Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / Ю.Олеша

Юрій Карлович Олеша (*19 лютого (3 березня) 1899, Єлисаветград — †10 травня 1960, Москва) — російський радянський прозаїк і драматург.
Народився 1899 р. у Єлисаветграді (теперішній Кіровоград) у католицькій сім'ї походженням з старого білоруського шляхецького роду. В трирічному віці разом з батьками переїхав до Одеси: «В Одесі я навчився вважати себе близьким до Заходу. У дитинстві я жив наче у Європі».
Вчився у гімназії при Рішельєвському ліцеї. Першим опублікованим твором став вірш «Кларимонда» (1915), який вийшов у газеті «Южний вестнік». По закінченні гімназії у 1917 р. вступив до Одеського університету. У юності непогано грав у футбол на позиції півзахисника, виступав у одній команді з Григорієм Богемським — майбутнім футболістом збірної Росії. Також серед його знайомих ще з юнацьких років були майбутній письменник Валентин Катаєв та поет Едуард Багрицький.

Публікація у часописі «Красная новь» роману «Заздрість» (Зависть, 1927) викликала полеміку у пресі. Головний герой, інтелігент, мрійник та поет Микола Кавалеров виявляється непотрібним і зайвим у новому радянському устрої. Противагою йому є успішний ковбасник Андрій Бабичев, чиї справи йдуть дедалі краще. Автор використав цікаву метафору — образ ковбаси, як символ благополуччя за радянської влади. Через 2 роки Олеша написав за цим твором п'єсу «Змова почуттів» (Заговор чувств, 1929).