Архів документів / Письменники-ювіляри / Письменники-ювіляри 2016 / Б. С. Хижняк
Хижняк Борис Семенович народився 12 грудня 1941 р. в с. Єлизаветградка Олександрівського району Кіровоградської області. Після війни переїхав з матір’ю на Тернопільщину, з якою назавше пов’язав свою долю.
Закінчив середню школу №6 у Тернополі. Навчався у Львівському університеті, на факультеті журналістики, який закінчив у 1967 році. Працював у районних та обласній газетах, тривалий час був на громадській роботі. З 1987 року – начальник управління з преси Тернопільської облдержадміністрації, а з 1991 року одночасно – шеф-редактор і видавець всеукраїнського журналу “Тернопіль”, газети “Русалка Дністрова”. Ініціатор і засновник літературно-мистецьких премій імені братів Богдана і Левка Лепких та імені Іванни Блажкевич.
У пресі виступає з 1960 року. В літературі дебютував циклом публіцистичних новел “Прости, Україно” (1991-1992). Член національної спілки письменників з 2000 року.
В літературу прийшов хоч і з деяким запізненням, але встиг надолужити прогаяне своїми різножанровими творами. Він — автор збірки публіцистики «Прости, Україно» (1995), повістей «Перекотиполе» (1998), «Кукіль» (2000), «Марафон над Дністром» (2001), гостросюжетного роману «Зрада» (2003), дилогії «Подільська притча», романів «Слобідка» (2005), та «Україна» (2006). Як професійний журналіст, часто виступав у газетах «Літературна Україна», «Вільне життя», «Свобода», «Місто» та інших виданнях з актуальними публікаціями на захист української мови, Тернопільської області та України в цілому. Особливою активністю вирізнявся на громадському полі. Був організатором багатьох просвітницьких і доброчинних акцій, допомагав бідним, опікувався тернопільським футбольним клубом «Нива».
Б. Хижняк — один з фундаторів відомого у світі журналу «Тернопіль», що був заснований 1990 року, всеукраїнських премій імені Братів Богдана і Левка Лепких та Іванни Блажкевич, лауреатами яких є цвіт української нації.
Сповнений енергії, він раптом почав відчувати, що згасає. Тож квапився і жити, і творити. Остання прижиттєва Борисова книжка оповідань етюдів, новел і спогадів «Путівець» (2008) ніби підсумовувала той шлях, той путівець, який Б. Хижняк упродовж свого життя торував до людських сердець.
31 жовтня 2008 р. письменник помер.
Закінчив середню школу №6 у Тернополі. Навчався у Львівському університеті, на факультеті журналістики, який закінчив у 1967 році. Працював у районних та обласній газетах, тривалий час був на громадській роботі. З 1987 року – начальник управління з преси Тернопільської облдержадміністрації, а з 1991 року одночасно – шеф-редактор і видавець всеукраїнського журналу “Тернопіль”, газети “Русалка Дністрова”. Ініціатор і засновник літературно-мистецьких премій імені братів Богдана і Левка Лепких та імені Іванни Блажкевич.
У пресі виступає з 1960 року. В літературі дебютував циклом публіцистичних новел “Прости, Україно” (1991-1992). Член національної спілки письменників з 2000 року.
В літературу прийшов хоч і з деяким запізненням, але встиг надолужити прогаяне своїми різножанровими творами. Він — автор збірки публіцистики «Прости, Україно» (1995), повістей «Перекотиполе» (1998), «Кукіль» (2000), «Марафон над Дністром» (2001), гостросюжетного роману «Зрада» (2003), дилогії «Подільська притча», романів «Слобідка» (2005), та «Україна» (2006). Як професійний журналіст, часто виступав у газетах «Літературна Україна», «Вільне життя», «Свобода», «Місто» та інших виданнях з актуальними публікаціями на захист української мови, Тернопільської області та України в цілому. Особливою активністю вирізнявся на громадському полі. Був організатором багатьох просвітницьких і доброчинних акцій, допомагав бідним, опікувався тернопільським футбольним клубом «Нива».
Б. Хижняк — один з фундаторів відомого у світі журналу «Тернопіль», що був заснований 1990 року, всеукраїнських премій імені Братів Богдана і Левка Лепких та Іванни Блажкевич, лауреатами яких є цвіт української нації.
Сповнений енергії, він раптом почав відчувати, що згасає. Тож квапився і жити, і творити. Остання прижиттєва Борисова книжка оповідань етюдів, новел і спогадів «Путівець» (2008) ніби підсумовувала той шлях, той путівець, який Б. Хижняк упродовж свого життя торував до людських сердець.
31 жовтня 2008 р. письменник помер.
