Головна сторінка Карта сайту Бібліотекар Написати листа
Запрошуємо усіх бажаючих відвідати "Kinect - майданчик" для інтерактивних розваг. Чекаємо Вас: неділя з 14:00 до 16:00, понеділок, четвер, п\'ятниця з 15:00 до 17:00 год.
Письменники-ювіляри 2014 » О. Барвінський

   Осип Барвінський народився 29 вересня 1844 р. в с. Шляхтинці (нині - Тернопільського району) в сім’ї священика. Початкову школу закінчив у рідному селі. Згодом навчався у Тернопільській гімназії. З 1866 р. - у Львові. Спочатку вчився екстерном, а потім був зарахований до Духовної семінарії. У 1871 р. О. Барвінський прийняв сан священика і переїхав у Шляхтинці. В наступні роки був парохом у селах Острові, тепер Тернопільського, Вижниці Яворівського на Львівщині, Пліснянах і Гарбузові Зборівського районів.
Поряд із виконанням душпастирських обов’язків О. Барвінський чимало часу приділяв красному письменству. Основними напрямками його літературної діяльності були драматургія, історична проза, переклади із сербської…
Перші публікації побачили світ на сторінках журналу “Правда” - під псевдонімами М. Нетяга та І. Григорович. Згодом у видавництві “Просвіта” побачили світ популярні книжечки для селян, зокрема, “Наша душа в господарстві” (1880), “Рогата худоба” (1882), “Дрібна птиця”, “Життя св. Євстахія” (обидві - 1885).
У сімдесяті роки О. Барвінський звернувся до сербохорватського народного епосу - створив українські переспіви пісень “Косове поле” (1873) та “Сон цариці Милиці” (1875). У 1877 р. в першому числі часопису “Правда” під псевдонімом І. Григорович опублікував свій науковий реферат “Дунав-Дунай в слов’янській поезії народній”, через рік на сторінках цієї ж “Правди” надрукував ще одну працю, присвячену проблемам слов’янознавства. 1882 р. вмістив у газеті “Діло” некролог із сербських джерел “Юрій Данічіч”.
Щодо драматичних творів нашого земляка, то найбільший успіх випав на долю його трагедії “Павло Полуботок, наказний гетьман України” (1887) та драми “Чернігівка” (за повістю М. Костомарова). Їх поставив мандрівний Львів. театр т-ва “Руська бесіда” у 1887, 1888, 1889 рр. (у Перемишлі, Львові). Спектаклі отримали широкий резонанс як у літературних колах, так і серед простого народу. 3 листопада 1888 р. Іван Франко у газеті “Kurier Lwowski” написав: “Незважаючи на численні скорочення, яких зазнала сама п’єса, вона справила на слухачів, що зібралися у великій кількості, глибоке і сильне враження не стільки самим сюжетом, скільки скоріш чудовою патріотичною тенденцією, текучою і плавною мовою, доброю режисурою. “Полуботок” належить, безперечно, до найбільш вдалих творів галицької драматичної літератури”. Були в п’єсі й відверто слабкі місця, й історичні огріхи, невиправдана патетика, однак факт появи цієї драми та її популярність свідчили не лише про талант О. Барвінського, а й про те, що він тонко відчув необхідність творів історичного плану…
До речі, у 1917 - 1918 рр. письменниця Людмила Старицька-Черняхівська переробила цю п’єсу для постановки на сценах сучасних їй театрів. Незавершеними залишилися ще одна драма О. Барвінського на історичну тематику “Тиміш Хмельницький”, трилогія “Іван Виговський”, у рукописах - історичні повісті “За правду і волю”, “Переяслав”; оповідання “Сирітська доля”, “Бабині гроші”, “Сон чи наяву”, “Сахно Черняк”, “Правда в морі не втоне”; поема “Гаврилова рада”.
Завершити ці праці завадила смерть 8 лютого 1889 р. у с. Сироварах на Зборівщині, де О. Барвінського і похованли, а вдячна громада села з допомогою родини спорудила йому пам’ятник.




odb.te.ua © 2004-2018
розробка: vlasne.info


Будь-яку інформацію Ви
зможете знайти за допомогою
Карти сайту
 

  Хороші казки для хороших малят

Ви можете залишити свої побажання
та зауваження у нашій
Приймальні бібліотекаря