Головна сторінка Карта сайту Бібліотекар Написати листа
Запрошуємо усіх бажаючих відвідати "Kinect - майданчик" для інтерактивних розваг. Чекаємо Вас: неділя з 14:00 до 16:00, понеділок, четвер, п\'ятниця з 15:00 до 17:00 год.
Письменники-ювіляри 2014 » Еріха Марія Ремарк

 
    Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор таких романів як «На західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956).
    Ремарк народився в місті Оснабрюк, Німеччина, в католицькій робітничій родині. Він — друга дитина в родині, де було п'ятеро дітей. Його батько, Петер Франц Ремарк, працював палітурником. При народженні (хрещенні), хлопцеві було дане ім'я Еріх Пауль. 1918 року, після смерті матері, Анни Марії Ремарк — у пам'ять про неї — змінив своє ім'я на Еріх Марія. Оскільки Ремарки були католиками, юнак потрапив до католицького педагогічного училища. Педагогічна освіта пізніше згодилася, коли він вчителював певний час у сільських школах.
   Сам багато читав, серед улюблених творів — книги Ґьоте, Цвайґа, Достоєвського. У 17-річному віці Ремарк сам наважується почати літературну працю, стає членом літературного «Гуртка мрій».
    1916 році був мобілізований на фронти Першої світової війни. Тоді йому було лише 18 років. 17 червня того ж року направлений на Західний фронт. Перебування на війні тривало три роки. 31 липня 1917 р. був поранений уламками гранати в ліву ногу, праву руку і шию. Водночас, попри власне поранення, зміг дотягти пораненого товариша до медсанбату. До закінчення війни пробув у військовому шпиталі в Німеччині.
    По війні наполегливо шукав себе в суспільстві і в професії. Повернувся в католицьке училище, яке не встиг закінчити, але, пройшовши через втрати юнацьких ідеалів, смерть товаришів, поневіряння післявоєнних років, прикладом покори він уже не був. Покинув вчителювання і часто змінював професії. Був бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі «Echo Continental» і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних.
    Період пошуків тривав, поки не опинився в Берліні. Вів богемний спосіб життя, мав любовні романи. В Берліні зустрів Ютту Інгеборг Елену Цамбона, колишню танцівницю, хвору на туберкульоз. Невиліковна хвороба не стала в заваді і 1925 року закоханий молодик узяв з нею шлюб. Вона стане прототипом кількох героїнь його наступних творів. Зокрема, Пат з «Трьох товаришів». Шлюб тривав лише чотири роки, після чого вони розлучилися. Щоправда, 1938 р. знову побралися. Це зробили насамперед для того, аби допомогти Ютті емігрувати з нациської Німеччини та отримати швейцарське громадянство (з 1931 р Ремарк мешкав у Швейцарії). А 1939 р. вони переїхали до США, 1947 року — отримали американське громадянство. Їх шлюб протримався до 1957 р. Після розлучення Ремарк щомісяця виплачував Ютті грошову допомогу, крім того, заповів їй 50 тис. доларів.
    Вершиною марнославства та марнотратства молодого Ремарка був титул барона, куплений ним у збіднілого аристократа.
1931 року Ремарка номінували на Нобелівську премію. Проте, через спротив з боку політичних сил Німеччини, Нобелівський комітет нагороди йому не дав. 1933 року невідомий прихильник письменника, рятуючи йому життя, передав клаптик паперу з написом «Негайно покинь місто». Ремарк, що й сам відчував небезпеку, сів у машину і того ж дня перебрався до Швейцарії. З приходом Гітлера до влади в Німеччині Ремарк був примусово позбавлений німецького громадянства.
Аби зняти стрес, Ремарк пиячив, але не покидав творчість. Згодом письменник емігрував — спочатку до Франції, а потім до США. 1937 року почався його тривалий роман з кіноактрисою Марлен Дітріх. Обидва не були ні молодими, ні взірцями добропорядності. Але допомагали один одному. 1939 року, за сприяння Марлен Дітріх, Ремарк отримав американську візу та перебрався до Голлівуду.
Його фінансовий стан був досить стабільним, адже п'ять творів письменника-емігранта були екранізовані. Він навіть встиг вивезти до Америки приватну колекцію картин. Але не отримав душевного спокою. Роман з Марлен Дітріх закінчився. Ремарк почав хворіти, втрачав повагу до себе як до особи і до письменника.
   В Нью-Йорку він зустрів 40-річну Полетт Ґоддар, американську кінозірку, колишню дружину Чарлі Чапліна. 1948 року Ремарк повернувся в Швейцарію, де прожив решту життя. Полетт Годар і алкоголь були разом з ним. По закінченню війни він відвідав Німеччину, де не був декілька десятиліть. В Оснабрюку Ремарк застав ще живого батька та сестру Ерну. Рідне місто він не впізнавав, як і повоєнну Німеччину, де зустрічав руїни. 1957 року Ремарк офіційно розірвав шлюб з Юттою, але забезпечив її старість. 1958 року письменник одружився з акторкою Полетт Годар. Разом вони прожили до його смерті.
   Помер 25 вересня 1970 року у віці 72-х років у місті Локарно. Поховано на швейцарському цвинтарі Ронко в кантоні Тічіно. Полетт, що пережила письменника, похована поруч із ним.





odb.te.ua © 2004-2018
розробка: vlasne.info


Будь-яку інформацію Ви
зможете знайти за допомогою
Карти сайту
 

  Хороші казки для хороших малят

Ви можете залишити свої побажання
та зауваження у нашій
Приймальні бібліотекаря