"Дністровський каньйон" (пам’ятка для користувачів-учнів 5–11 класів)

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Тернопільщиною протікає одна з найкрасивіших у Європі і друга за величиною в Україні – річка Дністер.
Давня назва цієї річки: Данастр, Тірас. Назва походить від давньослов’янських слів «дана» (річка) та «істер»(швидкий). Таким чином, Дністер – «швидка річка». За легендою, у давнину тут, де зараз протікає Дністер, біг струмок, а вздовж нього жили люди. Мали вони незвичний календар. Кожен день позначали на піску - що не день, то інша позначка. Одного разу струмок розлився і затопив береги. Люди прийшли на берег, а позначок на піску не було. «Хто дні стер?» – запитували люди. Самі ж відповідали: «Струмок дні стер». З того часу струмок, який дні стер, стали називати Дністер.
Дністер бере початок на північному схилі Карпат, з джерел, що виходять на північно-західному схилі гори Розлуч, біля с. Вовче на висоті близько 760 м, впадає в Дністровський лиман Чорного моря, за 35 км на південний захід від м. Одеси.
Його загальна протяжність – 1352 км, площа водозбору 72100 км2. Загальне падіння 759 м, середній нахил водної поверхні -1,78%. У межах області Дністер має довжину 262 км і є природною границею між Івано-Франківською, Чернівецькою і Тернопільською областями. Та своєю мальовничістю береги цієї ріки виражаються саме на Тернопіллі.
Найцінніший, найживописніший відрізок Дністра довжиною в 250 кілометрів знаходитися між устями рік Золота Липа і Збруч. Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних краєвидів. Схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Згідно рішення всеукраїнського інтернет-опитування, оголошеного 26 серпня 2008року, Дністровський каньйон визнаний одним із 7 природних чудес України.

Історичних пам'ятників (замків, монастирів, церков, костелів, скель, гротів і печер) на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. На особливу увагу заслуговують такі об’єкти, як церква Успіння Пресвятої Богородиці (1785 р.), костел (кінець 18 ст.) у с. Коропець Монастириського р-ну, церква св. Михаїла (1772 р.) у смт. Мельниця-Подільська, дерев’яна Богоявленська церква (1763 р.) в с. Іване-Пусте, фортеця Трійці (1692 р.) у с. Окопи Борщівського р-ну.
Тут формується специфічний місцевий клімат – тепліший і сухіший у долинах, ніж у межиріччях. Територія Дністровського каньйону за термічним режимом характеризується м'якою зимою з середньою температурою січня – 5,30С, теплим літом з середньою температурою липня 19,60С. На землях уздовж Дністра весна розпочинається на два тижні раніше, ніж в інших районах області.
У долині ріки Дністра та його приток відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших – антропогенних і до найдавніших – силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому. На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів у Трубчині, Худиківцях, Заліщиках, Іване-Золотому, Устечку та Вістрі. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення. Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.

Різноманітність екологічних умов спричинила формування в межах Дністровського каньйону багатої флори вищих судинних рослин, яких налічується тут понад 1100 видів, з яких більше 100 представлено ендемічними і реліктовими видами, 21 – внесених до Червоної книги України, 2 – до Європейського Червоного списку, 43 – Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області.
В скарбниці каньйону збереглися чимало рідкісних рослин, реліктів та ендеміків. Серед них: зіновать Блоцького, зіновать подільська – види, внесенні до Європейського Червоного списку та Червоної книги України, астранція велика, зозулині черевички справжні, зіновать біла, рокитничок білий, вовчі ягоди пахучі, клокичка периста, ковила волосиста, ковила пірчаста, підсніжник білосніжний, лілія лісова, сон чорніючий, сон великий, тонконіг різнобарвний, скополія карніолійська, таволга польська, шоломниця весняна, ясенець білий – види рослин, внесені до Червоної книги України.
У межах регіонального ландшафтного парку зустрічаються рослинні угрупування, внесені до Зеленої книги України, зокрема формації ковили волосистої, осоки низької, мигдалю низького, скельнодубових лісів чагарничкових.
У рослинному покриві парку переважають дубові ліси з домішками граба, клена, липи, ясена, береста, а окремих місцях – бука, які чергуються із відкритими степовими ділянками на схилах річок та балок із наскальною та лучно-степовою рослинністю.
Особливий науковий і пізнавальний інтерес становлять реліктові, лучно-степові, наскельно-петрофільні та термофільно-чагарникові угруповання‚ що займають схили річкових долин, відслонення вапняків, каньйоноподібну долину Дністра. До складу цих формацій входить значна кількість реліктових, ендемічних, червонокнижних видів. Особливо цінними є природні місця зростання раритетних лучно-степових та скельно-осипних фітоценозів: стінки «Іване-Золотецька», «Заліщицька», «Устечківська» «Криве», «Деренівська», «Городок-Костільники», «Зозулинська», «Дністровська», «Берем’янська», урочище «Жижава», «Обіжева», «Глоди» та ряд інших.
Поєднання водних, степових та лісових біоценозів при певній захищеності від несприятливих умов середовища (порівняно вищі зимові температури, тепліше вологіше літо, обмеження поривчастих вітрів і т.п.) зумовлює наявність своєрідної фауни хребетних і безхребетних тварин. Дністровський каньйон є найбагатшим у нашому регіоні на видовий склад рідкісних і зникаючих комах.

Фауна цієї території налічує близько 315 видів хребетних тварин, з яких 45 видів риб, 11 – земноводних, 9 – плазунів, близько 190 видів птахів і близько 60 видів ссавців. До Червоної книги України занесено близько 25 видів хребетних тварин, біля 50 видів комах. Поміж них красуня-діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, кошеніль польська, є пахучий стафілін і волохатий стафілін, жук-самітник, вусач великий дубовий західний, вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець, морімус темний, махаон, аполлон, мнемозина, бражник мертва голова та багато інших. Серед хребетних видів тварин 25 видів, внесених до Червоної книги України: стерлядь, вирезуб, рибець малий, борсук звичайний, полоз лісовий, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна та інші. У межах парку зустрічається 11 видів тварин, що охороняються за списками Бернської конвенції.
У фауністичному відношенні Придністровська територія є ключовим середовищем і має надзвичайне значення для гніздування та міграції багатьох видів диких птахів, насамперед водоплавних, а також ряду хижих та інших форм, серед яких багато рідкісних і зникаючих не лише в масштабах України, а й усієї Європи. Вона є важливою складовою Подільського міграційного шляху перелітних птахів.
Щоб запобігти деградації природних комплексів Дністровського каньйону й узгодити розвиток туризму з можливостями природи, тобто забезпечити охорону цілісності біогеоценозів при їх рекреаційному освоєнні згідно з рішеннями виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року № 191 «Про створення державного національного природного парку «Дністровський каньйон» і поліпшення туризму в області», від 29 листопада 1990 року № 273 «Про часткові зміни і доповнення до рішення облвиконкому від 30.08.1990 р. №191» організований регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» площею 42084,0 га, до складу регіонального ландшафтного парку увійшли території 48 сільських рад Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Монастириського районів.
А у лютому 2010 року для збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів лісостепової зони Придністров’я Указом Президента України створений національний природний парк «Дністровський каньйон» площею 10829,18 га. До його складу увійшли землі однойменного регіонального ландшафтного парку площею 10041,87 га.
На території регіонального ландшафтного парку знаходяться 62 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею понад 1500 га. Найбільш цінними є ботанічні заказники загальнодержавного значення «Жижавський», «Обіжевський» та «Урочище «Криве», пам’ятки природи загальнодержавного значення – «Урочище «Трубчин», «Урочище «Глоди», «Урочище «Заліщицька діброва» в Шутроминцях, найбільшу рекреаційну цінність становлять гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення «Червоногородський водоспад», «Русилівські водоспади», «Сокілецькі водоспади», мальовничі геологічні пам’ятки природи місцевого значення «Травертинові скелі в Литячому», «Порохівська скеля», «Космиринська скеля», «Рівна скеля», «Монастирська скеля», «Скеля семи джерел», ботанічні пам’ятки природи місцевого значення «Гінкго дволопатеве», «Горіх ведмежий», «Дзвенигородські дуби», ландшафти в урощищі «Червоне», «Дністровсько-Берем’янський каньйон» та ін.
Місцевість багата пам’ятками історії та культури (431 шт.), архітектури (72 шт.), сприятливими рекреаційними ресурсами. Тут знаходяться значні запаси мінерально-лікувальних вод.

Саме тому традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. Бажання «пройтися» по Дністру приваблювала і донині приваблює українських та іноземних мандрівників. На відтинку близько 250 км можна зустріти понад десяток карстових печер і гротів, які знаходяться у вапняках. Їх химерний вигляд з рівня річкового плеса вражає. А невеликі водоспади – «Дівочі сльози», що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються по всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище.
Недалеко від Дністра знаходиться один із найбільших та найкрасивіших водоспадів України – Червоногородський (Джуринський), де ріка Джурин з оглушливим ревом скидає свої води з висоти 16 метрів, розсипаючи їх вологим казковим маревом. Хмари найдрібніших краплинок води здіймаються над вирвою, їх підхоплює повітряний потік і лагідним дощиком зрошує прилеглу місцевість. Шум водоспаду чути ще здалеку - то важкий, густий, то дзвінкий. Дуже цікаво побачити водоспад зимою, коли намерзають бурульки різних розмірів і форм, утворюючи химерні льодові замки. Водоспад має значну наукову, естетичну, пізнавальну цінність, є місцем відвідування туристів.
Навколо нього скелі з червоноколірних пісковиків. Каньйон вражає своїми масштабами, красою і величчю. Посеред каньйону високий пагорб, на вершині якого, наче з казки, постають в усій красі залишки замку ХVІІ ст.
На березі каньйону знаходяться печера «Джуринська», а у лісі в урочищі «Пустельня» – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води.
Тут доречно згадати ще про каскад водоспадів у селі Русилів Бучацького району. Він починається з декількох джерел (місцева назва «Нори»), які зливаються в один і, долаючи стрімкі уступи червоних скель, вливаються у Стрипу – притоку Дністра. На своєму шляху струмок утворює 15 водоспадів. Окремі з них падають з висоти 8-13 метрів. Загальна висота його понад 150 метрів. В каньйоні потічка чудово простежуються відслонення гірських порід від четвертинних відкладів до силурійських сланців. Ерозійна балка розтинає у своїй верхній частині також фрагмент травертинових вапняків з яскраво вираженою структурою. У Дністровському каньйоні, між іншим, нараховується більше трьох десятків окремих водоспадів або їх каскадів.

Над Дністром розкинулася Червона Гора. Гора й справді червона через відслонення породи девонського періоду, якій вже близько 400 млн. років! В урочищі Червоне особливий мікроклімат, це найтепліше місце на Дністрі, відоме в народі як Тепле Поділля. У літню пору температура повітря в каньйоні на 5 градусів вища, ніж у селі Берем’яни Бучацького району, розташованому поруч, а поверхня девонських червоних пісковиках на горі прогрівається до 50 – 600 С. Тут зростає 95 видів рослин, більшість з яких – рідкісні залишки флори третинного періоду.
Мальовничий ландшафт гірського типу, чарівні діброви, річка, ставок, екзоти деревно-чагарникових порід, пташине різноголосся роблять Дністровський каньон справді райським куточком природи. Навколо наявних тут баз відпочинку є чимало пам'яток природи, які приваблюють туристів: водоспади, печери, химерні скелі.

Познайомся, прочитай

Чайковський, М. П. Дністровський каньйон: Природознавчий нарис / М. П. Чайковський.– Львів: Каменяр, 1981.– 64с., іл.
• Александрова, Т. Дністровський каньйон – це книга сотворіння світу [Текст] / Т. Александрова // Номер один.– 2009.– 29 квітня.– С. 15.
• Дністровський каньйон повинен служити усім [Текст] // Свобода.– 2009.– 10 липня.– С. 4.
• Дністровський каньйон: природу – на дрова і камінь [Текст]: [екологи б’ють на сполох] // Свобода.– 2009.– 13 листопада.– С. 1.
• Єлагін, І. Дністровський каньйон одержав статус державного природного ландшафтного парку [Текст] / І. Єлагін // Вільне життя.– 1991.– 22 березня.
• Ісевич, Л. Дністровський каньйон – туристична приваба Західної України [Текст]: [про круглий стіл «Дністровський каньйон – погляд у глибину»] / Л. Ісевич // Свобода.– 2011.– 20 квітня.– С. 8.
• Кагало, О. Тернопільське Придністров’я має світову вагу[Текст]: [Дністровський каньйон] / О. Кагало // Свобода.– 2009.– 30 вересня.– С. 7.– (Погляд науковця); Свобода.– 2010.– 19 лютого.– С. 5.
• Новіцька, К. Бути чи не бути національному природному парку? [Текст]: [Дністровський каньйон] / К. Новіцька // Свобода.– 2009.– 18 грудня.– С. 10.
• П’ятківський, І. Шанс для відродження Тернопільского Подністров’я [Текст]: Коропець долучився до створення національного природного парку «Дністровський каньйон» / І. П’ятківський // Свобода.– 2009.– 26 червня.– С. 4.
• Серебрій, В. Дністровський каньйон [Текст] / В. Серебрій // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2010.– № 4 (січень).– С. 22.
• Сивий, М. Кам’яний літопис Придністров’я [Текст] / М. Сивий // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2006.– № 14–15 (квітень).– С. 33–36.
• Сінгалевич, О. Одне із семи чудес Тернопілля – Дністровський каньйон [Текст] / О. Сінгалевич // Свобода.– 2008.– 27 лютого.– С. 6.– (Екологічна сторінка).
• Там, де Дністер круто в’ється… [Текст]: [про Дністровський каньйон] // Наше місто.– 2008.– № 4.– С. 42–44.
• Чи стане парком Дністровський каньйон? [Текст]: [добірка статей] // Свобода.– 2007.– 25 липня.– С. 7.– (За чистоту довкілля).
• 4 мільйони – на Дністровський каньйон [Текст]: на початку року природничий парк «Дністровський каньйон» нарешті отримав статус «національного» // Свобода.– 2012.– 27 січня.– С. 1.

* * *

• Бай, І. Дністровські феномени [Текст] / І. Бай // ТЕС.– Т., 2004.– Т. 1.– А–Й.–С. 506.
• Бай, І. Дністровський каньйон [Текст] / І. Бай // ТЕС.– Т., 2004.– Т. 1.– А–Й.– С. 506–508.