, і нікого не турбувало, чи підходить розказане для дитини, а діти, як і дорослі, витягували з почутого те, що могли. Дещо з творів стародавньої усної творчості дійшло до нас у друкованому вигляді і викликає у дітей і дорослих такий же інтерес, як тисячоліття тому, – наприклад байки Езопа, вперше записані в 4 в. до н.е.
Інші добре відомі зразки усної народної творчості – легенди про короля Артура і Робін Гуда і, зрозуміло, народні казки, зібрані братами Грімм і Ш. Перро (1628–1703), чий збірник під назвою загальноприйнятою «Казки матінки Гуски» включає, можливо, саму знамениту чарівну казку «Попелюшка».
Витоки дитячої книги виходять з епохи, коли в Англії з'явився друкарський верстат і У. Кекстон випустив у 1477 першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань, які, напевно, захоплювали дітей, були байки Езопа і забавний тваринний епос «Роман про лиса».
Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгах релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Подорожі Гуллівера» Дж. Свіфта.
У 1658 чеський священик і педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей Orbis Sensualium Pictus («Світ чуттєвих речей в картинках») – підручник на латині з гравюрами. Підручники стали кращі, набули поширення букварі і абетки.
Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття. До цього часу, нарешті, визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки.
Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору.
Але й казки ніхто не відміняв. Найкращим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен.
Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.
Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.
Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.
У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.
Британський благодійний фонд Booktrust провів опитування серед молоді. Метою дослідження став пошук найкращої дитячої книги усіх часів та народів. Цікавим виявилося те, що найкращі книги в кожній країні залишаються незмінними впродовж декількох поколінь. Лідерські позиції у рейтингу зайняли твори, написані ще у середині ХХ століття.
20 найкращих дитячих книг:
1. «Лев, чаклунка і чарівна шафа» — Клайв Стейплс Люіс.
2. «Дуже голодна гусениця» — Ерік Карл.
3. Цикл «Чудова п”ятірка» — Енід Блайтон.
4. «Вінні-Пух» — Алан Александр Мілн.
5. « Великий дружелюбний гігант» — Роальд Даль.
6. «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» — Джоан Роулінг.
7. «Таємниця чарівного дерева» — Енід Блайтон.
8. «Вітер у вербах» — Кеннет Грем.
9. «Аліса в країні чудес» — Льюіс Керролл.
10. «Доня Гуффало» — Джулія Дональдсон.
11. «Казки кролика Пітера» — Беатрис Поттер.
12. «Чарлі і шоколадна фабрика» — Роальд Даль.
13. «Матильда» — Роальд Даль.
14. «Таємничий сад» — Френсіс Еліза Бернетт.
15. «Кіт у капелюсі» — Доктор Сьюз.
16. «Твіти» — Роальд Даль.
17. «Містер Мен» — Роджер Гаргрівз.
18. «Різдвяний гімн» — Чарлз Діккенс.
19. Цикл «Мелорі-Тауерс» — Енід Блайтон.
20. «Пітер Пен» — Джеймс Баррі.
За матеріалами сайту
http://youthlibwoa.blogspot.com/2011/04/blog-post.html
Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами.
Видання містить сценарій проведення Тижня дитячої книги.
Матеріали розміщено в чотирьох розділах в алфавітному порядку авторів і назв видань.
Довідку адресуємо вчителям, читачам-учням, краєзнавцям, бібліотекарям.
Адреса: м. Тернопіль вул. Коперника, 17
Контактний телефон: 25-39-41
E-mail: chbibl@ukr.net
Матеріал підготувала: Нефедорів Н.Я.
Відповідальна за випуск: Новіцька Н.С.
Комп’ютерне оформлення: Шлапак О. М.
Дитинство — це той неповторний час, коли мала людина відкриває для себе світ, коли в ній жевріє іскринка творчості, а саме життя є стихією гри, що для дитини — найсерйозніше заняття. Саме добра дитяча книга відіграє важливу роль в житті дитини.
Міжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради з дитячої книги. Відзначається щороку за рішенням ЮНЕСКО (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
Це свято з’явилося за ініціативи видатної діячки світової літератури для дітей Елли Лепман – організатора Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY). Сьогодні це найавторитетніша організація в світі, яка об’єднує письменників, художників, літературознавців та бібліотекарів більше 60 країн світу. А саме свято вказує на величезне значення письменника та роль дитячої книги у духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь земної кулі.
У цей день діти всієї Землі отримують від Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) спеціально підготовлене послання, що супроводжується художніми ілюстраціями і настановами від дитячих письменників. В Україні також є відділення IBBY. У нього входять діячі вітчизняної літератури, завдання яких – сприяти виданню і розповсюдженню літератури для дітей та юнацтва.
В рамках свята в навчальних закладах, бібліотеках та музеях України проходять лекції та літературні читання. А для підтримки української дитячої книги – акції від громадських організацій, мета яких цілком очевидна: не можна забувати, що книга – це безцінний дар, який може допомогти підростаючому поколінню пізнати істинні цінності.
Кожний рік одна з національних секцій Міжнародної ради з дитячої книги виступає спонсором цього значного свята. Одним із важливих завдань національної секції є вибір гідного автора для створення Послання до дітей земної кулі і талановитого художника, плакат якого стане символом свята на рік. Так, у 2001 році організатором Міжнародного Дня дитячої книги року була визначена національна секція IBBY Угорщини, яка надала можливість створити плакат відомому ілюстратору дитячих книжок, художнику-графіку Кристині Рені. Автором Послання „В книгах є все” стала лауреат багатьох національних і міжнародних нагород, письменник Єва Яниковська. Спонсором Міжнародного Дня дитячої книги 2004 року стала національна секція Греції. Послання до дітей „Світ книг” написала Ангеліка Варелла – номінант Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена (1990 р.). Вона мала також медаль Януша Корчака (1985 р.), є однією з найвідоміших сучасних дитячих письменниць Греції. Автором плаката став художник Ніколас Андрикопулос – номінант Міжнародної премії ім. Г. К.Андерсена, ілюстратор більш, ніж 50 книжок.
2005 рік за рішенням ЮНЕСКО було оголошено роком Г. К. Андерсена у зв’язку з відзначенням ролі видатного письменника та 200-річчя від дня його народження.
В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: „Великий казкар”, „Добрий чарівник”, „Король казок”. Сам Андерсен у кінці життя, оцінюючи свій талант, визнав, що радість прийшла до нього в образі „музи, яка обдарувала його усім багатством казок – найчистішим у світі золотом, що виблискує вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом на вустах дітей і батьків”.
2 квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам та художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена. Вона була заснована у 1956 році за ініціативи Елли Лепман для дитячих письменників, а з 1966 року – для художників ілюстраторів дитячих книжок. За статусом цією премією нагороджуються тільки живі номінанти. Міжнародна премія ім. Г. К. Андерсена – це золота медаль з профілем великого казкаря, яку часто називають „Малою Нобелівською премією” і вручається вона під патронатом Її Високості Королеви Данії Маргарет ІІ.
Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 році, а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен зі Швеції. Лауреатами Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон та інші. В 1976 році Міжнародну премію імені Г. К. Андерсена одержала російська художниця Тетяна Маврина. Лауреатами премії 2004 року стали ірландський письменник Мартін Вадделл та нідерландський художник Макс Веятхюс.
Зазвичай до народження Г.К. Андерсена у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Організовують ранки, конкурси, виставки, конференції та фестивалі, присвячені кращим книгам світу. Програми яскраві, розважальні, такі, що запам’ятовуються. Традиційно з нагоди свята представники IBBY організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на кращий твір і т.п.
І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872 рр. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія, гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.
В історичному часі подання про дитину як про істоту зі своїми особливими інтересами і запитами – недавнього походження, воно набуло поширення лише в два–три останніх сторіччя.
Відповідно, дитяча література як самостійний вид – явище порівняно нове.
До середини 17 ст. діти читали (ті, хто вмів читати, з грамотністю тоді було погано), за рідкісним винятком, приблизно те ж, що і батьки.
Проте і у тих, і в інших завжди були інші джерела знань - фантастичні, історичні та побутові історії, що існували в усній традиції. Діти слухали їх разом з дорослими, і нікого не турбувало, чи підходить розказане для дитини, а діти, як і дорослі, витягували з почутого те, що могли. Дещо з творів стародавньої усної творчості дійшло до нас у друкованому вигляді і викликає у дітей і дорослих такий же інтерес, як тисячоліття тому, – наприклад байки Езопа, вперше записані в 4 в. до н.е.
Інші добре відомі зразки усної народної творчості – легенди про короля Артура і Робін Гуда і, зрозуміло, народні казки, зібрані братами Грімм і Ш. Перро (1628–1703), чий збірник під назвою загальноприйнятою «Казки матінки Гуски» включає, можливо, саму знамениту чарівну казку «Попелюшка».
Витоки дитячої книги виходять з епохи, коли в Англії з'явився друкарський верстат і У. Кекстон випустив у 1477 першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань, які, напевно, захоплювали дітей, були байки Езопа і забавний тваринний епос «Роман про лиса».
Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгах релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Подорожі Гуллівера» Дж. Свіфта.
У 1658 чеський священик і педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей Orbis Sensualium Pictus («Світ чуттєвих речей в картинках») – підручник на латині з гравюрами. Підручники стали кращі, набули поширення букварі і абетки.
Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття. До цього часу, нарешті, визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки.
Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору.
Але й казки ніхто не відміняв. Найкращим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен.
Двадцяте століття подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.
Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.
Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.
У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.
Британський благодійний фонд Booktrust провів опитування серед молоді. Метою дослідження став пошук найкращої дитячої книги усіх часів та народів. Цікавим виявилося те, що найкращі книги в кожній країні залишаються незмінними впродовж декількох поколінь. Лідерські позиції у рейтингу зайняли твори, написані ще у середині ХХ століття.
20 найкращих дитячих книг:
1. «Лев, чаклунка і чарівна шафа» — Клайв Стейплс Люіс.
2. «Дуже голодна гусениця» — Ерік Карл.
3. Цикл «Чудова п”ятірка» — Енід Блайтон.
4. «Вінні-Пух» — Алан Александр Мілн.
5. « Великий дружелюбний гігант» — Роальд Даль.
6. «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» — Джоан Роулінг.
7. «Таємниця чарівного дерева» — Енід Блайтон.
8. «Вітер у вербах» — Кеннет Грем.
9. «Аліса в країні чудес» — Льюіс Керролл.
10. «Доня Гуффало» — Джулія Дональдсон.
11. «Казки кролика Пітера» — Беатрис Поттер.
12. «Чарлі і шоколадна фабрика» — Роальд Даль.
13. «Матильда» — Роальд Даль.
14. «Таємничий сад» — Френсіс Еліза Бернетт.
15. «Кіт у капелюсі» — Доктор Сьюз.
16. «Твіти» — Роальд Даль.
17. «Містер Мен» — Роджер Гаргрівз.
18. «Різдвяний гімн» — Чарлз Діккенс.
19. Цикл «Мелорі-Тауерс» — Енід Блайтон.
20. «Пітер Пен» — Джеймс Баррі.
За матеріалами сайту
http://youthlibwoa.blogspot.com/2011/04/blog-post.html
Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами.
Література
2 квітня – Міжнародний день дитячої книги [Текст] : [з історії виникнення свята] // Шкільна бібліотека. – 2011. – №3. – С.33.
З історії виникнення книги
А чи знаєте ви? [Текст] : цікаві факти про книгу // Шкільна бібліотека. – 2012. – №13–14. – С.122.
Білик, Н. Велике диво – книга [Текст] / Н. Білик // Шкільний світ. – 2012. –№2(січень). – С.16–19.
Дроб’язко. О. Історія української книжки [Текст] / О.Дроб`язко //Журавлик. –2011. – №2. – С.3.
З чого складається книга : ознайомлення учнів із структурними елементами книжки та з їх призначенням [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2006. – № 10. – С. 55–56.
Ксенко, О. Подорож у часі [Текст] : історія створення книги / О. Ксенко // Зарубіжна література. – 2012. – №15(серпень). – С.6-9.
Шкаруба, Л.М. Книга – престол человечества [Текст] / Л.М. Шкаруба // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – №3. – С.57–61.
Проблеми дитячої книги
Гнідець, У. Специфіка та самодостатність літератури для дітей та юнацтва [Текст] / У. Гнідець// Українська мова та література. – 2010. – №25(липень). –С.20–23.
«Дитина читає – Україна процвітає» [Текст]: в Україні створено громадську організацію «Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва» // Зарубіжна література. – 2010. – №5(лютий). – С.3–5.
Коченгіна, М.В. Неякісна друкована продукція для дітей як фактор агресивного інформаційного середовища [Текст] / М.В. Коченгіна // Шкільний бібліотекар. – 2013. – №1. – С.8–14.
Крупенко, Н.П. Книга — джерело грамотності, вихованості, всебічного розвитку особистості [Текст] /Н.П.Крупенко // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 1. – С. 53–56.
Марченко, Н. Як ведеться літературі для дітей в Інтернеті? [Текст] / Н.Марченко // Літературна Україна. – 2010. – 23 грудня. – С.1,5.
Мацко, І. Дитина гідна високоякісної книги [Текст] : [про проблеми книговидання в Україні] / І. Мацко // Літературний Тернопіль. – 2011. – №1. –С.81–83.
Мацко, І. Попелюшка навпаки, або «Дитина вулиці» [Текст] : [точка зору видавця, редактора, письменниці про українську дитячу літературу] / І. Мацко // Літературний Тернопіль. – 2010. – №1. – С,93–96.
Література для дітей та юнацтва [Текст]: [добірка статей про літературу для дітей як культурне явище, як галузь мистецтва слова та ін.] // Українська мова та література. – 2011. – №1–2(січень). – С.3–26.
Родик, К. Високі технології дитячої літератури [Текст] / К. Родик // Україна молода. – 2013. – 9 січня. – С.13.
Родик, К. Дорослі ігри в дитячих садках [Текст] : писати чи не писати дитячу прозу? / К.Родик // Україна молода. – 2009. – 23 травня. – С.11.
Фасоля, А. Модель дитячого читання ХХІ століття [Текст] / А.Фасоля // Шкільна бібліотека плюс. – 2012. – №1–2(січень). – С.29-34.
«Дитина читає – Україна процвітає» [Текст]: в Україні створено громадську організацію «Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва» // Зарубіжна література. – 2010. – №5(лютий). – С.3–5.
Коченгіна, М.В. Неякісна друкована продукція для дітей як фактор агресивного інформаційного середовища [Текст] / М.В. Коченгіна // Шкільний бібліотекар. – 2013. – №1. – С.8–14.
Крупенко, Н.П. Книга — джерело грамотності, вихованості, всебічного розвитку особистості [Текст] /Н.П.Крупенко // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 1. – С. 53–56.
Марченко, Н. Як ведеться літературі для дітей в Інтернеті? [Текст] / Н.Марченко // Літературна Україна. – 2010. – 23 грудня. – С.1,5.
Мацко, І. Дитина гідна високоякісної книги [Текст] : [про проблеми книговидання в Україні] / І. Мацко // Літературний Тернопіль. – 2011. – №1. –С.81–83.
Мацко, І. Попелюшка навпаки, або «Дитина вулиці» [Текст] : [точка зору видавця, редактора, письменниці про українську дитячу літературу] / І. Мацко // Літературний Тернопіль. – 2010. – №1. – С,93–96.
Література для дітей та юнацтва [Текст]: [добірка статей про літературу для дітей як культурне явище, як галузь мистецтва слова та ін.] // Українська мова та література. – 2011. – №1–2(січень). – С.3–26.
Родик, К. Високі технології дитячої літератури [Текст] / К. Родик // Україна молода. – 2013. – 9 січня. – С.13.
Родик, К. Дорослі ігри в дитячих садках [Текст] : писати чи не писати дитячу прозу? / К.Родик // Україна молода. – 2009. – 23 травня. – С.11.
Фасоля, А. Модель дитячого читання ХХІ століття [Текст] / А.Фасоля // Шкільна бібліотека плюс. – 2012. – №1–2(січень). – С.29-34.
Тиждень дитячої книги
Безручко, Н.І. Свято книги і читання в Україні [Текст]: [огляд заходів бібліотек для дітей України під час Тижня дитячого читання] / Н.І.Безручко // Шкільна бібліотека. – 2013. – №3–4. – С.27–30.
Горячова, О.М. Тиждень дитячої та юнацької книги [Текст] / О.М.Горячева // Шкільний бібліотекар. – 2012. – №2. – С.9–12.–(Метод. матеріали).
Джемула, Г. День народження книжки [Текст]: [сценарій] /Г. Джемула // Джміль. – 2013. – №3. – С.28–32.
Іванько, С.Л. Книги – кораблі думки [Текст] : [сценарій] / С.Л.Іванько // Шкільний бібліотекар. – 2012. – №10. – С.18–22.
Корхова, В.В. Книжчині іменини [Текст] : [сценарій] / В.В. Корхова// Шкільний бібліотека . – 2013. – №6. – С.17–21.
Кузілова, Т.М. Всеукраїнський тиждень дитячого читання [Текст]: [сценарій та розробки заходів до свята читання і книги] / Т.М.Кузілова, Ю.В.Осадча // Шкільна бібліотека. – 2011. – №2. – С.46–65.
Куріпка, В. Книжковий калейдоскоп [Текст]: [свято до Дня дитячої книги] / В.Куріпта // Початкова освіта. – 2011. – №13(квітень). – С.4–5. – (Наша вкладка).
Плануємо і проводимо Тиждень дитячої та юнацької книги [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2013. – №3-4. – С.73–84.
Пономарьова, Л.М. Бібліоманія [Текст]: [виховний захід До тижня книги] / Л.М.Пономарьова // Шкільний бібліотекар. – 2012. – №2. – С.23–29.
Рашупкіна, С.О. Книга – твій друг і порадник [Текст] : [година спілкування до Дня книги] / С.О. Рашупкіна // Початкове навчання та виховання. – 2012. –№5(лютий). – С.32–34.
Регуш, О.А. Дім без книги – день без сонця [Текст] : [сценарій для Тижня дитячої та юнацької книги] / О.А.Регуш // Шкільна бібліотека. – 2008. – №5. – С.10–11.
Рудківська, К. Свято книги [Текст]: [сценарій] / К.Рудківська // Початкова освіта. – 2013. – №9.(березень). – С.1–4.
Тато, мама і я – це читачів сім`я [Текст] :[сценарій] // Шкільна бібліотека плюс. – 2012. – №3(лютий). – С.1–-19.
Шемота, О. Незвичайні іменини [Текст]: [сценарій закриття Всеукраїнського тижня дитячого читання] / О.Шемота // Світ дитячих бібліотек. – 2011. – №4 –5. – С.38–42
.Шушко, Л.Р. Барвінкова країна [Текст] : [урочиста лінійка, присвячена Всеукраїнському тижню дитячої та юнацької книги] / Л.Р.Шушко // Початкове навчання та виховання. – 2012. – №9(березень).– С.33–34.
Юні читайлики [Текст] : [ігри, конкурси, вікторини] // Шкільна бібліотека. –2012. – №13–14. – С.102–111.
Подорож у Книгограй
(до Тижня дитячої книги)
Прищепити дітям любов до книги, виховувати в дітей потребу до читання, дбайливе ставлення до книги допомагає Тиждень дитячого читання. Тому пропонуємо вашій увазі сценарій відкриття Тижня, який Ви зможете використати під час підготовки свята. (Святково прикрашена зала. Звучить музика)
Плакат: «Книга – казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя».
Ведуча:
В Україні щорічно в останній тиждень березня проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Славні традиції проведення Тижня було започатковано ще в далекому 1944 році. У той непростий час, велика увага приділялася дитячій книзі, яка несла святе слово дітям – майбутнім творцям, винахідникам, вченим.
Дорогі діти! Саме зараз у нас, проходить Тиждень дитячого читання. Я вітаю вас всіх з цим чудовим святом!
Учень:
Дорогі друзі!
В нас сьогодні книжки свято
Будем разом відзначати,
Книгу-друга шанувати.
Учень:
Скільки в небі зірочок,
Скільки в лісі квіточок,
Скільки крапель у Дніпрі –
Стільки книг є на Землі.
Учень:
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Учень:
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті,
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Ведуча:
Діти, сьогодні я хочу познайомити вас з історією народження її Величності Книги. Ось уявіть собі, що давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх друкувати. «Сторінками» найдавніших книг були камені, стіни печер, сокири, вояцькі списи, люди спробували писати на глині, яку потім шили і випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках багато напишеш? До того ж ці книги були важкі та незручні. 3 часом люди навчилися створювати зручні книги — з тонкої козячої чи телячої шкіри – пергаменту.
Ведуча:
Але такі книжки були дорогими, на виготовлення однієї книги потрібне ціле стадо телят. У далекій Африці писали на папірусі – стеблах болотяної рослини, через декілька років такі книги-сувої ламалися і розсипалися. Справжній папір, на якому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому у Китаї. Тоді і почали в багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги тоді були рукописними. Минуло ще багато часу, поки з’явилися перші друковані книги. А зараз їх дуже багато і з деякими із них ви можете познайомитися в бібліотеці.
Учень:
Скільки книг прийшло з книгарні
Книги різні. Книги гарні.
От краса, якби ти міг
Прочитати, друже, їх!
Ведуча:
Сила книги безмежна. Без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємось до книги. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книга – мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про навколишній світ, про різні чудеса.
Учень:
Це цікаво знати:Бібліотека в Стародавньому світі називалась красиво – «Аптека душі» або «Притулок мудрості».
У минулому цінні книги зберігалися в монастирях, їх приковували довжелезними ланцюгами до столів та полиць.
Учень:
Найменшою книгою в світі є «Кобзар», створена вона українським майстром Седристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
Найбільша книга вийшла у світ у минуло столітті у 1832 році в Лондоні, її висота – 5,7м, а ширина – 2,7 м. Розмір букв 15 см.
Ведуча:
«Хто багато читає, той багато знає» – так говорять у народі. І це правда. Герої улюблених книг вчать нас бути добрими, справедливими, ними. Бережіть їх, вони ваші вірні друзі.
Ведуча:
У всі часи народ цінував і шанував книгу, про книгу складено багато прислів’їв та приказок. Але у нас випадково переплуталися початок та закінчення прислів’я, допоможіть мені навести лад в рядочках:
Золото добувають із землі, а знання з книги.
Прочитав добру книгу, зустрівся з другом
Хто багато читає, той багато знає,
Книга вчить, як на світі жить.
Книги читати – усе знати
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
Ведуча:
Бачу, ви справжні книголюбчики, а от чи можна назвати казкознавчиками ми зараз перевіримо.
1.Як звали героїв української народної казки «Ріпка» (дід Анрушка, баба Марушка, внучка Мінка, собачка Фінка, киця Варварка, миша Сіроманка)
2.Хто із звірів жив у рукавичці із казки «Рукавичка»? (мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, кабан-іклан, ведмідь-набрід)
3. За яку ціну купив дід козу в казці «Коза-дереза» (3 копи)
4. Як звали найбалакучішу жінку і героїнею якої казки вона була? (Хвеська, «Язиката Хвеська»)
5. Хто в українській народній казці «битий небиту возив»? (Вовк лисичку, «Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат»)
6. Як називається казка, в якій дуже розумний кіт допомагає своєму господарю? («Кіт у чоботях»)
7. Як звали мишенят, які не хотіли працювати в казці «Півник і двоє мишенят»? (Круть і Верть).
8. Як звали в українській народній казці звіра, якого всі боялися, але намагалися йому допомогти? (Пан Коцький)
9. На кого перетворився людожер на прохання Кота у чоботях? (Миша)
10. У казці Шилінга «Мауглі» всі звірі боялися червоної квітки, яка була тільки у людей. Що це за квітка? (Вогонь)
Ведуча:
Молодці! А зараз пригадаємо головних героїв казок. На кожну букву алфавіту потрібно назвати літературного героя :
А — Айболіт, Аліса
Б – Буратіно, Бармалей
Д – Дюймовочка
Е – Еллі
3 – Золота рибка
Ж – Жар-птиця
К – Колобок
М – Мауглі
Н – Незнайко
С – Снігурочка
Т – Тортила
У – Умка
Ц – Царівна-жаба
Ч – Чебурашка
Ведуча:
Наші казкові герої бувають найуважними, вони часто гублять усілякі речі. З яких казок ці речі?
1.Ключик (О. Толстой «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»)
2. Телефон (Корній Чуковський «Телефон»)
3.Мило (Корній Чуковський «Мийдодир»)
4.Сірники (Корній Чуковський «Плутанина»)
5. Копійка (Корній Чуковський «Муха-цокотуха»)
6. Яйце (Життєва сила Кощія)
Ведуча:
Молодці! Справились із завданням. А знаєте ви все тому, що багато читаєте.
Учень:
Неможливо прожити без книги.
Ми хочемо вам, друзі, побажати,
Щоб з нею не розлучні Ви були,
Щоб Вам не довелося сумувати. Зі святом вас!
Бібліотекар:
Любі діти! Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до народів, інтерес до культури. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомлювати його велику силу. Тому бережіть книги, нехай вони супроводжують вас протягом всього життя. І нехай назавжди залишаться вашими вірними друзями і порадниками.
Учень:
Ти можеш із другом своїм посваритись,
І навіть образившись тиждень мовчать,
А книжка не сердиться, книжка не злиться,
Вона лише добра тебе буде навчать.
Бібліотекар:
Ми всіх вітаємо із Всеукраїнським Тижнем дитячого читання! Це свято книги, читачів. І хоча наше сьогоднішнє свято закінчується ми завтра знову чекаємо вас на нашому святі.
Скачати
