Архів документів / Видавнича діяльність (архів) / 2009 рік / Виправданий історією: Іван Мазепа
Виправданий історією: Іван Мазепа
До 370-річчя від дня народження гетьмана
До бібліографічної довідки увійшли матеріали про життя та діяльність Івана Мазепи – гетьмана Лівобережної України (1687–1709), мецената, покровителя національної культури, мистецтва, науки, православної церкви, постаті, навколо якої три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто полярні думки.
Матеріали зібрано в 5 розділах, в межах яких вони розміщені в алфавітному порядку.
Довідку адресуємо вчителям історії, бібліотекарям, учням та всім, хто хоче більше знати про свою Батьківщину і її героїв.
Адреса: м. Тернопіль,
вул. Коперника, 17
Телефони: 23-59-48; 25-39-41
E-mail: chbibl@ukr.net
www.odb.te.ua
Матеріал підготувала: Колопенюк М. Д.
Відповідальна за випуск: Новіцька Н. С.
вул. Коперника, 17
Телефони: 23-59-48; 25-39-41
E-mail: chbibl@ukr.net
www.odb.te.ua
Матеріал підготувала: Колопенюк М. Д.
Відповідальна за випуск: Новіцька Н. С.
«Прокленуть мене нині, але
завтра благословити стануть»
завтра благословити стануть»
Ворожа Україні пропаганда докладала всіх зусиль для того, щоб протягом майже трьох століть зруйнувати правдивий образ видатного політичного і культурного діяча кінця ХVII ст., Великого гетьмана, який поклав своє життя на вівтар служіння Україні. Іван Мазепа прагнув вирвати Україну з-під царського гніту. Але це було майже утопією: бо не бачили тоді і не бачать зараз в Росії лиха більшого, як утворення незалежної соборної України.
Іван Мазепа походив із давнього українського шляхетського роду, основні землі якого були на Правобережжі, недалеко від Білої Церкви. Батько був отаманом у війську Богдана Хмельницького. Мати Марія походила зі знаної родини Мокевських. Після смерті чоловіка стала ігуменею монастиря під іменем Марії-Магдалини. Це була освічена, діяльна жінка, свідома патріотка, яка мала великий вплив на майбутнього гетьмана.
Родовий герб Мазеп-Колединських
Отримавши грунтовну домашню освіту, Мазепа потрапив до Києво-Могилянської колегії, де студіював риторику і латинь. Добре володів пером і писав вірші. Після Києва його відправили у Варшаву, де навчався в єзуїтській школі, потім були подорожі до Голландії, Італії, Німеччини, Франції.
Перебуваючи за кордоном, Мазепа мав можливість вивчати мови (володів вісьмома мовами), пізнавати культуру і політичне життя європейського Заходу. Саме в цей час формувалися його моральні та етичні принципи.
Десь у 1659 році Мазепа опинився при дворі польського короля Яна Казимира. Мав титул королівського пажа (це двірський титул), став дипломатом, який спеціалізувався на зв’язках Варшави з українськими гетьманами І. Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею.
Це були нелегкі дипломатичні місії, але Мазепа виконував їх вміло. Та Іван Степанович був українцем, і польські магнати не могли йому вибачити ні успіхів, ні походження. Є відомості, що і деякі інтриги королівського двору, і романтичні пригоди його особистого життя перервали кар’єру Мазепи.
Іван Степанович увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Україна фактично розпалася на дві частини, які боролися між собою: одна на боці Москви, інша – на боці Польщі.
Наприкінці 1669 року Мазепа вступив на службу до гетьмана П. Дорошенка. Був командиром гетьманської гвардії, пізніше виконував обов’язки генерального осавула, виступав як посередник у переговорах із турецьким султаном, польським королем, московським царем та ін.
Під час однієї з таких дипломатичних виправок до Туреччини і Криму Мазепа попав в полон до запорізьких козаків, де його засудили на смерть. Але красномовність виступу майбутнього гетьмана перед можливою стратою зробила свою справу: його залишили живим і відвезли до лівобережного гетьмана І. Самойловича. Незабаром Іван Мазепа увійшов в довіру до Самойловича, зайняв при ньому посаду генерального осавула. А вже 1687 року він – учасник антигетьманського перевороту і усунення І.Самойловича від влади.
Гетьманування Іван Мазепа почав з підписання на березі Коломака нових договірних статей, що визначили місце Лівобережної України в складі Російської держави. Завоював прихильність Петра І, служив вірою і правдою. Цар не залишався в боргу: на Івана Степановича «сипалися» маєтки, найвищі нагороди, титули.
Але Мазепа прагнув об’єднання або, принаймі, консолідації українських земель Гетьманщини, Правобережжя, Запорожжя і, по можливості, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави.
За час правління Мазепи Гетьманщина мала адміністрацію, законодавство, скарб, власну армію. Їй належали Чернігівщина, Полтавщина та м. Київ, в 1704 році приєдналася Правобережна Україна. У тодішній Європі Гетьманщину вважали окремою державою. Це був дуже ласий кусочок як для Польщі, так і для Росії. Та гетьман не збирався служити ні королю, ні цареві. Вдаючись до всіляких політичних та дипломатичних прийомів та засобів, він намагався служити тільки Україні. Свідченням цього є надзвичайне піднесення в усіх галузях мистецтва: в архітектурі, різьбярстві, малярстві, графіці, прикладному мистецтві.
Гетьман прикрашав українські міста новозбудованими та реставрованими чудовими храмами, своїм коштом та з військового скарбу збудував в Україні близько 20 церков. Не лише талант зодчого, а й винятковий художній смак гетьмана втілився в цих спорудах.
Перебуваючи за кордоном, Мазепа мав можливість вивчати мови (володів вісьмома мовами), пізнавати культуру і політичне життя європейського Заходу. Саме в цей час формувалися його моральні та етичні принципи.
Десь у 1659 році Мазепа опинився при дворі польського короля Яна Казимира. Мав титул королівського пажа (це двірський титул), став дипломатом, який спеціалізувався на зв’язках Варшави з українськими гетьманами І. Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею.
Це були нелегкі дипломатичні місії, але Мазепа виконував їх вміло. Та Іван Степанович був українцем, і польські магнати не могли йому вибачити ні успіхів, ні походження. Є відомості, що і деякі інтриги королівського двору, і романтичні пригоди його особистого життя перервали кар’єру Мазепи.
Іван Степанович увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Україна фактично розпалася на дві частини, які боролися між собою: одна на боці Москви, інша – на боці Польщі.
Наприкінці 1669 року Мазепа вступив на службу до гетьмана П. Дорошенка. Був командиром гетьманської гвардії, пізніше виконував обов’язки генерального осавула, виступав як посередник у переговорах із турецьким султаном, польським королем, московським царем та ін.
Під час однієї з таких дипломатичних виправок до Туреччини і Криму Мазепа попав в полон до запорізьких козаків, де його засудили на смерть. Але красномовність виступу майбутнього гетьмана перед можливою стратою зробила свою справу: його залишили живим і відвезли до лівобережного гетьмана І. Самойловича. Незабаром Іван Мазепа увійшов в довіру до Самойловича, зайняв при ньому посаду генерального осавула. А вже 1687 року він – учасник антигетьманського перевороту і усунення І.Самойловича від влади.
Гетьманування Іван Мазепа почав з підписання на березі Коломака нових договірних статей, що визначили місце Лівобережної України в складі Російської держави. Завоював прихильність Петра І, служив вірою і правдою. Цар не залишався в боргу: на Івана Степановича «сипалися» маєтки, найвищі нагороди, титули.
Але Мазепа прагнув об’єднання або, принаймі, консолідації українських земель Гетьманщини, Правобережжя, Запорожжя і, по можливості, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави.
За час правління Мазепи Гетьманщина мала адміністрацію, законодавство, скарб, власну армію. Їй належали Чернігівщина, Полтавщина та м. Київ, в 1704 році приєдналася Правобережна Україна. У тодішній Європі Гетьманщину вважали окремою державою. Це був дуже ласий кусочок як для Польщі, так і для Росії. Та гетьман не збирався служити ні королю, ні цареві. Вдаючись до всіляких політичних та дипломатичних прийомів та засобів, він намагався служити тільки Україні. Свідченням цього є надзвичайне піднесення в усіх галузях мистецтва: в архітектурі, різьбярстві, малярстві, графіці, прикладному мистецтві.
Гетьман прикрашав українські міста новозбудованими та реставрованими чудовими храмами, своїм коштом та з військового скарбу збудував в Україні близько 20 церков. Не лише талант зодчого, а й винятковий художній смак гетьмана втілився в цих спорудах.
Собор Вознесіння, збудований у Переяславі коштом І. Мазепи
Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві, зведена коштом Мазепи, у 1690–1695 р.
Архітектор Й. Старцев
Богоявленський собор Братського монастиря (1690–1693рр.), збудований коштом гетьмана
Архітектор Й. Старцев
Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві, зведена коштом Мазепи, у 1690–1695 р.
Архітектор Й. Старцев
Богоявленський собор Братського монастиря (1690–1693рр.), збудований коштом гетьмана
Архітектор Й. Старцев
Мазепа опікувався не лише культурою. В Гетьманщині поширювалося керамічне виробництво, ткацтво організувалось у фабричне виробництво полотна, сукна, шовку, розвивались водяні млини, паперові фабрики і т.д.
Києво - Могилянська Академія – вища школа богослов’я, збудована гетьманом, стала справжнім модерним університетом. Коштом Мазепи був надрукований арабський переклад Євангелія.
Гетьман був великим книголюбом і меценатом тогочасних видань, мав у Батурині добірну бібліотеку, сам захоплювався поезією і писав вірші.
У соціальній політиці спирався на козацьку старшину. Бажав створити освічену верству аристократії, яка допомогла б у побудові держави. Відновлював українську флотилію на Чорному морі.
Але в цей же час росли соціальні протиріччя, розходження між старшиною і народом ставали дедалі більшими, розпочинався народний рух. Та ще й Петро І прислав наказ готуватися до війни зі Швецією. Це було занадто для гетьмана Мазепи. Адже й так багато козаків положили свої голови за інтереси Росії. «…іди, воюй, задля якої причини, задля чиєї користі?» – писав Мазепа царю. А сам, порадившись зі старшиною, вирішив віддатися під протекцію шведського короля, котрий гарантував Мазепі звільнення від чужого володіння і традиційні козацькі вольності.
Та фортуна була не на боці Мазепи. Росія перемогла в Полтавській битві. А це був кінець не тільки автономії Гетьманщини, а й життю України: знищено Батурин, багатства України стали власністю російської держави, українську мову оголосили «мужицькою», саме ім’я рідного краю стало забороненим.
Поразка Мазепи, як вважають історики, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та силу мас.
Гетьман зі шведським королем змушені були тікати під протекцію Туреччини. Мазепі проголосили анафему в 1708 році, як зраднику царя. А в 1709 році, 22 серпня гетьман помер неподалік Бендер, похований у Святогорському монастирі в м.Галаца (нині Румунія).
Як і кожна людина, Мазепа не був ідеалом. Усього траплялось на його життєвому шляху: і перемог, і помилок, і успіхів, і невдач. Як справжній державний діяч і хороший дипломат, він враховував потреби своєї доби, був, коли треба, то «лисом», то «вовком», та, передусім,– людиною з високою гідністю, патріотом, який після довгих вагань все ж вирішив піднятися проти тиранії Петра І і зробив відчайдушну спробу вирвати Україну з-під гніту Росії.
Хоч фортуна була не на його боці, та Україна записала на скрижалі своєї історії золотими літерами ім’я гетьмана Мазепи.
Образ його живе в художньому слові ( в творах Ф.Вольтера, Д.Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, Б. Залєського, К.Рилєєва, О.Пушкіна, Ф. Булгаріна, Й. Фріча, П. Куліша, С.Руданського, Б.Лепкого, Л. Старицької - Черняхівської, В. Сосюри, Ю. Драгана, Г.Колісника та багатьох інших).
Мазепу оспівано в музиці (Ф. Ліст, П. Сокальський, П.Чайковський).
В малярстві його образ створили Т. Шевченко, І. Рєпін, В.Масютін, О. Верне, О. Архипенко.
А ще є великий доробок історичних праць, досліджень, розвідок про Мазепу.
Особливо глибоко про славного гетьмана сказав Пилип Орлик: «Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з великим майном, жертвував усім, щоби вибороти волю своїй батьківщині. Він не вагався зректись усього, що може бути найдорожче на цій землі, й віддав власне життя за визволення рідного краю з-під московського ярма… Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу, бо він бажав для нього свобідного розвитку всіх його безконечних можливостей».
Залишається і нам бути гідними «мазепинцями»!
Києво - Могилянська Академія – вища школа богослов’я, збудована гетьманом, стала справжнім модерним університетом. Коштом Мазепи був надрукований арабський переклад Євангелія.
Гетьман був великим книголюбом і меценатом тогочасних видань, мав у Батурині добірну бібліотеку, сам захоплювався поезією і писав вірші.
У соціальній політиці спирався на козацьку старшину. Бажав створити освічену верству аристократії, яка допомогла б у побудові держави. Відновлював українську флотилію на Чорному морі.
Але в цей же час росли соціальні протиріччя, розходження між старшиною і народом ставали дедалі більшими, розпочинався народний рух. Та ще й Петро І прислав наказ готуватися до війни зі Швецією. Це було занадто для гетьмана Мазепи. Адже й так багато козаків положили свої голови за інтереси Росії. «…іди, воюй, задля якої причини, задля чиєї користі?» – писав Мазепа царю. А сам, порадившись зі старшиною, вирішив віддатися під протекцію шведського короля, котрий гарантував Мазепі звільнення від чужого володіння і традиційні козацькі вольності.
Та фортуна була не на боці Мазепи. Росія перемогла в Полтавській битві. А це був кінець не тільки автономії Гетьманщини, а й життю України: знищено Батурин, багатства України стали власністю російської держави, українську мову оголосили «мужицькою», саме ім’я рідного краю стало забороненим.
Поразка Мазепи, як вважають історики, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та силу мас.
Гетьман зі шведським королем змушені були тікати під протекцію Туреччини. Мазепі проголосили анафему в 1708 році, як зраднику царя. А в 1709 році, 22 серпня гетьман помер неподалік Бендер, похований у Святогорському монастирі в м.Галаца (нині Румунія).
Як і кожна людина, Мазепа не був ідеалом. Усього траплялось на його життєвому шляху: і перемог, і помилок, і успіхів, і невдач. Як справжній державний діяч і хороший дипломат, він враховував потреби своєї доби, був, коли треба, то «лисом», то «вовком», та, передусім,– людиною з високою гідністю, патріотом, який після довгих вагань все ж вирішив піднятися проти тиранії Петра І і зробив відчайдушну спробу вирвати Україну з-під гніту Росії.
Хоч фортуна була не на його боці, та Україна записала на скрижалі своєї історії золотими літерами ім’я гетьмана Мазепи.
Образ його живе в художньому слові ( в творах Ф.Вольтера, Д.Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, Б. Залєського, К.Рилєєва, О.Пушкіна, Ф. Булгаріна, Й. Фріча, П. Куліша, С.Руданського, Б.Лепкого, Л. Старицької - Черняхівської, В. Сосюри, Ю. Драгана, Г.Колісника та багатьох інших).
Мазепу оспівано в музиці (Ф. Ліст, П. Сокальський, П.Чайковський).
В малярстві його образ створили Т. Шевченко, І. Рєпін, В.Масютін, О. Верне, О. Архипенко.
А ще є великий доробок історичних праць, досліджень, розвідок про Мазепу.
Особливо глибоко про славного гетьмана сказав Пилип Орлик: «Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з великим майном, жертвував усім, щоби вибороти волю своїй батьківщині. Він не вагався зректись усього, що може бути найдорожче на цій землі, й віддав власне життя за визволення рідного краю з-під московського ярма… Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу, бо він бажав для нього свобідного розвитку всіх його безконечних можливостей».
Залишається і нам бути гідними «мазепинцями»!
Твори І. Мазепи
З промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних козацької України напередодні розриву з Москвою 1708 року [Текст] // Слабошпицький, М. Ф. З голосу нашої Кліо/ М.Ф.Слабошпицький.– К., 1993.– С. 175–178.
Мазепа, І. Дума [Текст] / І. Мазепа // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 244–245.
Мазепа, І. Листи та вірші / І. Мазепа. Мазепа – будівничий/ А.Макаров / худ. Н. М’ясковська.– К., 1991.– 72 с.
Мазепа, І. Маніфест до українського війська і народу [Текст] / І.Мазепа // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С.307–309; Історичний календар – 1997.– К., 1996.– С. 222–224.
Мазепа, І. Ой горе тій чайці [Текст] / І. Мазепа // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 401.
Мазепа, І. Дума [Текст] / І. Мазепа // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 244–245.
Мазепа, І. Листи та вірші / І. Мазепа. Мазепа – будівничий/ А.Макаров / худ. Н. М’ясковська.– К., 1991.– 72 с.
Мазепа, І. Маніфест до українського війська і народу [Текст] / І.Мазепа // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С.307–309; Історичний календар – 1997.– К., 1996.– С. 222–224.
Мазепа, І. Ой горе тій чайці [Текст] / І. Мазепа // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 401.
Книги про гетьмана
Береславський, М. З історії Української Греко-Католицької Церкви; Іван Мазепа [Текст] / М. Береславський; худож. В. Сачко.– Львів: Край, 1992.– 80 с.
Борщак, І. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель.– Тернопіль: Ред.- вид. відділ упр-ня по пресі, 1991.– 84 с.
Борщак, І. Мазепа. Орлик. Войнаровський [Текст]: історичні есе / І. Борщак.– Львів: Червона калина, 1991.– 255 с.
Єнсен, А. Мазепа: історичні картини [Текст] / А. Єнсен; пер. зі швед. Н.Іваничук; наук. ред., передм. та прим. Б. Якимовича.– К.: Укр. письменник, 1992.– 205 с.
Журавльов, Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда [Текст]/ Д.В. Журавльов.– Харків: Фоліо, 2007.– 382 с. – (Історичне досьє).
Іван Мазепа: худож.-док. кн. [Текст] / упоряд. і передм. В.О.Шевчука, худож. Л. А. Кацнельсон.– К.: Веселка, 1992.– 132с.: іл.
Іван Мазепа і Москва: історичні розвідки і статті [Текст]/ упоряд., передм. М. Слабошпицький; худож. С. Савицький.– К.: Рада, 1994.– 174 с.
Костомаров, Н. И. Мазепа [Текст] / Н. И. Костомаров.– М.: Республика, 1992.– 335 с.
Крупницький, Б. Гетьман Мазепа та його доба [Текст] / Б.Крупницький.–К.: Україна, 2001.– 240 с.: іл.
Мазепа: Збірник [Текст] / передм., упоряд. тексту й ілюстр. Ю.І.Іванченка.– К.: Мистецтво, 1993.– 240 с.: іл.
Маланюк, Є. (Illustrissimus Dominus Mazepa – тло і постать [Текст] / Є. Маланюк. Гетьман Іван Мазепи як культурний діяч / М.Андрусяк.– К.: АТ «Обереги», 1991.– 48 с.
Мицик, Ю. Іван Мазепа [Текст] / Ю. Мицик.– К., 2007.– 72с.– («Великі українці»).
Павленко, С. Іван Мазепа [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Альтернативи», 2003.– 416 с.: іл.
Павленко, С. Іван Мазепа як будівничий української культури [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2005.– 304 с.
Павленко, С. О. Оточення гетьмана Мазепи [Текст]: соратники та прибічники / С. О. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005.– 602 с.
Борщак, І. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель.– Тернопіль: Ред.- вид. відділ упр-ня по пресі, 1991.– 84 с.
Борщак, І. Мазепа. Орлик. Войнаровський [Текст]: історичні есе / І. Борщак.– Львів: Червона калина, 1991.– 255 с.
Єнсен, А. Мазепа: історичні картини [Текст] / А. Єнсен; пер. зі швед. Н.Іваничук; наук. ред., передм. та прим. Б. Якимовича.– К.: Укр. письменник, 1992.– 205 с.
Журавльов, Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда [Текст]/ Д.В. Журавльов.– Харків: Фоліо, 2007.– 382 с. – (Історичне досьє).
Іван Мазепа: худож.-док. кн. [Текст] / упоряд. і передм. В.О.Шевчука, худож. Л. А. Кацнельсон.– К.: Веселка, 1992.– 132с.: іл.
Іван Мазепа і Москва: історичні розвідки і статті [Текст]/ упоряд., передм. М. Слабошпицький; худож. С. Савицький.– К.: Рада, 1994.– 174 с.
Костомаров, Н. И. Мазепа [Текст] / Н. И. Костомаров.– М.: Республика, 1992.– 335 с.
Крупницький, Б. Гетьман Мазепа та його доба [Текст] / Б.Крупницький.–К.: Україна, 2001.– 240 с.: іл.
Мазепа: Збірник [Текст] / передм., упоряд. тексту й ілюстр. Ю.І.Іванченка.– К.: Мистецтво, 1993.– 240 с.: іл.
Маланюк, Є. (Illustrissimus Dominus Mazepa – тло і постать [Текст] / Є. Маланюк. Гетьман Іван Мазепи як культурний діяч / М.Андрусяк.– К.: АТ «Обереги», 1991.– 48 с.
Мицик, Ю. Іван Мазепа [Текст] / Ю. Мицик.– К., 2007.– 72с.– («Великі українці»).
Павленко, С. Іван Мазепа [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Альтернативи», 2003.– 416 с.: іл.
Павленко, С. Іван Мазепа як будівничий української культури [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2005.– 304 с.
Павленко, С. О. Оточення гетьмана Мазепи [Текст]: соратники та прибічники / С. О. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005.– 602 с.
* * *
Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи (1687 – 1709) [Текст] // Вінграновський, М. Чотирнадцять столиць України: короткі нариси з її історії / М. Вінграновський.– К., 2002.– С.116–119.– Укр., рум.
Борщак, І. Іван Мазепа [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С. 196–306.
«Висока рука» Москви та особливості об’єднавчої політики гетьманського уряду Івана Мазепи [Текст] // Чухліб Т. Гетьмани і монархи / Т. Чухліб.– К., 2005.– С. 357–369.
Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Гетьмани України / укл. В.П.Товстий.– Харків, 2007.– С. 183–195.
Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Хоткевич, Г. М. Два гетьмани / Г. М. Хоткевич.– К., 1991.– С. 63–106.
Гетьман Іван Мазепа (1687–1709) [Текст] // Лотоцький, А. Історія України для дітей / А. Лотоцький.– Івано-Франківськ, 1991.– С. 137–141.
Гетьман Іван Мазепа та його політика [Текст] // Шевчук,В.П. Історія української державності / В. П. Шевчук, М.Г.Тараненко.– К., 1999.– С. 127–132.
Гетьман Іван Степанович Мазепа [Текст] // Костомаров,М.І. Галерея портретів / М. І. Костомаров.– К., 1993.– С.227–247.
Гетьмани епохи Петра І – І. С. Мазепа та І.І.Скоропадський [Текст] // Семененко, В. І. Історія України: з прадавніх часів до сьогодення / В. І. Семененко, Л. О. Радченко.– Харків, 2000.– С. 166–174.
Гетьманство Івана Мазепи (1687–1709 рр.) [Текст] // Історія України.– Харків, 2006.– С. 192–203.– (Дит. енциклопедія).
Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Коротка історія Козаччини / В. Антонович.– К., 1991.– С. 103–111.
Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Про козацькі часи на Україні / В. Антонович.– К., 1991.– С.154–162.
Гетьманування Івана Мазепи. Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни [Текст] // Остафійчук,В.Ф. Історія України: сучасне бачення / В. Ф. Остафійчук.– К., 2007.– С.128–137.
Гетьманування І. Мазепи. Північна війна і її наслідки для України [Текст] // Король, В. Ю. Історія України / В. Ю. Король.– К., 2005.– С.132–138.
Гетьманщина [Текст] // Субтельний, О. Україна: історія / О.Субтельний.– К., 1991.- С. 145–151.
Доба Мазепи [Текст] // Жуковський, А. Нарис історії України / А. Жуковський, О. Субтельний.– Львів, 1992.– С. 50–52.
Дрожжин, В. П. Іван Мазепа [Текст] / В. П. Дрожжин // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.).– К., 2002.– С. 196–200.
Життя і боротьба Івана Мазепи [Текст] // Слабошпицький,М.Ф. З голосу нашої Кліо / М. Ф. Слабошпицький.– К., 1993.– С.172–175.
Іван Мазепа [Текст] // Велика історія України: У 2-х томах.– Т.ІІ.– К., 1993.–С. 104–117.
Іван Мазепа: Іван Мазепа і Росія [Текст] // Дашкевич, Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич.– Львів, 2007.– С. 201–204.
Іван Мазепа [Текст] // Котляр, М. Ф. Історія в життєписах / М.Ф. Котляр, В. А. Смолій.– К., 1994– С. 255–269.
Іван Мазепа [Текст] // Крипякевич, І. Історія козаччини: для народа і молоді / І. Крипякевич.– Львів, 1992.– С. 60–65.
Іван Мазепа, гетьман України [Текст] // Сушинський, Б. Козацькі вожді України. Т. 2 / Б. Сушинський.– Одеса, 2006.– С.188–218.
Мазепа Іван Степанович [Текст] // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 241–245.
Мазепа Іван Степанович (р.н. невід.– 1709) [Текст] // КотлярМ. Шляхами віків: довідник з історії України / М. Котляр, С.Кульчицький.– К., 1993.– С. 80–81.
Мазепа Іван Степанович (1639–1709) [Текст] // Михальчук,П.А. Історія України / П. А. Михальчук.– Тернопіль, 2007.– С.88–90.
Мазепа Іван Степанович: гетьман Лівобережної України 1687–1708 рр. [Текст] // Провідники духовности в Україні.– К., 2003.– С.60–62.
Мазепа Іван Степанович (народ. 1639 р.– пом. 1709 р.) [Текст] // Скляренко, В. М. 100 знаменитих людей України / В.М.Скляренко, Т. М. Харченко, О. Ю. Очкурова, І.А.Рудничева.– Харків, 2005.– С.284–289.
Мазепинське бароко [Текст] // Гітін, В. Г. Орден козацького лицарства / В. Г. Гітін.– Харків, 2008.– С. 265–304.
Макаров, А. Гетьманський собор – храм української державності [Текст]: [Іван Мазепа і укр. архітектура ХVII ст.]/А.Макаров // Світло українського бароко.– К., 1994.– С. 191–207.
Погребенник, Ф. Іван Мазепа [Текст] / Ф. Погребенник // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 103–107.
Попельницька, О. О. Іван Мазепа-Колединський (1639–1709 рр.) [Текст] / О. О. Попельницька // 100 видатних українців.– К., 2006.– С. 118–124.
Порив до свободи [Текст]: гетьман Іван Мазепа (бл. 1640–1709) // Мельничук, Г. 1000 незабутніх імен України / Г.Мельничук.– К., 2005.– С. 34–36.
Самойлович і Мазепа [Текст] // Грушевський, М. Історія України / М. Грушевський.– К., 1991.– С. 151–168.
Семака, Л. Іван Мазепа [Текст] / Л. Семака, Ю. Павленко // Сто найвідоміших українців.– М.– К., 2002.– С. 130–141.
Слабошпицький, М. Живий голос Івана Мазепи [Текст] / М.Слабошпицький // Іван Мазепа. Листи та вірші.– К., 1991.– С.IV–VII.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 385–400.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: ІХ–ХVIII ст.– К., 1993.– С. 327–338.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: козаччина.– К., 2000.– С. 171–182.
Хоткевич, Г. Іван Мазепа [Текст] / Г. Хоткевич // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 108–150.
«…ця нещасна історична постать мимоволі викликає до себе історичне спочуття» [Текст]: Іван Степанович Мазепа (1639 (1640) – 1709) // Реєнт, О. П. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт, І.А. Коляда.– Харків, 2007.– С. 266–296.
Борщак, І. Іван Мазепа [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С. 196–306.
«Висока рука» Москви та особливості об’єднавчої політики гетьманського уряду Івана Мазепи [Текст] // Чухліб Т. Гетьмани і монархи / Т. Чухліб.– К., 2005.– С. 357–369.
Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Гетьмани України / укл. В.П.Товстий.– Харків, 2007.– С. 183–195.
Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Хоткевич, Г. М. Два гетьмани / Г. М. Хоткевич.– К., 1991.– С. 63–106.
Гетьман Іван Мазепа (1687–1709) [Текст] // Лотоцький, А. Історія України для дітей / А. Лотоцький.– Івано-Франківськ, 1991.– С. 137–141.
Гетьман Іван Мазепа та його політика [Текст] // Шевчук,В.П. Історія української державності / В. П. Шевчук, М.Г.Тараненко.– К., 1999.– С. 127–132.
Гетьман Іван Степанович Мазепа [Текст] // Костомаров,М.І. Галерея портретів / М. І. Костомаров.– К., 1993.– С.227–247.
Гетьмани епохи Петра І – І. С. Мазепа та І.І.Скоропадський [Текст] // Семененко, В. І. Історія України: з прадавніх часів до сьогодення / В. І. Семененко, Л. О. Радченко.– Харків, 2000.– С. 166–174.
Гетьманство Івана Мазепи (1687–1709 рр.) [Текст] // Історія України.– Харків, 2006.– С. 192–203.– (Дит. енциклопедія).
Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Коротка історія Козаччини / В. Антонович.– К., 1991.– С. 103–111.
Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Про козацькі часи на Україні / В. Антонович.– К., 1991.– С.154–162.
Гетьманування Івана Мазепи. Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни [Текст] // Остафійчук,В.Ф. Історія України: сучасне бачення / В. Ф. Остафійчук.– К., 2007.– С.128–137.
Гетьманування І. Мазепи. Північна війна і її наслідки для України [Текст] // Король, В. Ю. Історія України / В. Ю. Король.– К., 2005.– С.132–138.
Гетьманщина [Текст] // Субтельний, О. Україна: історія / О.Субтельний.– К., 1991.- С. 145–151.
Доба Мазепи [Текст] // Жуковський, А. Нарис історії України / А. Жуковський, О. Субтельний.– Львів, 1992.– С. 50–52.
Дрожжин, В. П. Іван Мазепа [Текст] / В. П. Дрожжин // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.).– К., 2002.– С. 196–200.
Життя і боротьба Івана Мазепи [Текст] // Слабошпицький,М.Ф. З голосу нашої Кліо / М. Ф. Слабошпицький.– К., 1993.– С.172–175.
Іван Мазепа [Текст] // Велика історія України: У 2-х томах.– Т.ІІ.– К., 1993.–С. 104–117.
Іван Мазепа: Іван Мазепа і Росія [Текст] // Дашкевич, Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич.– Львів, 2007.– С. 201–204.
Іван Мазепа [Текст] // Котляр, М. Ф. Історія в життєписах / М.Ф. Котляр, В. А. Смолій.– К., 1994– С. 255–269.
Іван Мазепа [Текст] // Крипякевич, І. Історія козаччини: для народа і молоді / І. Крипякевич.– Львів, 1992.– С. 60–65.
Іван Мазепа, гетьман України [Текст] // Сушинський, Б. Козацькі вожді України. Т. 2 / Б. Сушинський.– Одеса, 2006.– С.188–218.
Мазепа Іван Степанович [Текст] // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 241–245.
Мазепа Іван Степанович (р.н. невід.– 1709) [Текст] // КотлярМ. Шляхами віків: довідник з історії України / М. Котляр, С.Кульчицький.– К., 1993.– С. 80–81.
Мазепа Іван Степанович (1639–1709) [Текст] // Михальчук,П.А. Історія України / П. А. Михальчук.– Тернопіль, 2007.– С.88–90.
Мазепа Іван Степанович: гетьман Лівобережної України 1687–1708 рр. [Текст] // Провідники духовности в Україні.– К., 2003.– С.60–62.
Мазепа Іван Степанович (народ. 1639 р.– пом. 1709 р.) [Текст] // Скляренко, В. М. 100 знаменитих людей України / В.М.Скляренко, Т. М. Харченко, О. Ю. Очкурова, І.А.Рудничева.– Харків, 2005.– С.284–289.
Мазепинське бароко [Текст] // Гітін, В. Г. Орден козацького лицарства / В. Г. Гітін.– Харків, 2008.– С. 265–304.
Макаров, А. Гетьманський собор – храм української державності [Текст]: [Іван Мазепа і укр. архітектура ХVII ст.]/А.Макаров // Світло українського бароко.– К., 1994.– С. 191–207.
Погребенник, Ф. Іван Мазепа [Текст] / Ф. Погребенник // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 103–107.
Попельницька, О. О. Іван Мазепа-Колединський (1639–1709 рр.) [Текст] / О. О. Попельницька // 100 видатних українців.– К., 2006.– С. 118–124.
Порив до свободи [Текст]: гетьман Іван Мазепа (бл. 1640–1709) // Мельничук, Г. 1000 незабутніх імен України / Г.Мельничук.– К., 2005.– С. 34–36.
Самойлович і Мазепа [Текст] // Грушевський, М. Історія України / М. Грушевський.– К., 1991.– С. 151–168.
Семака, Л. Іван Мазепа [Текст] / Л. Семака, Ю. Павленко // Сто найвідоміших українців.– М.– К., 2002.– С. 130–141.
Слабошпицький, М. Живий голос Івана Мазепи [Текст] / М.Слабошпицький // Іван Мазепа. Листи та вірші.– К., 1991.– С.IV–VII.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 385–400.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: ІХ–ХVIII ст.– К., 1993.– С. 327–338.
Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: козаччина.– К., 2000.– С. 171–182.
Хоткевич, Г. Іван Мазепа [Текст] / Г. Хоткевич // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 108–150.
«…ця нещасна історична постать мимоволі викликає до себе історичне спочуття» [Текст]: Іван Степанович Мазепа (1639 (1640) – 1709) // Реєнт, О. П. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт, І.А. Коляда.– Харків, 2007.– С. 266–296.
І. Мазепа на сторінках періодики
Белей, Н. І. Саме той: Іван Мазепа [Текст]: [літературне дослідження] / Н. І. Белей // Зарубіжна література в навчальних закладах.– 2003.– №7.– С. 17–27.
Дегтярова, Т. Б. Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи [Текст]: [про І. Мазепу] / Т. Б. Дегтярова // Шкільна бібліотека.– 2007.– №6.– С. 14–15.
Демська-Будзуляк, Л. Культурний феномен Івана Мазепи [Текст]: [за книгою В. Шевчука «Просвічений володар»] / Л.Демська-Будзуляк // Літературна Україна.– 2006.– 14 вересня.– С.6.
Довгаль, С. Куди відступав Мазепа з Карлом ХІІ? [Текст]: [версія юних телевізійників з Верхньодніпровська] / С. Довгаль // Україна молода.– 2007.– 17 січня.– С. 7.
Донцов, Д. Гетьман Мазепа в західно-європейській літературі [Текст] / Д. Донцов // Слово і час.– 1994.– №4–5.– С.79–85.
Замлинський, В. Біля першовитоків слави запорозької: слово про козацтво України та його гетьманів [Текст] // Дніпро.– 1989.– №7.– С. 125–133.
Змієвський, С. Іван Мазепа: «…Не в один гуж тягнуть» [Текст]: [до 300-ліття Полтавської битви] / С. Змієвський // Культура і життя.– 2008.– 16 січня.– С. 3.
Іван Мазепа // Український історичний календар, 1996.– Вип.2.– К., 1995.– С. 86–87.
Іван Мазепа-Колединський (1639–1709) [Текст]: історична довідка // Освіта.– 2002.– №14–15.– С. 10.
Карп’як, Я. Іван Мазепа – вірний син України [Текст] / Я.Карп’як // Свобода.– 2000.– 3 жовтня.– С. 3.
Ковтун, Ю. Виправданий історією [Текст]: «складний» гетьман Іван Мазепи / Ю. Ковтун // Зарубіжна література.– 2004.– №45.– С. 14–17.
Кононенко, Ю. Російський історик – про Івана Мазепу [Текст]: [про книгу Таїрової-Яковлєвої Т. «Мазепа» із серії «ЖЗЛ»] / Ю.Кононенко // Урядовий кур’єр.– 2007.– 5 травня.– С.8.
Лавренюк, В. Образ гетьмана Івана Мазепи – історичний і літературний [Текст] / В. Лавренюк // Дивослово.– 2006.– №12.– С.48–51.
Марочкін, В. Гірка чаша Івана Мазепи [Текст] / В.М.Марочкін// Україна.– 1989.– №25.– С. 14–15.
Неїжмак, В. Тетяна Таїрова-Яковлєва: Головним «авторитетом» для мене залишається документ, факт [Текст]: чому відома рос. дослідниця укр. історії не називає зрадниками ні Івана Мазепу, ні інших гетьманів, які «не подобаються» Москві?: [інтерв’ю]/ В. Неїжмак // Україна молода.– 2008.– 14 листопада.– С.18–19.
Низовський, А. Ненайденные сокровища гетмана Мазепы [Текст] / А. Низовский // Вокруг света.– 2001.– №1.– С. 4–7.
Ониськів, М. Державотворець: 320 років тому Івана Мазепу обрано гетьманом України / М. Ониськів // Літературна Україна.– 2007.– 20 вересня.– С. 1.
Остерська, М. День народження Мазепи [Текст]: у рідному селі гетьмана-мецената відзначили його 369-ту річницю: [відкрито перший пам’ятник гетьману] / М. Остерська, Т. Шевченко // Україна молода.– 2008.– 21 березня.– С. 17.
Павленко, С. «Без жадної політики озьмітеся всі за руки…» [Текст]: [про гетьмана І. Мазепу] / С. Павленко // Урядовий кур’єр.– 2004.– 2 квітня.– С. 7–8.
Павленко, С. Імпічмент Мазепи 1707 року, або Чому Василь Кочубей написав донос / С. Павленко // Голос України.– 2001.– 23 червня.– С. 10; 26 червня.– С. 20.
Паламар, А. Іван Мазепа – виправданий історією [Текст] / А.Паламар // Тернопіль вечірній.– 2008.– 28 серпня.– С. VII.
Панченко, В. Віч-на-віч з історією [Текст]: гетьман Мазепа і ми / В. Панченко // Освіта України.– 2008.– 12 лютого.– С. 3.
Приходько, Н. Відомий гетьман – невідомий поет [Текст]: [Іван Мазепа] / Н. Приходько // Журавлик.– 2005.– №12.– С. 5.
Радовський, В. Смерть Івана Мазепи [Текст] / В.Радовський // Дзвін.– 2004.– №5–6.– С. 125–129.
Савців, Л. «Всі покою щиро прагнуть» [Текст]: [гетьман Іван Мазепа] // Свобода.– 2001.– 17 березня.– С. 1.
Савчук, Ю. Студїї над прапором Івана Мазепи [Текст] / Ю.Савчук // Пам’ятки України.– 2008.– №3.– С. 84–105.
Свербигуз, В. Хто виготовляв гетьманські булави? [Текст]: «держзамовлення» Мазепи виконували золотарі Києва, Ромен та Переяслава / В. Свербигуз // Україна молода.– 2007.– 7листопада.– С.9.
Сікачина, Т. Достойний син свого народу [Текст]: [гетьман І.Мазепа] / Т. Сікачина // Українська культура.– 2003.– №8.– С.4–6.
Стародуб, А. Анафема гетьманові Мазепі: факти відомі й невідомі [Текст] / А. Стародуб // Дзеркало тижня.– 2003.– 23серпня.– С. 21.
Тарасова, О. Жінки у житті Івана Мазепи: міф чи реальність [Текст] / О. Тарасова // Дніпро.– 2001.– №9–10.– С. 129–132.
Тріумф і драма Івана Мазепи [Текст] // Український історичний календар, 1995.– К., 1994.– С. 148–149.
Федорейко, Є. Кохання гетьмана Івана Мазепи [Текст] / С.Федорейко // Місто.– 2005.– 17 серпня.– С. 12.
Хорунжий, Ю. «Ні з котрим государем…» [Текст]: [давні акти з «Літопису Грабянки» укр. гетьманів; є про акти І. Мазепи] / Ю.Хорунжий // Україна.– 1989.– №16.– С. 20–22.
Черняховська, Г. Меценатство гетьмана Івана Мазепи [Текст] / Г. Черняховська // Історичний календар.– 2002.– С. 345–356.
Чужакова, П. Іван Мазепа здалеку і зблизька [Текст] / П.Чужакова // Рідна школа.– 2003.– №5.– С. 64–65.
Чухліб, Т. Мазепа завойовує Росію [Текст]: книжка про великого українського гетьмана стала справжньою сенсацією в Російській Федерації: [про книгу Т. Г. Таїрової-Яковлєвої «Мазепа»] / Т. Чухліб // Літературна Україна.– 2008.– 5 червня.– С. 4.
Шведов, І. Етюди про гетьмана Мазепу [Текст] / І.Шведов// Чумацький шлях.– 2002.– №2.– С. 9–10.
Яблонський, В. Мазепа: політик, учений, патріот [Текст] / В.Яблонський // Політика і культура.– 2003.– №37.– С. 39.
Якимчук, Л. М. Урок-хроніка з історії України у 8 класі на тему: «Іван Мазепа, його місце й роль в українському визвольному русі» [Текст] / Л. М. Якимчук // Історія та правознавство.– 2004.– №7.– С.11–12.
Дегтярова, Т. Б. Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи [Текст]: [про І. Мазепу] / Т. Б. Дегтярова // Шкільна бібліотека.– 2007.– №6.– С. 14–15.
Демська-Будзуляк, Л. Культурний феномен Івана Мазепи [Текст]: [за книгою В. Шевчука «Просвічений володар»] / Л.Демська-Будзуляк // Літературна Україна.– 2006.– 14 вересня.– С.6.
Довгаль, С. Куди відступав Мазепа з Карлом ХІІ? [Текст]: [версія юних телевізійників з Верхньодніпровська] / С. Довгаль // Україна молода.– 2007.– 17 січня.– С. 7.
Донцов, Д. Гетьман Мазепа в західно-європейській літературі [Текст] / Д. Донцов // Слово і час.– 1994.– №4–5.– С.79–85.
Замлинський, В. Біля першовитоків слави запорозької: слово про козацтво України та його гетьманів [Текст] // Дніпро.– 1989.– №7.– С. 125–133.
Змієвський, С. Іван Мазепа: «…Не в один гуж тягнуть» [Текст]: [до 300-ліття Полтавської битви] / С. Змієвський // Культура і життя.– 2008.– 16 січня.– С. 3.
Іван Мазепа // Український історичний календар, 1996.– Вип.2.– К., 1995.– С. 86–87.
Іван Мазепа-Колединський (1639–1709) [Текст]: історична довідка // Освіта.– 2002.– №14–15.– С. 10.
Карп’як, Я. Іван Мазепа – вірний син України [Текст] / Я.Карп’як // Свобода.– 2000.– 3 жовтня.– С. 3.
Ковтун, Ю. Виправданий історією [Текст]: «складний» гетьман Іван Мазепи / Ю. Ковтун // Зарубіжна література.– 2004.– №45.– С. 14–17.
Кононенко, Ю. Російський історик – про Івана Мазепу [Текст]: [про книгу Таїрової-Яковлєвої Т. «Мазепа» із серії «ЖЗЛ»] / Ю.Кононенко // Урядовий кур’єр.– 2007.– 5 травня.– С.8.
Лавренюк, В. Образ гетьмана Івана Мазепи – історичний і літературний [Текст] / В. Лавренюк // Дивослово.– 2006.– №12.– С.48–51.
Марочкін, В. Гірка чаша Івана Мазепи [Текст] / В.М.Марочкін// Україна.– 1989.– №25.– С. 14–15.
Неїжмак, В. Тетяна Таїрова-Яковлєва: Головним «авторитетом» для мене залишається документ, факт [Текст]: чому відома рос. дослідниця укр. історії не називає зрадниками ні Івана Мазепу, ні інших гетьманів, які «не подобаються» Москві?: [інтерв’ю]/ В. Неїжмак // Україна молода.– 2008.– 14 листопада.– С.18–19.
Низовський, А. Ненайденные сокровища гетмана Мазепы [Текст] / А. Низовский // Вокруг света.– 2001.– №1.– С. 4–7.
Ониськів, М. Державотворець: 320 років тому Івана Мазепу обрано гетьманом України / М. Ониськів // Літературна Україна.– 2007.– 20 вересня.– С. 1.
Остерська, М. День народження Мазепи [Текст]: у рідному селі гетьмана-мецената відзначили його 369-ту річницю: [відкрито перший пам’ятник гетьману] / М. Остерська, Т. Шевченко // Україна молода.– 2008.– 21 березня.– С. 17.
Павленко, С. «Без жадної політики озьмітеся всі за руки…» [Текст]: [про гетьмана І. Мазепу] / С. Павленко // Урядовий кур’єр.– 2004.– 2 квітня.– С. 7–8.
Павленко, С. Імпічмент Мазепи 1707 року, або Чому Василь Кочубей написав донос / С. Павленко // Голос України.– 2001.– 23 червня.– С. 10; 26 червня.– С. 20.
Паламар, А. Іван Мазепа – виправданий історією [Текст] / А.Паламар // Тернопіль вечірній.– 2008.– 28 серпня.– С. VII.
Панченко, В. Віч-на-віч з історією [Текст]: гетьман Мазепа і ми / В. Панченко // Освіта України.– 2008.– 12 лютого.– С. 3.
Приходько, Н. Відомий гетьман – невідомий поет [Текст]: [Іван Мазепа] / Н. Приходько // Журавлик.– 2005.– №12.– С. 5.
Радовський, В. Смерть Івана Мазепи [Текст] / В.Радовський // Дзвін.– 2004.– №5–6.– С. 125–129.
Савців, Л. «Всі покою щиро прагнуть» [Текст]: [гетьман Іван Мазепа] // Свобода.– 2001.– 17 березня.– С. 1.
Савчук, Ю. Студїї над прапором Івана Мазепи [Текст] / Ю.Савчук // Пам’ятки України.– 2008.– №3.– С. 84–105.
Свербигуз, В. Хто виготовляв гетьманські булави? [Текст]: «держзамовлення» Мазепи виконували золотарі Києва, Ромен та Переяслава / В. Свербигуз // Україна молода.– 2007.– 7листопада.– С.9.
Сікачина, Т. Достойний син свого народу [Текст]: [гетьман І.Мазепа] / Т. Сікачина // Українська культура.– 2003.– №8.– С.4–6.
Стародуб, А. Анафема гетьманові Мазепі: факти відомі й невідомі [Текст] / А. Стародуб // Дзеркало тижня.– 2003.– 23серпня.– С. 21.
Тарасова, О. Жінки у житті Івана Мазепи: міф чи реальність [Текст] / О. Тарасова // Дніпро.– 2001.– №9–10.– С. 129–132.
Тріумф і драма Івана Мазепи [Текст] // Український історичний календар, 1995.– К., 1994.– С. 148–149.
Федорейко, Є. Кохання гетьмана Івана Мазепи [Текст] / С.Федорейко // Місто.– 2005.– 17 серпня.– С. 12.
Хорунжий, Ю. «Ні з котрим государем…» [Текст]: [давні акти з «Літопису Грабянки» укр. гетьманів; є про акти І. Мазепи] / Ю.Хорунжий // Україна.– 1989.– №16.– С. 20–22.
Черняховська, Г. Меценатство гетьмана Івана Мазепи [Текст] / Г. Черняховська // Історичний календар.– 2002.– С. 345–356.
Чужакова, П. Іван Мазепа здалеку і зблизька [Текст] / П.Чужакова // Рідна школа.– 2003.– №5.– С. 64–65.
Чухліб, Т. Мазепа завойовує Росію [Текст]: книжка про великого українського гетьмана стала справжньою сенсацією в Російській Федерації: [про книгу Т. Г. Таїрової-Яковлєвої «Мазепа»] / Т. Чухліб // Літературна Україна.– 2008.– 5 червня.– С. 4.
Шведов, І. Етюди про гетьмана Мазепу [Текст] / І.Шведов// Чумацький шлях.– 2002.– №2.– С. 9–10.
Яблонський, В. Мазепа: політик, учений, патріот [Текст] / В.Яблонський // Політика і культура.– 2003.– №37.– С. 39.
Якимчук, Л. М. Урок-хроніка з історії України у 8 класі на тему: «Іван Мазепа, його місце й роль в українському визвольному русі» [Текст] / Л. М. Якимчук // Історія та правознавство.– 2004.– №7.– С.11–12.
Образ І. Мазепи в художньому слові
Байрон, Дж. Г. Мазепа [Текст]: [поэма] / перевод В.Мазуркевича / Дж. Г. Байрон // Избранное.– М., 1984.– С. 249–270.
Лепкий, Б. З-під Полтави до Бендер. Крутіж [Текст]: іст. повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 336 с.
Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Не вбивай. Батурин: історичні повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 452с.
Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Полтава: іст. повість у 2-х томах / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 408 с.
Лепкий, Б. С. Полтава [Текст]: іст. повість / упоряд. Р.Д.Горак.– К.: Дніпро, 1992.– 487 с.
Сосюра, В. М. Мазепа: поема; лірика / В. М. Сосюра.– К.: Дніпро, 2001.– 221 с.
Пушкин, А. С. Полтава [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин // Поэмы.– М., 1971.– С. 85–131.
Рылеев, К. Ф. Войнаровский [Текст]: [поэма о Мазепе] / К.Ф.Рылеев // Избранное.– М., 1977.– С. 121–153.
Словацький, Ю. Мазепа [Текст]: [трагедія, переклад М.Зерова]/ Ю. Словацький // Срібний міф України.– Львів., 2005.– С.135–205.
Лепкий, Б. З-під Полтави до Бендер. Крутіж [Текст]: іст. повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 336 с.
Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Не вбивай. Батурин: історичні повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 452с.
Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Полтава: іст. повість у 2-х томах / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 408 с.
Лепкий, Б. С. Полтава [Текст]: іст. повість / упоряд. Р.Д.Горак.– К.: Дніпро, 1992.– 487 с.
Сосюра, В. М. Мазепа: поема; лірика / В. М. Сосюра.– К.: Дніпро, 2001.– 221 с.
Пушкин, А. С. Полтава [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин // Поэмы.– М., 1971.– С. 85–131.
Рылеев, К. Ф. Войнаровский [Текст]: [поэма о Мазепе] / К.Ф.Рылеев // Избранное.– М., 1977.– С. 121–153.
Словацький, Ю. Мазепа [Текст]: [трагедія, переклад М.Зерова]/ Ю. Словацький // Срібний міф України.– Львів., 2005.– С.135–205.
* * *
Братко, В. О. Поема Байрона «Мазепа»: її історична основа та романтичний міф [Текст] / В. О. Братко // Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2008.– №1.– С. 19–23.
Ганіч, Н. Історична постать гетьмана Мазепи в європейських літературах [Текст] / Н. Ганіч // Зарубіжна л-ра.– 2003.– №45 (грудень).– С. 7–9.
Дітькова, С. Ю. Тема українського козацтва у французькій літературі ХІХ-ХХ століть [Текст]: [є про твори про І. Мазепу] / С.Ю.Дітькова // Зарубіжна л-ра в школах України.– 2005.– №12.– С.8–14; Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2005.– №6.– С.11–14.
Киричок, Б. І. С. Мазепа і європейська література [Текст] / Б.Киричок // Філателія України.– 2008.– №2.– С. 16–17.
Лавренчук, В. Постать Івана Мазепи у світовому письменстві [Текст]: художньо-естетичне освоєння життя й діяльності гетьмана в українській літературі ХІХ ст. / В.Лавренчук // Дивослово.– 2008.– №1.– С. 39–43; Укр. мова і л-ра.– 2007.– Ч. 48 (грудень).– С. 3–9.
Лавренчук, В. Літературно-естетичні і громадсько-політичні концепти образу І. Мазепи у візії Г. Колісника [Текст]: [істор. роман «Мазепа–гетьман» (1990)] / В. Лавренчук // Укр. л-ра в загальноосвітній школі.– 2008.– №6.– С. 2–6.
Лавренчук, В. Образ Івана Мазепи в давній українській літературі [Текст] / В. Лавренчук // Дивослово.– 2009.– №2.– С.56–60.
Лавренчук, В. Проблеми рецепції постаті Івана Мазепи у світовому письменстві [Текст] / В. Лавренчук // Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2008.– №5.– С.29–34; Укр. мова та л-ра.– 2007.– №48.– С. 3–9; Зарубіжна л-ра.– 2007.– №12.– С. 10–15.
Литвиненко, Т. «Прокленуть мене нині, але завтра благословити стануть» [Текст]: образ Мазепи в однойменній пенталогії Б. Лепкого / Т. Литвиненко // Дивослово.– 1998.– №9.– С.11–13.
Масенко, Л. Образ Мазепи в поезії Шевченка і Пушкіна [Текст] / Л. Масленко // Дивослово.– 2000.– №12.– С. 8–11.
Мацапура, В. І. Героїчна особистість у творах різнонаціональних літератур [Текст]: образ Мазепи у творах Дж.Байрона, В. Гюго, К. Рилєєва, О. Пушкіна, В. Сосюри / В.І.Мацапура // Всесвітня л-ра в сер. навч. закладах України.– 2004.– №10.– С. 37–40.
Мішуков, О. Історичне минуле України в зарубіжній літературі та науці XVII–XVIII віків [Текст] / О. Мішуков // Зарубіжна л-ра.– 2007.– №15–16.– С. 3–5.
Мішуков, О. Образ Мазепи в європейській літературі [Текст] / О. Мішуков // Зарубіжна л-ра.– 2002.– №17.– С.13–15.
Наливайко, Д. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія та міф [Текст] / Д. Наливайко // Слово і час.– 2002.– №8.– С.39–48; №9.– С. 3–17.
Приходько, О. «Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників [Текст]: матеріали до уроку вивчення поеми В. Сосюри «Мазепа» з елементами компаративного аналізу / О. Приходько // Дивослово.– 1999.– №6.– С. 34–37.
Юричко, А. Герой 67 іноземних літературних творів [Текст]: [І.Мазепа у зарубіжній літературі] / А. Юричко // Вільне життя.– 2007.– 12грудня.– С. 6.
* * *
Красильникова, Г. Гетьман Іван Мазепа – зрадник чи народний герой? [Текст]: [позакласний захід, присвячений 300-річчю уклад. Укр.–Швед. союзу] / Г. Красильникова // Історія України.– 2008.– №39.– С. 16–24.
Образ Івана Мазепи в європейській літературі [Текст]: сценарій засідання літературної студії // Шкільна бібліотека.– 2005.– №10.– С. 64–75.
Петмок, І. Іван Мазепа – зрадник чи народний герой? [Текст]: [виховний захід] / І. Петмок // Шкільний світ.– 2008.– №23–24.– С.6–7.
Шведов, І. О. Мазепа [Текст]: [уривок з літературної вистави унікального «Театру історичного портрета»] / І.О.Шведов// Україна.– 2001.– №10.– С. 38.
Довідники про гетьмана
Булгак, О. За волю та державність [Текст]: цього року виповнюється 365 років від дня народження І. С. Мазепи (1639 (?) – 1709) / О. Булгак // Календар знаменних і пам’ятних дат.– 2004.– І квартал.– С. 88–94.
Мазепа Іван (20.3.1639 – 21/22. 9 ст. ст. 1709), гетьман України (1687–1709), великий діяч укр. державности [Текст] // Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 4. – Львів, 1994.– С. 1430–1432.
Мазепа Іван Степанович (бл. 1640–1709) – гетьман України [Текст] // Малий словник історії України.– К., 1997.– С. 244–245.
Мазепа (Мазепа-Калединський) Іван Степанович (20.ІІІ. 1639, за ін. даними 1629, 2. Х. 1639 або 1644, с. Мазепинці, тепер Білоцерківського р-ну Київ. обл.– 22. ІХ. 1709, м. Бендери, тепер Молдова; похований у м. Галаці, тепер Румунія)– укр. держ. діяч, гетьман України (з 1687), князь (з 1707) [Текст] // Юридична енциклопедія: В 6 т.– К., 2001.– Т.3.– С. 549–550.
Шуст, Р. Мазепа Іван Степанович [Текст] / Р. Шуст // Довідник з історії України. Т.2.– К., 1995.– С. 192–194.
Скачати документ тут
Мазепа Іван (20.3.1639 – 21/22. 9 ст. ст. 1709), гетьман України (1687–1709), великий діяч укр. державности [Текст] // Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 4. – Львів, 1994.– С. 1430–1432.
Мазепа Іван Степанович (бл. 1640–1709) – гетьман України [Текст] // Малий словник історії України.– К., 1997.– С. 244–245.
Мазепа (Мазепа-Калединський) Іван Степанович (20.ІІІ. 1639, за ін. даними 1629, 2. Х. 1639 або 1644, с. Мазепинці, тепер Білоцерківського р-ну Київ. обл.– 22. ІХ. 1709, м. Бендери, тепер Молдова; похований у м. Галаці, тепер Румунія)– укр. держ. діяч, гетьман України (з 1687), князь (з 1707) [Текст] // Юридична енциклопедія: В 6 т.– К., 2001.– Т.3.– С. 549–550.
Шуст, Р. Мазепа Іван Степанович [Текст] / Р. Шуст // Довідник з історії України. Т.2.– К., 1995.– С. 192–194.
Скачати документ тут