Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей
 
     Народився Адріан Феофанович Кащенко 1 жовтня 1858 р. у ро­дині небагатого дворянина на хуторі Веселий Олександрівського по­віту Катеринославської губернії (тепер Вільнянського району Запо­різької області). Дід його належав до останніх запорозьких козаків, тому передав онукові пам’ять про славні роки України.
   З 1867 р. Адріан навчається у Катеринославській гімназії, однак розумний і тихий хлопчик з хутора не зміг довго витримувати схола­стичного навчання, тому батько віддає його після третього класу до юнкерського училища. Однак офіцера з нього теж не вийшло.
   Після кількох років військової служби А. Кащенко вийшов у відставку та оселився у Катеринославі, купивши невеличкий буди­ночок. У справах служби побував в різних містах, але з 1913 р. знову опинився в тому ж Катеринославі.
   А. Кащенко завжди живо цікавився історією, багато читав. Перші його твори з’явилися вже після 1905 р.: оповідання «Мрії і дійсність» (1906 р.), «За що» (1907 р.), «Перерід» (1908 р.), «Запорозька слава» (1907 р.), «Дим» (1907 р.), «На руїнах Січі» (1907 р.).
   Пізніше з’являються історичні оповідання й повісті «Мандрівка за пороги» (1916 р.), «Під Корсунем» (1913 р.), «З Дніпра на Дунай» (1914 р.), «Зруйноване гніздо» (1915 р.). Митець намагається творчо осмислити історію рідного краю, зберегти її в пам’яті поколінь.
    У 1917—1918 рр. письменник організовує в Катеринославі влас­ними коштами Українське видавництво, де надрукував багато своїх творів, серед яких популярний історичний нарис «Великий Луг запорозький» (1917 р.), історичні портрети національних героїв Ук­раїни — «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя» (1917 р.), «Славні побратими» (1919 р.).
   У творі «Над Кодацьким порогом» А. Кащенко описав життя геть­мана Івана Сулими. Помер письменник 29 березня 1921 р. у Катеринославі. Довгий час твори Адріана Кащенка лишалися невідомими для читача.