Архів документів / Видавнича діяльність (архів) / 2009 рік / Виправданий історією: Іван Мазепа

 

До бібліографічної довідки увійшли матеріали про життя та діяльність Івана Мазепи – гетьмана Лівобережної України (1687–1709), мецената, покровителя національної культури, мистецтва, науки, православної церкви, постаті, навколо якої три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто полярні думки.
Матеріали зібрано в 5 розділах, в межах яких вони розміщені в алфавітному порядку.
Довідку адресуємо вчителям історії, бібліотекарям, учням та всім, хто хоче більше знати про свою Батьківщину і її героїв.

 

Адреса: м. Тернопіль,
вул. Коперника, 17

Телефони: 23-59-48; 25-39-41

E-mail: chbibl@ukr.net
www.odb.te.ua

Матеріал підготувала: Колопенюк М. Д.

Відповідальна за випуск: Новіцька Н. С.

Ворожа Україні пропаганда докладала всіх зусиль для того, щоб протягом майже трьох століть зруйнувати правдивий образ видатного політичного і культурного діяча кінця ХVII ст., Великого гетьмана, який поклав своє життя на вівтар служіння Україні. Іван Мазепа прагнув вирвати Україну з-під царського гніту. Але це було майже утопією: бо не бачили тоді і не бачать зараз в Росії лиха більшого, як утворення незалежної соборної України.
Іван Мазепа походив із давнього українського шляхетського роду, основні землі якого були на Правобережжі, недалеко від Білої Церкви. Батько був отаманом у війську Богдана Хмельницького. Мати Марія походила зі знаної родини Мокевських. Після смерті чоловіка стала ігуменею монастиря під іменем Марії-Магдалини. Це була освічена, діяльна жінка, свідома патріотка, яка мала великий вплив на майбутнього гетьмана.

Родовий герб Мазеп-Колединських
 

Отримавши грунтовну домашню освіту, Мазепа потрапив до Києво-Могилянської колегії, де студіював риторику і латинь. Добре володів пером і писав вірші. Після Києва його відправили у Варшаву, де навчався в єзуїтській школі, потім були подорожі до Голландії, Італії, Німеччини, Франції.
Перебуваючи за кордоном, Мазепа мав можливість вивчати мови (володів вісьмома мовами), пізнавати культуру і політичне життя європейського Заходу. Саме в цей час формувалися його моральні та етичні принципи.
Десь у 1659 році Мазепа опинився при дворі польського короля Яна Казимира. Мав титул королівського пажа (це двірський титул), став дипломатом, який спеціалізувався на зв’язках Варшави з українськими гетьманами І. Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею.
Це були нелегкі дипломатичні місії, але Мазепа виконував їх вміло. Та Іван Степанович був українцем, і польські магнати не могли йому вибачити ні успіхів, ні походження. Є відомості, що і деякі інтриги королівського двору, і романтичні пригоди його особистого життя перервали кар’єру Мазепи.
Іван Степанович увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Україна фактично розпалася на дві частини, які боролися між собою: одна на боці Москви, інша – на боці Польщі.
Наприкінці 1669 року Мазепа вступив на службу до гетьмана П. Дорошенка. Був командиром гетьманської гвардії, пізніше виконував обов’язки генерального осавула, виступав як посередник у переговорах із турецьким султаном, польським королем, московським царем та ін.
Під час однієї з таких дипломатичних виправок до Туреччини і Криму Мазепа попав в полон до запорізьких козаків, де його засудили на смерть. Але красномовність виступу майбутнього гетьмана перед можливою стратою зробила свою справу: його залишили живим і відвезли до лівобережного гетьмана І. Самойловича. Незабаром Іван Мазепа увійшов в довіру до Самойловича, зайняв при ньому посаду генерального осавула. А вже 1687 року він – учасник антигетьманського перевороту і усунення І.Самойловича від влади.
Гетьманування Іван Мазепа почав з підписання на березі Коломака нових договірних статей, що визначили місце Лівобережної України в складі Російської держави. Завоював прихильність Петра І, служив вірою і правдою. Цар не залишався в боргу: на Івана Степановича «сипалися» маєтки, найвищі нагороди, титули.
Але Мазепа прагнув об’єднання або, принаймі, консолідації українських земель Гетьманщини, Правобережжя, Запорожжя і, по можливості, Слобожанщини та Ханської України в складі єдиної Української держави.
За час правління Мазепи Гетьманщина мала адміністрацію, законодавство, скарб, власну армію. Їй належали Чернігівщина, Полтавщина та м. Київ, в 1704 році приєдналася Правобережна Україна. У тодішній Європі Гетьманщину вважали окремою державою. Це був дуже ласий кусочок як для Польщі, так і для Росії. Та гетьман не збирався служити ні королю, ні цареві. Вдаючись до всіляких політичних та дипломатичних прийомів та засобів, він намагався служити тільки Україні. Свідченням цього є надзвичайне піднесення в усіх галузях мистецтва: в архітектурі, різьбярстві, малярстві, графіці, прикладному мистецтві.
Гетьман прикрашав українські міста новозбудованими та реставрованими чудовими храмами, своїм коштом та з військового скарбу збудував в Україні близько 20 церков. Не лише талант зодчого, а й винятковий художній смак гетьмана втілився в цих спорудах.

  

Собор Вознесіння, збудований у Переяславі коштом І. Мазепи


Соборна церква Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві, зведена коштом Мазепи, у 1690–1695 р.
Архітектор Й. Старцев


Богоявленський собор Братського монастиря (1690–1693рр.), збудований коштом гетьмана
Архітектор Й. Старцев
 

Мазепа опікувався не лише культурою. В Гетьманщині поширювалося керамічне виробництво, ткацтво організувалось у фабричне виробництво полотна, сукна, шовку, розвивались водяні млини, паперові фабрики і т.д.
Києво - Могилянська Академія – вища школа богослов’я, збудована гетьманом, стала справжнім модерним університетом. Коштом Мазепи був надрукований арабський переклад Євангелія.
Гетьман був великим книголюбом і меценатом тогочасних видань, мав у Батурині добірну бібліотеку, сам захоплювався поезією і писав вірші.
У соціальній політиці спирався на козацьку старшину. Бажав створити освічену верству аристократії, яка допомогла б у побудові держави. Відновлював українську флотилію на Чорному морі.
Але в цей же час росли соціальні протиріччя, розходження між старшиною і народом ставали дедалі більшими, розпочинався народний рух. Та ще й Петро І прислав наказ готуватися до війни зі Швецією. Це було занадто для гетьмана Мазепи. Адже й так багато козаків положили свої голови за інтереси Росії. «…іди, воюй, задля якої причини, задля чиєї користі?» – писав Мазепа царю. А сам, порадившись зі старшиною, вирішив віддатися під протекцію шведського короля, котрий гарантував Мазепі звільнення від чужого володіння і традиційні козацькі вольності.
Та фортуна була не на боці Мазепи. Росія перемогла в Полтавській битві. А це був кінець не тільки автономії Гетьманщини, а й життю України: знищено Батурин, багатства України стали власністю російської держави, українську мову оголосили «мужицькою», саме ім’я рідного краю стало забороненим.
Поразка Мазепи, як вважають історики, полягала в тому, що він більше покладався на дипломатію, ніж на армію та силу мас.
Гетьман зі шведським королем змушені були тікати під протекцію Туреччини. Мазепі проголосили анафему в 1708 році, як зраднику царя. А в 1709 році, 22 серпня гетьман помер неподалік Бендер, похований у Святогорському монастирі в м.Галаца (нині Румунія).
Як і кожна людина, Мазепа не був ідеалом. Усього траплялось на його життєвому шляху: і перемог, і помилок, і успіхів, і невдач. Як справжній державний діяч і хороший дипломат, він враховував потреби своєї доби, був, коли треба, то «лисом», то «вовком», та, передусім,– людиною з високою гідністю, патріотом, який після довгих вагань все ж вирішив піднятися проти тиранії Петра І і зробив відчайдушну спробу вирвати Україну з-під гніту Росії.
Хоч фортуна була не на його боці, та Україна записала на скрижалі своєї історії золотими літерами ім’я гетьмана Мазепи.
Образ його живе в художньому слові ( в творах Ф.Вольтера, Д.Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, Б. Залєського, К.Рилєєва, О.Пушкіна, Ф. Булгаріна, Й. Фріча, П. Куліша, С.Руданського, Б.Лепкого, Л. Старицької - Черняхівської, В. Сосюри, Ю. Драгана, Г.Колісника та багатьох інших).
Мазепу оспівано в музиці (Ф. Ліст, П. Сокальський, П.Чайковський).
В малярстві його образ створили Т. Шевченко, І. Рєпін, В.Масютін, О. Верне, О. Архипенко.
А ще є великий доробок історичних праць, досліджень, розвідок про Мазепу.
Особливо глибоко про славного гетьмана сказав Пилип Орлик: «Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з великим майном, жертвував усім, щоби вибороти волю своїй батьківщині. Він не вагався зректись усього, що може бути найдорожче на цій землі, й віддав власне життя за визволення рідного краю з-під московського ярма… Ім’я Мазепи житиме вічно зі славою в пам’яті нашого народу, бо він бажав для нього свобідного розвитку всіх його безконечних можливостей».
Залишається і нам бути гідними «мазепинцями»!
 

З промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних козацької України напередодні розриву з Москвою 1708 року [Текст] // Слабошпицький, М. Ф. З голосу нашої Кліо/ М.Ф.Слабошпицький.– К., 1993.– С. 175–178.

Мазепа, І. Дума [Текст] / І. Мазепа // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 244–245.

Мазепа, І. Листи та вірші / І. Мазепа. Мазепа – будівничий/ А.Макаров / худ. Н. М’ясковська.– К., 1991.– 72 с.

Мазепа, І. Маніфест до українського війська і народу [Текст] / І.Мазепа // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С.307–309; Історичний календар – 1997.– К., 1996.– С. 222–224.

Мазепа, І. Ой горе тій чайці [Текст] / І. Мазепа // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 401.

Береславський, М. З історії Української Греко-Католицької Церкви; Іван Мазепа [Текст] / М. Береславський; худож. В. Сачко.– Львів: Край, 1992.– 80 с.

Борщак, І. Іван Мазепа: життя й пориви великого гетьмана [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель.– Тернопіль: Ред.- вид. відділ упр-ня по пресі, 1991.– 84 с.

Борщак, І. Мазепа. Орлик. Войнаровський [Текст]: історичні есе / І. Борщак.– Львів: Червона калина, 1991.– 255 с.

Єнсен, А. Мазепа: історичні картини [Текст] / А. Єнсен; пер. зі швед. Н.Іваничук; наук. ред., передм. та прим. Б. Якимовича.– К.: Укр. письменник, 1992.– 205 с.

Журавльов, Д. В. Мазепа: людина, політик, легенда [Текст]/ Д.В. Журавльов.– Харків: Фоліо, 2007.– 382 с. – (Історичне досьє).

Іван Мазепа: худож.-док. кн. [Текст] / упоряд. і передм. В.О.Шевчука, худож. Л. А. Кацнельсон.– К.: Веселка, 1992.– 132с.: іл.

Іван Мазепа і Москва: історичні розвідки і статті [Текст]/ упоряд., передм. М. Слабошпицький; худож. С. Савицький.– К.: Рада, 1994.– 174 с.

Костомаров, Н. И. Мазепа [Текст] / Н. И. Костомаров.– М.: Республика, 1992.– 335 с.

Крупницький, Б. Гетьман Мазепа та його доба [Текст] / Б.Крупницький.–К.: Україна, 2001.– 240 с.: іл.

Мазепа: Збірник [Текст] / передм., упоряд. тексту й ілюстр. Ю.І.Іванченка.– К.: Мистецтво, 1993.– 240 с.: іл.

Маланюк, Є. (Illustrissimus Dominus Mazepa – тло і постать [Текст] / Є. Маланюк. Гетьман Іван Мазепи як культурний діяч / М.Андрусяк.– К.: АТ «Обереги», 1991.– 48 с.

Мицик, Ю. Іван Мазепа [Текст] / Ю. Мицик.– К., 2007.– 72с.– («Великі українці»).

Павленко, С. Іван Мазепа [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Альтернативи», 2003.– 416 с.: іл.

Павленко, С. Іван Мазепа як будівничий української культури [Текст] / С. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилян. академія», 2005.– 304 с.

Павленко, С. О. Оточення гетьмана Мазепи [Текст]: соратники та прибічники / С. О. Павленко.– К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005.– 602 с.

Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи (1687 – 1709) [Текст] // Вінграновський, М. Чотирнадцять столиць України: короткі нариси з її історії / М. Вінграновський.– К., 2002.– С.116–119.– Укр., рум.

Борщак, І. Іван Мазепа [Текст] / І. Борщак, Р. Мартель // Історичні постаті України.– Одеса, 1993.– С. 196–306.

«Висока рука» Москви та особливості об’єднавчої політики гетьманського уряду Івана Мазепи [Текст] // Чухліб Т. Гетьмани і монархи / Т. Чухліб.– К., 2005.– С. 357–369.

Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Гетьмани України / укл. В.П.Товстий.– Харків, 2007.– С. 183–195.

Гетьман Іван Мазепа [Текст] // Хоткевич, Г. М. Два гетьмани / Г. М. Хоткевич.– К., 1991.– С. 63–106.

Гетьман Іван Мазепа (1687–1709) [Текст] // Лотоцький, А. Історія України для дітей / А. Лотоцький.– Івано-Франківськ, 1991.– С. 137–141.

Гетьман Іван Мазепа та його політика [Текст] // Шевчук,В.П. Історія української державності / В. П. Шевчук, М.Г.Тараненко.– К., 1999.– С. 127–132.

Гетьман Іван Степанович Мазепа [Текст] // Костомаров,М.І. Галерея портретів / М. І. Костомаров.– К., 1993.– С.227–247.

Гетьмани епохи Петра І – І. С. Мазепа та І.І.Скоропадський [Текст] // Семененко, В. І. Історія України: з прадавніх часів до сьогодення / В. І. Семененко, Л. О. Радченко.– Харків, 2000.– С. 166–174.

Гетьманство Івана Мазепи (1687–1709 рр.) [Текст] // Історія України.– Харків, 2006.– С. 192–203.– (Дит. енциклопедія).

Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Коротка історія Козаччини / В. Антонович.– К., 1991.– С. 103–111.

Гетьманування Івана Мазепи [Текст] // Антонович, В. Про козацькі часи на Україні / В. Антонович.– К., 1991.– С.154–162.

Гетьманування Івана Мазепи. Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни [Текст] // Остафійчук,В.Ф. Історія України: сучасне бачення / В. Ф. Остафійчук.– К., 2007.– С.128–137.

Гетьманування І. Мазепи. Північна війна і її наслідки для України [Текст] // Король, В. Ю. Історія України / В. Ю. Король.– К., 2005.– С.132–138.

Гетьманщина [Текст] // Субтельний, О. Україна: історія / О.Субтельний.– К., 1991.- С. 145–151.

Доба Мазепи [Текст] // Жуковський, А. Нарис історії України / А. Жуковський, О. Субтельний.– Львів, 1992.– С. 50–52.

Дрожжин, В. П. Іван Мазепа [Текст] / В. П. Дрожжин // Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.).– К., 2002.– С. 196–200.

Життя і боротьба Івана Мазепи [Текст] // Слабошпицький,М.Ф. З голосу нашої Кліо / М. Ф. Слабошпицький.– К., 1993.– С.172–175.

Іван Мазепа [Текст] // Велика історія України: У 2-х томах.– Т.ІІ.– К., 1993.–С. 104–117.

Іван Мазепа: Іван Мазепа і Росія [Текст] // Дашкевич, Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич.– Львів, 2007.– С. 201–204.

Іван Мазепа [Текст] // Котляр, М. Ф. Історія в життєписах / М.Ф. Котляр, В. А. Смолій.– К., 1994– С. 255–269.

Іван Мазепа [Текст] // Крипякевич, І. Історія козаччини: для народа і молоді / І. Крипякевич.– Львів, 1992.– С. 60–65.

Іван Мазепа, гетьман України [Текст] // Сушинський, Б. Козацькі вожді України. Т. 2 / Б. Сушинський.– Одеса, 2006.– С.188–218.

Мазепа Іван Степанович [Текст] // Шаров, І. Ф. Сто видатних імен України / І. Ф. Шаров.– К., 1999.– С. 241–245.

Мазепа Іван Степанович (р.н. невід.– 1709) [Текст] // КотлярМ. Шляхами віків: довідник з історії України / М. Котляр, С.Кульчицький.– К., 1993.– С. 80–81.

Мазепа Іван Степанович (1639–1709) [Текст] // Михальчук,П.А. Історія України / П. А. Михальчук.– Тернопіль, 2007.– С.88–90.

Мазепа Іван Степанович: гетьман Лівобережної України 1687–1708 рр. [Текст] // Провідники духовности в Україні.– К., 2003.– С.60–62.

Мазепа Іван Степанович (народ. 1639 р.– пом. 1709 р.) [Текст] // Скляренко, В. М. 100 знаменитих людей України / В.М.Скляренко, Т. М. Харченко, О. Ю. Очкурова, І.А.Рудничева.– Харків, 2005.– С.284–289.

Мазепинське бароко [Текст] // Гітін, В. Г. Орден козацького лицарства / В. Г. Гітін.– Харків, 2008.– С. 265–304.

Макаров, А. Гетьманський собор – храм української державності [Текст]: [Іван Мазепа і укр. архітектура ХVII ст.]/А.Макаров // Світло українського бароко.– К., 1994.– С. 191–207.

Погребенник, Ф. Іван Мазепа [Текст] / Ф. Погребенник // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 103–107.

Попельницька, О. О. Іван Мазепа-Колединський (1639–1709 рр.) [Текст] / О. О. Попельницька // 100 видатних українців.– К., 2006.– С. 118–124.

Порив до свободи [Текст]: гетьман Іван Мазепа (бл. 1640–1709) // Мельничук, Г. 1000 незабутніх імен України / Г.Мельничук.– К., 2005.– С. 34–36.

Самойлович і Мазепа [Текст] // Грушевський, М. Історія України / М. Грушевський.– К., 1991.– С. 151–168.

Семака, Л. Іван Мазепа [Текст] / Л. Семака, Ю. Павленко // Сто найвідоміших українців.– М.– К., 2002.– С. 130–141.

Слабошпицький, М. Живий голос Івана Мазепи [Текст] / М.Слабошпицький // Іван Мазепа. Листи та вірші.– К., 1991.– С.IV–VII.

Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Володарі гетьманської булави.– К., 1994.– С. 385–400.

Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: ІХ–ХVIII ст.– К., 1993.– С. 327–338.

Смолій, В. Іван Мазепа [Текст] / В. Смолій // Історія України в особах: козаччина.– К., 2000.– С. 171–182.

Хоткевич, Г. Іван Мазепа [Текст] / Г. Хоткевич // Гетьмани України: історичні портрети.– К., 1991.– С. 108–150.

«…ця нещасна історична постать мимоволі викликає до себе історичне спочуття» [Текст]: Іван Степанович Мазепа (1639 (1640) – 1709) // Реєнт, О. П. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт, І.А. Коляда.– Харків, 2007.– С. 266–296.

 

 

Белей, Н. І. Саме той: Іван Мазепа [Текст]: [літературне дослідження] / Н. І. Белей // Зарубіжна література в навчальних закладах.– 2003.– №7.– С. 17–27.

Дегтярова, Т. Б. Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи [Текст]: [про І. Мазепу] / Т. Б. Дегтярова // Шкільна бібліотека.– 2007.– №6.– С. 14–15.

Демська-Будзуляк, Л. Культурний феномен Івана Мазепи [Текст]: [за книгою В. Шевчука «Просвічений володар»] / Л.Демська-Будзуляк // Літературна Україна.– 2006.– 14 вересня.– С.6.

Довгаль, С. Куди відступав Мазепа з Карлом ХІІ? [Текст]: [версія юних телевізійників з Верхньодніпровська] / С. Довгаль // Україна молода.– 2007.– 17 січня.– С. 7.

Донцов, Д. Гетьман Мазепа в західно-європейській літературі [Текст] / Д. Донцов // Слово і час.– 1994.– №4–5.– С.79–85.

Замлинський, В. Біля першовитоків слави запорозької: слово про козацтво України та його гетьманів [Текст] // Дніпро.– 1989.– №7.– С. 125–133.

Змієвський, С. Іван Мазепа: «…Не в один гуж тягнуть» [Текст]: [до 300-ліття Полтавської битви] / С. Змієвський // Культура і життя.– 2008.– 16 січня.– С. 3.

Іван Мазепа // Український історичний календар, 1996.– Вип.2.– К., 1995.– С. 86–87.

Іван Мазепа-Колединський (1639–1709) [Текст]: історична довідка // Освіта.– 2002.– №14–15.– С. 10.

Карп’як, Я. Іван Мазепа – вірний син України [Текст] / Я.Карп’як // Свобода.– 2000.– 3 жовтня.– С. 3.

Ковтун, Ю. Виправданий історією [Текст]: «складний» гетьман Іван Мазепи / Ю. Ковтун // Зарубіжна література.– 2004.– №45.– С. 14–17.

Кононенко, Ю. Російський історик – про Івана Мазепу [Текст]: [про книгу Таїрової-Яковлєвої Т. «Мазепа» із серії «ЖЗЛ»] / Ю.Кононенко // Урядовий кур’єр.– 2007.– 5 травня.– С.8.

Лавренюк, В. Образ гетьмана Івана Мазепи – історичний і літературний [Текст] / В. Лавренюк // Дивослово.– 2006.– №12.– С.48–51.

Марочкін, В. Гірка чаша Івана Мазепи [Текст] / В.М.Марочкін// Україна.– 1989.– №25.– С. 14–15.

Неїжмак, В. Тетяна Таїрова-Яковлєва: Головним «авторитетом» для мене залишається документ, факт [Текст]: чому відома рос. дослідниця укр. історії не називає зрадниками ні Івана Мазепу, ні інших гетьманів, які «не подобаються» Москві?: [інтерв’ю]/ В. Неїжмак // Україна молода.– 2008.– 14 листопада.– С.18–19.

Низовський, А. Ненайденные сокровища гетмана Мазепы [Текст] / А. Низовский // Вокруг света.– 2001.– №1.– С. 4–7.

Ониськів, М. Державотворець: 320 років тому Івана Мазепу обрано гетьманом України / М. Ониськів // Літературна Україна.– 2007.– 20 вересня.– С. 1.

Остерська, М. День народження Мазепи [Текст]: у рідному селі гетьмана-мецената відзначили його 369-ту річницю: [відкрито перший пам’ятник гетьману] / М. Остерська, Т. Шевченко // Україна молода.– 2008.– 21 березня.– С. 17.

Павленко, С. «Без жадної політики озьмітеся всі за руки…» [Текст]: [про гетьмана І. Мазепу] / С. Павленко // Урядовий кур’єр.– 2004.– 2 квітня.– С. 7–8.

Павленко, С. Імпічмент Мазепи 1707 року, або Чому Василь Кочубей написав донос / С. Павленко // Голос України.– 2001.– 23 червня.– С. 10; 26 червня.– С. 20.

Паламар, А. Іван Мазепа – виправданий історією [Текст] / А.Паламар // Тернопіль вечірній.– 2008.– 28 серпня.– С. VII.

Панченко, В. Віч-на-віч з історією [Текст]: гетьман Мазепа і ми / В. Панченко // Освіта України.– 2008.– 12 лютого.– С. 3.

Приходько, Н. Відомий гетьман – невідомий поет [Текст]: [Іван Мазепа] / Н. Приходько // Журавлик.– 2005.– №12.– С. 5.

Радовський, В. Смерть Івана Мазепи [Текст] / В.Радовський // Дзвін.– 2004.– №5–6.– С. 125–129.

Савців, Л. «Всі покою щиро прагнуть» [Текст]: [гетьман Іван Мазепа] // Свобода.– 2001.– 17 березня.– С. 1.

Савчук, Ю. Студїї над прапором Івана Мазепи [Текст] / Ю.Савчук // Пам’ятки України.– 2008.– №3.– С. 84–105.

Свербигуз, В. Хто виготовляв гетьманські булави? [Текст]: «держзамовлення» Мазепи виконували золотарі Києва, Ромен та Переяслава / В. Свербигуз // Україна молода.– 2007.– 7листопада.– С.9.

Сікачина, Т. Достойний син свого народу [Текст]: [гетьман І.Мазепа] / Т. Сікачина // Українська культура.– 2003.– №8.– С.4–6.

Стародуб, А. Анафема гетьманові Мазепі: факти відомі й невідомі [Текст] / А. Стародуб // Дзеркало тижня.– 2003.– 23серпня.– С. 21.

Тарасова, О. Жінки у житті Івана Мазепи: міф чи реальність [Текст] / О. Тарасова // Дніпро.– 2001.– №9–10.– С. 129–132.

Тріумф і драма Івана Мазепи [Текст] // Український історичний календар, 1995.– К., 1994.– С. 148–149.

Федорейко, Є. Кохання гетьмана Івана Мазепи [Текст] / С.Федорейко // Місто.– 2005.– 17 серпня.– С. 12.

Хорунжий, Ю. «Ні з котрим государем…» [Текст]: [давні акти з «Літопису Грабянки» укр. гетьманів; є про акти І. Мазепи] / Ю.Хорунжий // Україна.– 1989.– №16.– С. 20–22.

Черняховська, Г. Меценатство гетьмана Івана Мазепи [Текст] / Г. Черняховська // Історичний календар.– 2002.– С. 345–356.

Чужакова, П. Іван Мазепа здалеку і зблизька [Текст] / П.Чужакова // Рідна школа.– 2003.– №5.– С. 64–65.

Чухліб, Т. Мазепа завойовує Росію [Текст]: книжка про великого українського гетьмана стала справжньою сенсацією в Російській Федерації: [про книгу Т. Г. Таїрової-Яковлєвої «Мазепа»] / Т. Чухліб // Літературна Україна.– 2008.– 5 червня.– С. 4.

Шведов, І. Етюди про гетьмана Мазепу [Текст] / І.Шведов// Чумацький шлях.– 2002.– №2.– С. 9–10.

Яблонський, В. Мазепа: політик, учений, патріот [Текст] / В.Яблонський // Політика і культура.– 2003.– №37.– С. 39.

Якимчук, Л. М. Урок-хроніка з історії України у 8 класі на тему: «Іван Мазепа, його місце й роль в українському визвольному русі» [Текст] / Л. М. Якимчук // Історія та правознавство.– 2004.– №7.– С.11–12.
 

Байрон, Дж. Г. Мазепа [Текст]: [поэма] / перевод В.Мазуркевича / Дж. Г. Байрон // Избранное.– М., 1984.– С. 249–270.

Лепкий, Б. З-під Полтави до Бендер. Крутіж [Текст]: іст. повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 336 с.

Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Не вбивай. Батурин: історичні повісті / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 452с.

Лепкий, Б. Мазепа [Текст]: трилогія: Полтава: іст. повість у 2-х томах / Б. Лепкий.– Львів: Червона калина, 1991.– 408 с.

Лепкий, Б. С. Полтава [Текст]: іст. повість / упоряд. Р.Д.Горак.– К.: Дніпро, 1992.– 487 с.

Сосюра, В. М. Мазепа: поема; лірика / В. М. Сосюра.– К.: Дніпро, 2001.– 221 с.

Пушкин, А. С. Полтава [Текст]: [поэма] / А. С. Пушкин // Поэмы.– М., 1971.– С. 85–131.

Рылеев, К. Ф. Войнаровский [Текст]: [поэма о Мазепе] / К.Ф.Рылеев // Избранное.– М., 1977.– С. 121–153.

Словацький, Ю. Мазепа [Текст]: [трагедія, переклад М.Зерова]/ Ю. Словацький // Срібний міф України.– Львів., 2005.– С.135–205.

Братко, В. О. Поема Байрона «Мазепа»: її історична основа та романтичний міф [Текст] / В. О. Братко // Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2008.– №1.– С. 19–23.

Ганіч, Н. Історична постать гетьмана Мазепи в європейських літературах [Текст] / Н. Ганіч // Зарубіжна л-ра.– 2003.– №45 (грудень).– С. 7–9.

Дітькова, С. Ю. Тема українського козацтва у французькій літературі ХІХ-ХХ століть [Текст]: [є про твори про І. Мазепу] / С.Ю.Дітькова // Зарубіжна л-ра в школах України.– 2005.– №12.– С.8–14; Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2005.– №6.– С.11–14.

Киричок, Б. І. С. Мазепа і європейська література [Текст] / Б.Киричок // Філателія України.– 2008.– №2.– С. 16–17.

Лавренчук, В. Постать Івана Мазепи у світовому письменстві [Текст]: художньо-естетичне освоєння життя й діяльності гетьмана в українській літературі ХІХ ст. / В.Лавренчук // Дивослово.– 2008.– №1.– С. 39–43; Укр. мова і л-ра.– 2007.– Ч. 48 (грудень).– С. 3–9.

Лавренчук, В. Літературно-естетичні і громадсько-політичні концепти образу І. Мазепи у візії Г. Колісника [Текст]: [істор. роман «Мазепа–гетьман» (1990)] / В. Лавренчук // Укр. л-ра в загальноосвітній школі.– 2008.– №6.– С. 2–6.

Лавренчук, В. Образ Івана Мазепи в давній українській літературі [Текст] / В. Лавренчук // Дивослово.– 2009.– №2.– С.56–60.

Лавренчук, В. Проблеми рецепції постаті Івана Мазепи у світовому письменстві [Текст] / В. Лавренчук // Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України.– 2008.– №5.– С.29–34; Укр. мова та л-ра.– 2007.– №48.– С. 3–9; Зарубіжна л-ра.– 2007.– №12.– С. 10–15.

Литвиненко, Т. «Прокленуть мене нині, але завтра благословити стануть» [Текст]: образ Мазепи в однойменній пенталогії Б. Лепкого / Т. Литвиненко // Дивослово.– 1998.– №9.– С.11–13.

Масенко, Л. Образ Мазепи в поезії Шевченка і Пушкіна [Текст] / Л. Масленко // Дивослово.– 2000.– №12.– С. 8–11.

Мацапура, В. І. Героїчна особистість у творах різнонаціональних літератур [Текст]: образ Мазепи у творах Дж.Байрона, В. Гюго, К. Рилєєва, О. Пушкіна, В. Сосюри / В.І.Мацапура // Всесвітня л-ра в сер. навч. закладах України.– 2004.– №10.– С. 37–40.

Мішуков, О. Історичне минуле України в зарубіжній літературі та науці XVII–XVIII віків [Текст] / О. Мішуков // Зарубіжна л-ра.– 2007.– №15–16.– С. 3–5.

Мішуков, О. Образ Мазепи в європейській літературі [Текст] / О. Мішуков // Зарубіжна л-ра.– 2002.– №17.– С.13–15.

Наливайко, Д. Мазепа в європейській літературі ХІХ ст.: історія та міф [Текст] / Д. Наливайко // Слово і час.– 2002.– №8.– С.39–48; №9.– С. 3–17.

Приходько, О. «Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників [Текст]: матеріали до уроку вивчення поеми В. Сосюри «Мазепа» з елементами компаративного аналізу / О. Приходько // Дивослово.– 1999.– №6.– С. 34–37.

Юричко, А. Герой 67 іноземних літературних творів [Текст]: [І.Мазепа у зарубіжній літературі] / А. Юричко // Вільне життя.– 2007.– 12грудня.– С. 6.

Красильникова, Г. Гетьман Іван Мазепа – зрадник чи народний герой? [Текст]: [позакласний захід, присвячений 300-річчю уклад. Укр.–Швед. союзу] / Г. Красильникова // Історія України.– 2008.– №39.– С. 16–24.

Образ Івана Мазепи в європейській літературі [Текст]: сценарій засідання літературної студії // Шкільна бібліотека.– 2005.– №10.– С. 64–75.

Петмок, І. Іван Мазепа – зрадник чи народний герой? [Текст]: [виховний захід] / І. Петмок // Шкільний світ.– 2008.– №23–24.– С.6–7.

Шведов, І. О. Мазепа [Текст]: [уривок з літературної вистави унікального «Театру історичного портрета»] / І.О.Шведов// Україна.– 2001.– №10.– С. 38.

Довідники про гетьмана

Булгак, О. За волю та державність [Текст]: цього року виповнюється 365 років від дня народження І. С. Мазепи (1639 (?) – 1709) / О. Булгак // Календар знаменних і пам’ятних дат.– 2004.– І квартал.– С. 88–94.

Мазепа Іван (20.3.1639 – 21/22. 9 ст. ст. 1709), гетьман України (1687–1709), великий діяч укр. державности [Текст] // Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 4. – Львів, 1994.– С. 1430–1432.

Мазепа Іван Степанович (бл. 1640–1709) – гетьман України [Текст] // Малий словник історії України.– К., 1997.– С. 244–245.

Мазепа (Мазепа-Калединський) Іван Степанович (20.ІІІ. 1639, за ін. даними 1629, 2. Х. 1639 або 1644, с. Мазепинці, тепер Білоцерківського р-ну Київ. обл.– 22. ІХ. 1709, м. Бендери, тепер Молдова; похований у м. Галаці, тепер Румунія)– укр. держ. діяч, гетьман України (з 1687), князь (з 1707) [Текст] // Юридична енциклопедія: В 6 т.– К., 2001.– Т.3.– С. 549–550.

Шуст, Р. Мазепа Іван Степанович [Текст] / Р. Шуст // Довідник з історії України. Т.2.– К., 1995.– С. 192–194.

Скачати документ тут