Головна сторінка Карта сайту Бібліотекар Написати листа
Запрошуємо усіх бажаючих відвідати "Kinect - майданчик" для інтерактивних розваг. Чекаємо Вас: неділя з 14:00 до 16:00, понеділок, четвер, п\'ятниця з 15:00 до 17:00 год.
Про нас » Відділи бібліотеки » Святкування Великодня

 Найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового! Нехай Ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов.
Христос Воскрес!


     
    Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. В даний час Пасха займає дуже важливе місце в житті багатьох людей. Ми повертаємося до наших витоків, до віри і тому свято Пасхи для нас стає чимось більшим, ніж просто червоний день календаря. У 2013 році Пасха припадає на 5 травня.
       «Що таке Пасха?» - запитала молода жінка у ієромонаха. Він зупинився, пильно подивився на неї і замислився. А потім сказав: «Це дуже важко пояснити. У мене є друг, йому за сімдесят. Так от він недавно сказав, що рік за роком потроху став наближатися до розуміння того, що таке Пасха. Але дається це важко». Вражена такою відповіддю, жінка стояла і з подивом дивилася на священика. Весняний вітер розвівав його мантію, а погляд його був спрямований далеко-далеко. «Вам найбільше в житті бажаю наблизитися до розуміння того, що таке Пасха», - сказав він і пішов далі.
     Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішимхристиянським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
      Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»

Походження свята

     
    У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.
      Існує думка, що євангельська подія — привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та юдейських культах і вже в оновленому вигляді пов'язана з особою Христа. Християнські богослови не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.
    Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються і нині, проте не мають прямого зв'язку із християнством.


Підготовка до свята

     До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
     Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.
      У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.
     У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл - символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Чому на Пасху прийнято дарувати один одному яйця
 

  З давніх часів зберігається в Православній Церкві благочестивий звичай дарувати на свято Пасхальні яйця. Цей звичай бере свій початок від святої рівноапостольної Марії Магдалини, коли вона, після Вознесіння Господнього, прийшла в Рим для проповіді євангелія, стала перед імператором Тиверієм і, піднімаючи йому червоне яйце, сказала: "Христос воскрес!" починаючи в такий спосіб свою проповідь.
     За прикладом рівноапостольної Марії Магдалини ми тепер даруємо на Пасху червоні яйця, сповідуючи животворну смерть і Воскресіння Спасителя - дві події, що Пасха поєднує в собі. Пасхальне яйце нагадує нам про один з головних догматів нашої віри і служить видимим знаком блаженного воскресіння мертвих, запоруку якого ми маємо у Воскресінні Іісуса Христа - Переможця смерті і пекла. Як з яйця, з-під його неживої шкарлупи, народжується життя, так із труни, житла смерті, тління, повстав Жизнодавець, так повстануть у вічне життя і всі померлі.

Чому Церква освячує паски

     
     Пасхальна паска - це церковно-обрядова їжа. Паска - це рід артоса на нижньому ступені освячення. З відки ж походить паска і чому на Великдень печуть і освячують саме паски? Нам, християнам, особливо варто причащатися в день Пасхальний. Але з-за того, що багато православних християн мають звичай приймати Святе Причастя на протязі Великого посту, а у Світлий день Воскресіння Христового причащаються деякі, то після закінчення Літургії, у цей день благословляються й освячуються в храмі особливі приношення віруючих, паски, щоб вкушання їх нагадувало нам про причастя істинної Пасхи Христової і з'єднувало усіх вірних в Ісусі Христі.
     Вживання освячених пасок у Світлу Седмицю в православних християн можна уподібнити вкушанню старозавітної паски, що у перший день пасхальної седмиці народ єврейський вкушав в сім'ї (Вих. 12, 3-4). Так само по благословінню й освяченню християнських пасок, віруючі у перший день свята, прийшовши з храмів додому і закінчивши подвиг посту, у знак радісного єднання, усією родиною починають і тілесне підкріплення - припиняючи говіння, всі їдять благословенну паску, вживаючи її протягом усієї Світлої седмиці.

Прикмети на Великдень

Не кожен день — Великдень, а хліб — не паска.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.

Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.


Чому ми фарбуєм яйця на Пасху?
     
   Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
     В Україні існують два види фарбованих яєць: крашанки й писанки.
 На Великдень прийнято фарбувати яйця різними фарбами, але серед різнобарвних яєць центральне місце належить яскравим червоним яйцям.
 



Види великодніх яєць: крашанки, драпанки, крапанки, писанки

   
    Крашанки
— від слова фарбувати. Фарбувати яйця можна по-різному. Одні господині варять яйця круто, а потім на 10-15 хвилин занурюють у розчин теплої води з харчовим барвником, який можна купити в магазині. Інші господині люблять фарбувати яйця у відварі цибулинної лушпайки. Для цього сирі яйця поміщають в каструлю з водою, додають цибулинні лушпайки і варять 15-20 хвилин, поки яєчка не отримають потрібний колір. А раніше яйця фарбували по-особливому: обмотували їх сухими листям дуба, берези, кропиви, перев'язували нитками і варили. Виходили красиві «мармурові» яйця.

Для драпанки краще брати яйця коричневого відтінку. Шкаралупа таких яєць міцніше, ніж білих. Спочатку яйця варять, а потім фарбують в темний колір, потім сушать. Візерунок наносять на шкаралупу гострим предметом - ножем, шилом, ножицями, товстої голкою. Але перш, ніж видряпати візерунок, його необхідно нанести на яйце олівцем. Під час роботи яйце тримають в лівій руці, а гострий предмет - у правій. Ажурний малюнок на драпанці добре виглядає на коричневій чи іншій темній фарбі.


    Крапанки
— від українського слова «крапати», тобто покривати краплями.  Спочатку яйце фарбують одним кольором, а потім, коли воно висохне і остигне, на нього наносять краплі гарячого воску. Як тільки віск остигне, яйце кладуть у розчин іншого кольору. Після висихання фарби яйце опускають в гарячу воду. Віск тане, і виходить дуже веселе яйце. Віск можна і акуратно здерти.

Писанка — це майстерно розписані пасхальні яйця. Українські писанки - справжні твори народної творчості. Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури. У кожній області України був свій характерний орнамент і колір. У Прикарпаття яйця фарбували в жовтий, червоний і чорний кольори, на Чернігівщині — в червоний, чорний і білий, на Полтавщині — в жовтий, світло-зелений, білий. Писанку не малювали, не розписували, а писали на сирому курячому яйці. Кожна лінія на писанці — дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещувались, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким — хрестильна сорочка писанки.
    Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвону. Спершу яйце занурють в жовту фарбу - «Яблунька», і трималася в ній протягом трьох «Отче наш». Кожен колір візерунка захищався віском. До кінця роботи яйця перетворювалися в чорні похмурі колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавиться, і народжувалася писанка, як народжується сонечко з черної ночі.
     Щоб писанка сіяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски - для Бога, на блюдо із зерном - для людей, а крашанки на пророщений овес — для батьків. І три свічки горіли на честь Отця, і Сина, і Духа Святого.
    В даний час мистецтво розписувати писанки відродилося. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено музей писанки.

10 способів фарбування пасхальних яєць: 

У цибульній шкарлупі:
Цибульна шкарлупа — найвідоміший і доступний всім спосіб. Яйця можна окрасити в кольори від жовтого до червоно-коричневого. Колір залежить від концентрації відвару.
 Яйця вимити. Приготувати відвар з цибулевого лушпиння, дати йому настоятися. Якщо ви хочете, щоб колір був більш насиченим, лушпиння треба взяти побільше, і варити її близько півгодини до того, як у відвар опустити яйця.
Яйця опустити в настій, довести до кипіння і варити протягом 10 хв., вийняти, остудити.

Березовив листям:
Щоб яйця вийшли жовтого або золотистого кольору, їх фарбують за допомогою березового листя. Відвар готується з листя, можна сухих, молодої берези і варити близько півгодини. Яйця вимити, опустити в теплий настій, варити 10 хвилин після кипіння, вийняти і остудити.

Соками різних плодів і овочів:
Для цього способу потрібні вже варені яйця. Яйце натирають соком (буряковим, морквяним, соком шпинату).

Кип'ятіння в фарбуючому відварі:

Покладіть яйця в каструлю, залийте їх водою. Додайте чайну ложку оцту. Додайте достатньо фарби. Якщо яєць занадто багато, вони будуть більш світлих відтінків. Кип'ятіть яйця 15 хвилин з фарбувальними добавками. Якщо хочете, щоб вийшли блискучі яйця, опустіть їх в олію і потім гарненько протріть тканиною.

Натуральні барвники:

Світло-червоний: буряк або чорниця;
Помаранчевий: цибуля;
Світло-жовтий: апельсини або лимони, морква;
Жовтий: коріння куркуми, шкаралупа волоського горіха;
Світло-зелений: листя шпинату, кропиви;
Зелений: зелені яблука;
Синій: листя червоної капусти;
Коричневий: кава.

Витримування в холодильнику
Окрасьте яйця в фарбуючий розчин, а потім поставте яйця з фарбою на всю ніч у холодильник. Забарвлення буде більш яскравим.

Фарбування яєць "у крапинку"
Для цього мокрі яйця тримають у сухому рисі, загортають у марлю (кінці марлі треба щільно зав'язати ниткою, щоб рис прилип до яйця) і далі варять у цибулевому  лушпинні звичайним способом.

Мармуровий ефект
Оберніть яйця в цибулеву шкарлупу і зверху Зав'яжіть яким-небудь бавовняно-паперовим матеріалом.

Фарбування в різнокольорові нитки
При фарбуванні потрібно обмотати яйця різнокольоровими нитками, тоді на них будуть цікаві розводи.

Фарбування в шовкових клаптиків 
Зварити яйця у воді з содою. Обгорнути яйця в різнокольорові шовкові клаптики, перев'язати ниткою. Знову їх прокип'ятити в цій воді, дати охолонути, відкрити клаптики. Сухі яйця намазати рослинною олією. Дуже красиво!

Харчовими барвниками з пакетиків 

Дійте по надрукованій інструкції. Не забудьте після фарбування або в саму фарбу добавити трохи оцету (як правило, це написано на пакетиках).

Корисні поради:

  • Згідно з церковною традицією, фарбувати яйця потрібно в Чистий четвер.

  • Щоб яйця при варінні не лопнули, їх треба близько години потримати в теплій або при кімнатній температурі, при варінні у воду можна додати столову ложку солі.

  • Щоб яйця при варінні не лопнули, на одному кінці кожного яйця проколоти маленькі отвори.

  • Для додавання яйцам дивного блиску, потрібно протерти їх рослинною олією.

  • Перед тим, як фарбувати яйця, протріть їх мильним розчином або спиртом — фарба буде лягати рівно.

  • Якщо фарбовані яйця ви будете подавати на стіл, використовуйте тільки спеціальні органічні барвники для холодного розпису яєць або натуральні барвники.






odb.te.ua © 2004-2018
розробка: vlasne.info


Будь-яку інформацію Ви
зможете знайти за допомогою
Карти сайту
 

  Хороші казки для хороших малят

Ви можете залишити свої побажання
та зауваження у нашій
Приймальні бібліотекаря