Язловецький замок

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Перша згадка про Язловецький замок відноситься до XIV ст. саме тоді власники замку, українські магнати Бучацькі-Язловецькі гербу Абданк почали будувати своє родове гніздо на місці укріпленого давньоруського городища.
Власниками замку впродовж XV-початку XVI ст. були магнати Теодор і Міхал Бучацькі. З XVI ст. замок ненадовго належить роду Сенявських, потім його знову переймає Юрій Язловецький.
Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, який купив фортецю y 1643 р. і його син Станіслав зміцнили замок. Будівельні доповнення XVII ст. сприяли тому, що фортеця витримала не одну спробу штурму, але після смерті Олександра Конєцпольського в 1659 р. замок втрачає свою оборонну міць.
В 1672 р. його взяли штурмом турецькі загони паші Гусейна Адена. В 1675 р. він став здобиччю ординців під орудою Ібрагіма Шишмана. Після цього замок і навколишні території потрапили у турецьке володіння на дев’ять років.
У XVIII ст. останній власник з роду Конєцпольських - Ян - проводить значні реставраційні роботи, але в цей же час твердиня назавжди втрачає своє оборонне значення.
Перехід фортеці у власність родини Любомирських перетворює його у руїну.
В 1746 р. новим власником Язловецького замку стає Станіслав Понятовський. Барон Бложевський, останній дідич язловецького замку в 1863 р. дозволив відкрити в його приміщеннях жіночий монастир.
Язловецький замок був побудований з двох частин :
власне замок на найбільш високому і, одночасно, найвужчому місці мису;
дещо нижче, на захід — нижній замок, який включав також палац, побудований у ХVІІ столітті (обгороджений стіною на межі ХVІ-ХVІІ вв.).
Побудований як казематне зміцнення нижнього замку, фланковане двома кутовими бастіонами, в період 1644—1659 рр. У 1747 р. будівля реконструйована, добудована двома бічними крилами, включивши в свій обсяг оборонні стіни нижнього замку, і перетворена в палац. Палац збудований з каменю і цегли, має П-подібний вигляд. Великий парадний двір-курдонер розкривається у бік замку і з'єднється наскрізним проїздом з парком.
Споруда триповерхова. Проїзд перекрито напівциркульним склепінням із розпалубками, в XVII ст. служив головним в'їздом в замок, оформлений з боку головного і паркового фасадів порталами, що поєднують ренесансно-барокові риси.
Особливою пишністю відрізняється портал палацу з боку паркового фасаду. Його широка напівциркульна арка рустована, об'ємно виділена на стінах двома напівколонами іонічного ордера і рельєфними зображеннями алегорій і масок. Центральна осьова частина будівлі підвищена третім поверхом і завершена по обох фасадах трикутними щипцями з гербами і атрибутами геральдичної тематики в бубнах. Пам'ятник передає характерні періоди розвитку оборонної та палацової архітектури Поділля XVII—XIX ст.
Язловецький замок зберігся до наших днів і привертає увагу все більшої кількості людей.