Літературні посиденьки з Ольгою Мороз-Кміт Тендітна, мрійлива, дещо сором’язлива, трішки неземна і дуже талановита – ось так коротко можна описати героїню сьогоднішніх літературних посиденьок Ольгу Мороз-Кміт.
Потяг № 70Учасники заходу мали нагоду насолодитись авторським читанням поезій зі збірок «Колір грози», «Конвалії і сюжети» та «Пазли ночі», а також нових віршів поетки, які ще ніде не публікувались. Ще одним захопленням мисткині, яке вже переросло в професію є психологія. Ольга зізналась, що завжди цікавилась внутрішнім світом людини, аж поки не відчула потреби вивчати цю галузь більш досконало. Нові знання, спостереження, відчуття органічно вплітаються в поетичні рядки і виходить просто неймовірна філософсько-релаксова лірика. А ще, поетесу неймовірно надихають Осінь та мандрівки. Відтак і народжуються ось такі дивовижні вірші: П’ю каву, читаю Іздрика, Все що для щастя треба… Хитро всміхаюсь зрідка, Пролітає у вікнах небо. Тут продають на станції Вареники і трактати, Жмеринка, як есенція Жмеринку – не проспати: Кава з великих склянок В залізному серці потяга, Осінь дивилась п’яно Й стала до кави топінгом. В навушниках грає «Фльор», Все що для щастя треба: Поставити на повтор Шукайте нас тут:     Статистика перегляду сторінки: сьогодні 1, з початку місяця 5, всього 404 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
