Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / Г. І. Успенський
Успенський Гліб Іванович (1843 1902) видатний російський письменник, прозаїк.
Народився 25 жовтня 1843 року в Тулі. У 1861 році закінчив Чернігівську гімназію. Навчався в 1861–1863 роках у Петербурзькому та Московському університетах. 1887 року здійснив поїздку до Болгарії, під час якої проїздом побував і на Херсонщині. У циклах нарисів і оповідань (“Волейневолей”, “Письма с дороги”, “Кой про что”, “Живые цифры”) дав картину російського життя періоду реакції 80х років минулого століття. Губернський Херсон був вихідним пунктом для подорожей письменника в Каховку, Одесу, Крим, Стамбул, Болгарію. Г.Успенський мандрував по Чорному морю, Дніпру, ДніпроБузькому лиману, їздив степовими шляхами Таврії. Свої враження про наш край він виклав у збірнику “Ми – на словах, у мріях і на ділі”, де з любов’ю пише про природу і населення Херсона: “…так багато у кожному куточку своєрідного: різні народи, мови, погляди, звичаї, суспільні відносини”. Письменник бував на набережній, звідки милувався кораблями, фортецями. Особливо приваблювали каховські ярмарки. Гліб Успенський побував у наших краях з метою вивчення народного життя. Змальовуючи злиденне життя селян, письменник правдиво показував розвиток капіталізму на селі, пролетаризацію селян. Революційний демократ надрукував фейлетон у “Русских ведомостях”, у якому викривав жадобу господаря Каховки – Панкеєва.