М. І. Цвєтаєва

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

...Моїм віршам, як дуже цінним винам
Hастанет черга ще своя.
М.Цвєтаєва

Марина Іванівна Цвєтаєва — російська поетеса, прозаїк, перекладачка, одна з найсамобутніших поетес XX століття. Народилася 26 вересня (8 жовтня) 1892 року у Москві. Її батько, професор-мистецтвознавець Іван Володимирович Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Її мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з обрусілої польсько-німецької родини. Була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія.
Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, у Трипруденному провулку, а влітку — у будинку поряд із Тарусою (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти), частину дитинства Марина перебувала за кордоном: в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати помирає, і доньок виховує батько.
У 6 років Марина почала писати вірші, не лише російською, а й французькою та німецькою. У 18 років Цвєтаєва видає свою першу збірку «Вечірній альбом», до якої включено вірші, написані поетесою з 1907 по 1910 роки. На цю збірку одразу ж відгукнувся суворий критик Валерій Брюсов, а також Максиміліан Волошин. Того ж року Цвєтаєва написала свою першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова». А за два роки потому було видано її другу збірку — «Чарівний ліхтар».
1911 року Цвєтаєва зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном; у січні 1912 року вона вишла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна (Аля).
1913 року виходить третя її збірка — «З двох книг».
Творчості Цвєтаєвої притаманні романтичний максималізм, мотиви самотності, трагічна приреченість кохання, несприйняття і капіталістичної, і сірої радянської повсякденності, конфлікт побуту і буття, неприємної щоденності та духовного життя. Інтонаційно-ритмічна експресивність, парадоксальна метафоричність.