Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / Т. Г. Бордуляк
Бордуляк Тимофій Гнатович народився 2 лютого 1863 р. в селі Бордуляках, тепер Бродівського району на Львівщині в селянській родині. Початкову освіту здобув у містечку Станіславчик. Вчився у Львівській Українській гімназії, закінчив теологічний факультет Львівського університету в 1889 р.
У квітні 1890 р. поселився у с. Заставці Підгаєцького повіту. Там і розпочав писати оригінальні оповідання з життя західноукраїнських селян, яке І.Франко назвав галицьким пеклом. Вчителював у селах Галичини, був священиком в селі Городище теперішнього Зборівського району, де жив до 1905 року.
У квітні 1890 р. поселився у с. Заставці Підгаєцького повіту. Там і розпочав писати оригінальні оповідання з життя західноукраїнських селян, яке І.Франко назвав галицьким пеклом. Вчителював у селах Галичини, був священиком в селі Городище теперішнього Зборівського району, де жив до 1905 року.
Літературну працю розпочав у 1887 р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірш «Русалка». Також перекладав українською мовою твори Гейне, Тургенєва, Достоєвського тощо. Згодом виступив з власними новелами та оповіданнями. В 1899 р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». В 1903 р. Твори письменника друкувалися в часописах «Діло» (Львів), «Подільське слово» (Тернопіль), «Календар Просвіти», «Літературно-науковий вісник», «Товариш» (Чернівці). 1903 року у Києві видано книжку «Оповідання з галицького життя», в якій передруковано більшість творів першої збірки. Після того письменник опублікував у періодичних виданнях ще сім творів («Жура», «Передновок», «Прохор Чиж» та ін.). Збірки оповідань Т.Бордуляка виходили друком частіше на Сході України — Києві, Полтаві, Харкові, Черкасах. 1953 року у Львові було видано збірку «Вибрані оповідання». 1958 року у видавництві «Художественная литература» вийшла збірка «Тимофей Бордуляк. Рассказы».
Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».
Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Дем'яном Гладиловичем, Іваном Белеєм, Михайлом Коцюбинським, Григорієм Величком, Володимиром Лукичем, Василем Стефаником, Андрієм Чайковським, Богданом Лепким, Василем Щуратом, Іванною Блажкевич, Володимиром Радзикевичем, Осипом Назаруком, та іншими.
Творчість Бордуляка високо цінували І. Франко, П. Грабовський, О. Маковей, Леся Українка.
Помер письменник 16 жовтня 1936 року у Великому Ходачкові, де й похований.
Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».
Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Дем'яном Гладиловичем, Іваном Белеєм, Михайлом Коцюбинським, Григорієм Величком, Володимиром Лукичем, Василем Стефаником, Андрієм Чайковським, Богданом Лепким, Василем Щуратом, Іванною Блажкевич, Володимиром Радзикевичем, Осипом Назаруком, та іншими.
Творчість Бордуляка високо цінували І. Франко, П. Грабовський, О. Маковей, Леся Українка.
Помер письменник 16 жовтня 1936 року у Великому Ходачкові, де й похований.