Анатолій Сивирин

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

Анатолій Сивирин народився 7 січня 1955 p. у с. Остапівна Миргородського району Полтавської області. Письменник, правознавець. Навчався в Остапівській середній школі, потім у Кременчуцькому гірничому технікумі. З 1973 по 1975 рік проходив строкову військову службу в місті Чернівці. В 1977 році за направленням МВС України поступив на службу в міліцію. В 1984 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф. Дзержинського, спеціальність - правознавство. До 2005 року працював у державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області, полковник міліції.
Літературну діяльність почав у 2002 році. Його повісті та оповідання друкувалися в обласних часописах "Свобода", "Вільне життя", "Досьє-02" та "Четверта влада", у збірниках "І було пекло на землі", "Чорна тінь голодомору 1932-33 років над Тернопіллям", "Подільська толока", журналі "Літературний Тернопіль". Нагороджений грамотами Тернопільської обласної ради і облдержадміністрації (2004) та Національної спілки письменників України (2005). Лауреат премії ім. Володимира Вихруща (2004). Член Національної спілки журналістів України (2003) та Національної спілки письменників України (2004). Помер у 2011 році.

Видані книги:
"Хрест Лугового" (2002), "Лежачого не б'ють" (трилогія), "Окупація" (всі - 2003), "Цвіт папороті" (2004), "Відрікаюсь тебе, сатано", "Легенди Білої зорі" (обидві - 2005), "Ні грошей, ні слави" (2006), "Для чого живеш на світі?" (2007), "Таємниця старого лісу" (2008), "Всесильна зброя", "Сканер" (обидві - 2009).

Сивирин, А. Відрікаюсь тебе, сатано: пригодницький роман / Анатолій Сивирин; ред. П. Ктитор. — Тернопіль: Джура, 2004. — 108 с.

Анатолій Сивирин — автор низки творів драматично-пригодницького жанру. В 2003 році побачили світ його книги "Хрест Лугового", "Окупація" та "Лежачого не б'ють" (трилогія).
Пригодницький роман "Відрікаюсь тебе, сатано" та повість "З Мечем духовним" розкривають духовну суть людського буття на тлі життєвих пристрастей.

Сивирин, А. Легенди Білої Зорі: оповідання, легенди, бувальщини / Анатолій Сивирин, Олександр Лєпьошкін, Олена Лєпьошкіна; ред. П. Ктитор. — Тернопіль: Джура, 2004. — 144 с.

«Легенди Білої Зорі» — назва книги говорить сама за себе. У цій збірці є все: правдиві історії, неймовірні легенди та цікаві бувальщини.
Різножанрові твори охоплюють період з сивої давнини до сьогодення і не залишають байдужими шановних читачів.

Сивирин, А. Лежачого не б'ють? кн. перша: гостросюжетна повість / Анатолій Сивирин. — Тернопіль: Джура, 2003.—180 с.

«Лежачого не б'ють?» — гостросюжетна повість про долю молодої людини, якій у складних ситуаціях доводилося вирішувати та робити вибір наодинці зі своєю совістю. Лежачого не б'ють? — правило чи запитання, дайте відповідь.
Імена та прізвища персонажів даного твору вигадані, а тому автор не несе відповідальності за випадковий збіг з реально існуючими.

Сивирин, А. О. Лежачого не б'ють? кн. друга: гостросюжетна повість / Анатолій Сивирин. — Тернопіль: Джура, 2003. - 152 с.

У характері людини її доля. Саме цю істину стверджує автор повісті "Лежачого не б'ють?" Імена та прізвища персонажів даного твору вигадані, а тому збіг з реально існуючими є випадковим.
Книга розрахована на шанувальників драматично-пригодницького жанру.

Сивирин, А. Лежачого не б'ють?: гостросюжетна повість-трилогія / Анатолій Сивирин; ред. П. Ктитор. — Тернопіль: Джура, 2004. — 436 с.

"Лежачого не б'ють?" - гостросюжетний пригодницький твір про долю молодої людини, якій у складних ситуаціях доводилося робити вибір між добром і злом наодинці зі своєю совістю.
У характері людини її доля. Саме цю істину стверджує автор. Розуміння честі і справедливості в кожного своє. Показуючи ставлення до життя людей різних переконань, письменник щиро бажає читачеві гідно долати життєві бурі за будь-яких обставин.
Імена та персонажі даного твору вигадані, а тому автор не несе відповідальності за збіг з реально існуючими.

Сивирин, А. Окупація / Анатолій Сивирин. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 104 с.

Пригодницькі твори «Окупація» та «Третій — не зайвий» підтверджують народну поговірку про те, що козацькому роду нема переводу, а повісті «Бичин» та «Потрясіння і спасіння» спростовують популярний вислів «чудес на світі не буває». Оповідання «І прости нам наші гріхи» відтворює драму голодомору 1933 р. І насамкінець — усмішка «Діло було давнє, молоде».

Сивирин, А. Сканер / Анатолій Сивирин; ред. П. Ктитор. — Тернопіль: Джура, 2009. — 180 с.

«Сканер» — гостросюжетна пригодницька повість про людину з унікальним даром, якому сьогодні ще немає наукового пояснення. В різножанрових оповіданнях та новелах: «Три хрести», «Зуби», «Потоп», «Я так думаю», «Козак Трохим», «Богу душу не винен», «Комуна», «Дядя Коля, давай!», «Делікатес» та «Чужа рідня» з використанням художного домислу описані події, що мали місце в реальному житті. Твори: «Антигени», «Осмислення буття» і «Корені» відображають особисте бачення автором проблеми пошуку людиною життєвої правди та вічної істини буття.

Сивирин, А. Цвіт папороті: повісті та оповідання \ Анатолій Сивирин; ред. О. Давидова; худ. оформл. С. Демчак. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 240 с.

До збірки увійшли твори драматично-пригодницького жанру, видані у 2002 - 2003 роках.