Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / А. Гайдар
Гайдар Аркадій Петрович (справжне прізвище — Голіков; 9 (22) січня 1904, м. Льгов, Курська губернія, Російська імперія, тепер Росія — 26 жовтня 1941, ст. Ліпляве, поблизу с. Ліпляве, Канівський район, Черкаська область, УРСР, СРСР, тепер Україна) — колишній чекіст, потім російський радянський дитячий письменник-прозаїк, в жанрі оповідань та повістей; автор широковідомої повісті «Тимур та його команда», оповідання «Чук і Гек» тощо.
Народився в невеликому робітничому селища під Льговом в родині вчителів. Влітку 1919 навчався на Київських військових курсах (містилися у Володимирському кадетському корпусі). Під час громадянської війни був місцевим начальником ЧК на Далекому Сході. Власноручно застрелив багато місцевих жителів. Після чого, у зрілому віці, страждав на психічні розлади та алкоголізм. Спробував лікуватися, але безуспішно. У своєму щоденнику фіксував чергові нічні кошмари у зашифрованому вигляді. За спогадами друзів та колег-письменників, свої оповідання писав, як правило, в перервах між запоями, зачинившись від усіх на кілька днів у своїй кімнаті.
Найбільш відомі твори Аркадія Гайдара: «PBC» (1925), «Школа» (1930), «Четвертий бліндаж», «Військова таємниця» (1935), «Тимур і його команда» (1940) , «Чук і Гек» (1939), «Доля барабанщика» (1938), оповідання «Блакитна чашка» (1936). Твори письменника увійшли до шкільної програми, активно екранізувалися, переведені на багато мов світу. Твір «Тимур і його команда» фактично поклав початок унікальному "тимурівському руху", що ставив своєю метою добровольчу допомогу ветеранам та людям похилого віку з боку піонерів.
На початку Другої світової війни був військовим кореспондентом «Комсомольської правди» в Києві. Після оточення, у вересні 1941 року, частин Південно-Західного фронту в районі напрямку Умань-Київ потрапив у партизанський загін, де став кулеметником. Згідно з офіційною версією, загинув у бою з німцями неподалік села Ліпляве Канівського району. Згідно з іншими версіями був вбитий своїми під час відступу, бо збожеволів.
У Радянському Союзі книги Гайдара відігравали величезну роль у вихованні підростаючих поколінь. Ім'я Гайдара було присвоєно багатьом школам, вулицям міст і сіл СРСР. У багатьох містах півдня і сходу незалежної України досі існують десятки вулиць, бібліотек, освітніх установ, названих на його честь.