Янченко Віра

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Янченко, В. А. Небесний вогонь: цикл поезій: т.1. / Віра Янченко; худ. А. Косупа. - К.: Компьютерпрес, 2010. - 440 с.: портр.
Провідним завданням поезії Віри Янченко є відповісти на запитання про мету існування на Землі та в усебутті людини загалом та власну ціль, що означає осягати безмежний внутрішній світ втіленого духа.
Віра Янченко знана читачам як автор двох видань чарівних повістей-казок, що вийшли друком у 2006 - 2009 роках. Тепер у прихильників художнього слова є змога ознайомитися з її поезією. Віра Янченко почала складати вірші, навчаючись у старших класах середньої школи. Проте зараз подаються поезії, створені нею з 1996 року та об'єднані у цикли. їхня ідейна система передує, перегукується або є відлунням казок, які писалися в одному часі з віршами.
Письменниця не намагається відмежуватися від так званого ліричного героя, бо вважає його образним відображенням власної душі, її постійних духовних пошуків. Адже пізнати себе - це осягнути безмежний внутрішній світ свого «я». Наскрізне завдання поезії Віри Янченко є таким же, як і в її казках: віднайти відповіді на запитання про мету існування людини на Землі та в усебутті.
У першому томі цього видання подаються вірші, створені Вірою Янченко в 1996 - 1999 роках.

Янченко, В. А. Зоряні хорали: цикл поезій: т.2. / Віра Янченко; худ. А. Косупа. - К.: Компьютерпрес, 2010. - 559 с.

У другому томі «Поезій» Віра Янченко продовжує осмислювати провідне питання своєї творчості: що являє собою особистісний дух як жива людська істота на Землі та безтілесна сутність - у безмежних вселенських просторах. Ось дві думки щодо цього: «Душа збагнула - безміри у ній»; «Мета у духів щонайвища: буття вдихати в попелища».

Янченко, В. А. Нитка долі: повісті-казки: т.4. / Віра Янченко; худ. А. Косупа; передм. В. Задорожний. - К.: Компьютерпрес, 2011. - 487 с.

Повісті-казки Віри Янченко, представлені в 4 томі, будуть насправді цікавими лише для тих читачів, що певною мірою поділяють світогляд авторки, її думки про вселенське покликання людини як самоусвідомленої сутності, котра відкриває мету свого проявленого існування на Землі та починає виконувати її.
Саме отакий стан душі повністю змінює планетне буття казкових персонажів, поступово піднімаючи їх над тваринними інстинктами та обертаючи в пломенистих всемогутніх духів — помічників Творця при налаштуванні Ним світу згідно з непорушними законами гармонії.
У четвертій книжці об єднано 8 казок, написаних, як і попередні повісті, ритмічною прозою, що з першого рядка природно викликає в душі відчуття винятковості подій та героїв, котрі постануть на безмежних білих крилах і цього видання. Якраз вони, крила, принесли в художньо-філософський простір чарівних оповідей образи Арістотеля і Сенеки, Лукреція Кара й Спінози, Бетховена та Сен-Санса...

Янченко, В. А. Радар, або сонцепоклонники: роман-казка: т.5. ч.1 / Віра Янченко; худ. А. Косупа. — К.: Дія, 2012. — 376 с.: іл.

На титульній сторінці нового твору Віри Янченко зазначено його жанр — роман-казка. Проте можна додати й такі прикладки: літопис, розмова, міркування, котрі в даному разі теж будуть доречними. Це пояснюється тим, що головними дійовими особами твору постають двоє немолодих людей — художник Богодар і письменниця Милорада. Поважний вік подружньої пари, мистецьке обдарування, творчість постійно спонукають чоловіка й жінку до роздумів як про власне земне побутування, так і про життя загалом.
Початком опису подій у романі постає 2001 рік. Надалі розповідь продовжується аж до нинішнього часу. «Художній звіт» про попередні дванадцять місяців здійснюється перевагом на початку наступного року, що зумовлює й відповідну побудову твору: в одному розділі змальовується один рік. Чимало радості й тривоги зазнало подружжя за останнє десятиліття, та ще більше було передумано й переговорено.
Обсяг тем їхніх бесід можна зміряти відстанню «від квіток — до зірок», де провідним виступає таке завдання: усвідомити місце людини в коловороті планетарного та вселенського існування. Лише на деякі зі своїх світоглядних запитань митці знайшли відповіді. Одначе більшість проблем зосталися для них утаємниченими, зокрема, яке майбутнє очікує Україну в близькому й далекому часі.

Янченко, В. А. Радар, або сонцепоклонники: роман-казка: Т. 6. Ч.2. / Віра Янченко; худ. А. Косупа. - К.: ДІЯ, 2013. — 360 с.: іл.

У другій частині роману-казки Віри Янченко «Радар, або сонцепоклонники» ведеться розповідь про перебіг життя його основних персонажів од 2008-го року до 2012-го включно.
Богодар і Милорада й надалі осмислюють буття «від квіток — до зірок», як завважено було і в першій частині твору. Одначе їхня спільна земна дорога обірвалася в жовтні 2010-го року... Її своєрідне продовження подається в розділі «Володар час». Події в ньому відбуваються майже за дві сотні років після нинішньої доби, проте зображуються в картинах XIX ст.

Янченко, Віра.
Золотожар [Текст] : цикли поезії. Т.3 / В.А. Янченко ; худож.оформ. А. Косупи. — Київ : Дія ЛТД, 2013. — 510с. : іл.

І в третьому томі "Поезій" Віри Янченко людська душа, як і в попередніх двох, постає у віршованих щоденникових записах одночасно сповна відкритою перед світом, ба навіть беззахисно, і безстрашно спрямованою у власну вселенну, де зберігаються її скарби, нагромаджені в пору існування в земному тілі.

Безсмертне буття \як глибоко утаємничений, невтолимо принадний та довершено прекрасний прояв Творця\ було й зостається назавжди в осерді вражень, почуттів і думок письменниці, котрі вона заводить у порівняно короткі віршовані форми з виразними висновками про безвічне привілля та себе в ньому: "Літа щникають, відстані, загати. В усьому-ти. Усесвіт-у тобі".