Головна сторінка Карта сайту Бібліотекар Написати листа
Запрошуємо усіх бажаючих відвідати "Kinect - майданчик" для інтерактивних розваг. Чекаємо Вас: неділя з 14:00 до 16:00, понеділок, четвер, п\'ятниця з 15:00 до 17:00 год.
Про нас » Про нас пишуть » Публікації за 2009 рік » Роздуми щодо кризи дитячого читання
Роздуми щодо кризи дитячого читання

Автор намагається визначити причини кризи дитячого читання, окреслити завдання бібліотек щодо її подолання, наводить приклади практичної діяльності бібліотеки для дітей у Тернопільській області.

Відродження читання як духовної потреби дитини є пріоритетним напрямком роботи бібліотек для дітей в Україні.
Талановитість авторів літературних творів, особливо для дітей, найчастіше вимірюється часом. Деякі імена безслідно зникають і залишаються лише в пам'яті істориків, а деякі з великим задоволенням читає не одне покоління.
А що сьогодні читають діти чи підлітки? І чи читають так активно й масово, як раніше? Чому виникло явище, яке ми називаємо "кризою читання", що спонукає або є його причиною? Ці запитання вже стають, на жаль, риторичними, оскільки спостерігається певна байдужість сучасних дітей до книги, читання. Частіше Інтернет замінює процес живого спілкування з книгою та солодкі роздуми над прочитаним. Криза читання має як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. А читання стає все прагматичнішим. Це підтверджують бібліотекарі-практики. Хоча відомо, що читання високохудожньої літератури розвиває праву "чуттєву" півкулю головного мозку, від якої залежить творче осяяння, натхнення, фантазія, аналогове мислення. Французький філософ Дені Дідро зауважував, що люди перестають мислити, коли припиняють читати. На тлі нечуваних економічних потрясінь на земній кулі криза читання не має, здавалося б, великої ваги. Але це тільки на перший погляд. Явище кризи у дитячому читанні дуже хвилює усіх причетних до книги, насамперед педагогів, бібліотекарів, книговидавців, письменників. Насторожує явище деформації у ви­вченні літератури в загальноосвітній школі, яке можна прирівняти до курсу вивчення її у вищій школі. І на який потрібно не менше 200 днів безперервного читання, щоб вивчити як належить. Проте діти читають не самі книги, а знайомляться лише з "Історією літератури...". Читачі не читають літературні тексти, а звідси й об'єктивна причина - криза читання.
Сьогоднішні діти виховуються телеекранами, вони часто оцінюють життя, страждають і тішаться, їдять і п'ють, навіть моляться так, як радить телебачення.
На жаль, і у родинах молодих батьків книга не завжди посідає почесне місце.
Пошук роботи, фінансові проблеми, кредити, курс долара, ціни на бензин _ ось нагальні пробле­ми, на які витрачається більша частина життя батьків. Ці явища цілком захоплюють думки багатьох молодих українців. На читання книг дітям часто не вистачає ані часу, ані бажання, ані потреби. Напевно, в такий складний час ми живемо? Суспільство поступово охоплює байдужість, навіть часто по відношенню до власних дітей. Виникає логічне запитання: "Куди ж ми прийдемо?".
Усвідомлюючи важливість дитячого читання, чимало європейських країн і Росія розробили та реалізовують національні програми підтримки дитячого читання, для яких передбачається відповідне фінансування. Державні установи, влада цих країн зацікавлені в гуманітарній та гуманістичній політиці щодо майбутнього покоління своїх громадян-дітей та здійснення її також через книгу та читання.
Україна, декларуючи європейські стандарти та цінності у своїх прагненнях культурної та освітньої інтеграції у Європу, на жаль, до цього часу не має такої національної програми.
Напевно і надалі буде спостерігатись поглиблення кризи через байдужість чиновників та урядовців. Адже останнім часом відбувається зменшення реальної допомоги закладам культури, зокрема й дитячим бібліотекам, недофінансування, невиконання державних програм щодо комп'ютеризації, недостатнє поповнення бібліотечних фондів, занепад та зубожіння матеріально-технічної бази бібліотечних закладів, зниження престижності бібліотечної професії, особливо в сільській місцевості. Натомість обирається, на думку чиновників від культури, єдина правильна ідея "оптимізації бібліотек". А звідси безперечна втрата конкурентоспроможності дитячих бібліотек на ринку інформації та надання культурно-дозвіллєвих послуг. Причиною цього є вищеназвані явища, а не низький професійний рівень бібліотечних фахівців, які самовіддано виконують культурно-просвітницьку місію, доручену їм державою. Переважно це самовіддано закохані у свою роботу фахівці. Це люди майбутнього, до якого ми прагнемо, - висококультурні, високодуховні, працьовиті, віддані обраній професії та державній справі. Вони готові всі свої знання віддавати місцевій громаді, дітям. Але де ж застосовувати їм ці знання, як розпорядитися тим духовним багатством, яке накопичено в бібліотечних книгах і які були б корисні читачам - майбутнім молодим європейцям? У холодних приміщеннях, які роками не опалюються, не освітлюються і призводять до хвороб через переохолодження? Адже в таких умовах багато книг псуються, не мають гігієнічного та естетичного вигляду для надання послуг та інформації. Якою має бути поведінка бібліотекарів, до кого їм апелювати у такий складний час? Адже значна частина чиновників та представників влади на місцях уже давно живуть за європейськими стандартами, працюють у затишних, комп'ютеризованих, теплих кабінетах. Вони часто не чують прохань працівників культури, і бібліотекарів зокрема, про нагальні проблеми та перспективу і можливості їх вирішення. Кому ж служать вони: громаді села, селища, містечка? Для кого працюють? Чому ось уже скільки років робиться все, щоб знищити залишки культурної інфраструктури містечок, міст та селищ, без того понівечених різними реформами та недолугими підходами до їх проведення в різних галузях народного господарства? А тепер приходять і в культуру. Проте висновків ніхто з цього не робить... На жаль... А "стрілочниками" у кризові часи найчастіше стають найбільш незахищені бібліотечні працівники і в цілому працівники культури. На них і виливаються стихії різних реформ та "оптимізації". Бібліотечна громадськість до проблем "оптимізації" часто не залучається, їй лише доводиться до відома, що є така думка, що це буде найкраще, найоптимальніше вирішення нако­пичених останніми роками проблем бібліотечної галузі.
Водночас соціологи і психологи, так само як і бібліотекарі, зазначають, що нечитаючі діти частіше за інших не знаходять виходу зі складних ситуацій, слабше орієнтуються в складнощах дитячого сприйняття світу, частіше потрапляють в антисоціальні ситуації, відчувають дискомфорт у процесі спілкування з однолітками, відчувають самотність, замкнутість, розгубленість тощо.
Бібліотекарі дитячих бібліотек Тернопілля глибоко переконані, що привернення уваги дітей до високохудожніх літературних творів, поширення кращої вітчизняної та світової літератури в середовищі дітей та підлітків, відродження читання як духовної потреби - це не менш важлива робота, ніж виховання, навчання дітей та турбота про їхнє здоров'я.
Обласна бібліотека для дітей як регіональний методичний центр розвитку дитячого читання проводить чимало заходів, які стимулюють цей процес у бібліотеках області. Вона постійно вивчає ситуацію щодо дитячого читання шляхом проведення Всеукраїнських та регіональних соціологічних досліджень: "Краща книга року для дітей", "Читання художньої літератури учнями 5 - 9-х класів", "Твоя уява про сучасну бібліотеку". Практикує опитування, анкетування, аналітично-прогностичні аналізи, рейтинги читацьких симпатій "Улюблені книги дитинства", огляди діяльності тощо.
На сьогодні статус дитячих бібліотек, яких на Тернопільщині функціонує 32 та 1 обласна, визначено Законом України "Про бібліотеки та бібліотечну справу". Тут працюють 114 бібліотечних фахівців. Сільське дитяче населення обслуговують 820 сільських бібліотек-філій ЦБС. Із 143 тис. читачів-дітей 81 тис. (або 57%) дітей обслуговують сільські бібліотеки-філії.
Щодо оновлення бібліотечних фондів, то воно виглядає так: у 2007 р. нової літератури дитячими бібліотеками області одержано 14 тис. пр., 2008 р. - 15 тис. пр., що в середньому становить 490 пр. на 1 дитячу бібліотеку та від 4 до 28 книг на 1 сільську бібліотеку або в середньому 21 пр. на рік. Такі показники, звичайно, не можна вважати задовільними. Прогалини у формуванні окремих галузей фонду бібліотекарі заповнюють періо­дичними виданнями, яких районні дитячі бібліотеки передплачують від 20 до 30 назв, а деякі бібліотеки - навіть до 40 назв. Це яскраві, ілюстровані, гарно видані періодичні видання як для наймолодших читачів і дошкільнят, так і старшокласників, гімназистів, учнів коледжів, ліцеїв, батьків, вихователів. Значна кількість журналів у дитячих книгозбірнях адресована вчителям з методики викладання окремих предметів та творчо інтелектуального розвитку дітей. Усі вони потребують свого читача, адже часто передплачуються за кошти, зароблені за рахунок платних послуг. Однак обмежені можливості доступу до періодики мають сільські діти. Адже мають всього по 1~2 періодичні видання лише для дітей молодшого шкільного віку, та й то не кожна сільська бібліотека. Видатки зазвичай на це - обмежені, а часто і взагалі відсутні. На сьогодні 12 районних бібліотек для дітей із 32 мають комп'ютери, 7 бібліотек - підключені до Всесвітньої мережі. Сучасні бібліотечні можливості, нові інформаційні технології спрямовуються на розширення кола читачів, прихильників бібліотечного читання. Бібліотекарі намагаються, щоб кожна книгозбірня стала "серцем інформаційного суспільства". Адже не протиставляють власні бібліотечні традиції впровадженню інноваційних, а навпаки, намагаються залучити їх до партнерства в оновленні можливостей сучасного впливу на читача, підвищенні іміджу сучасної дитячої бібліотеки в стимулюванні читання школярів. Отже, лейтмотив бібліотечної роботи - повернути дітей до бібліотек, до читання, щоб гарна книга посіла гідне місце в організації їх дозвілля, спілкуванні, акумулюючи дискусії та обговорення книг як комунікативного посередника у зв'язці "Бібліотека - книга - читач".
Тому не дивно, що у своїй діяльності сучасні бібліотекарі обирають девізи: "Читати - знову модно!", "Читати - престижно" або "Приведи друга в бібліотеку", - і які є справді на часі.
Щороку активізується діяльність бібліотек у проведенні Всеукраїнського тижня дитячого читання. Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач ... року", які проходять за підтримки Національної бібліотеки України для дітей та громадської організації "Форум видавців" (м.Львів). Практикуються обласні творчі конкурси для дітей "І полинуло мудре Тарасове слово", краєзнавчо-пошукові експедиції 'Тернопілля, рідне Тернопілля, земле мила, барвінковий цвіт", огляди-конкурси родинного свята "Український рушник - оберіг вашої сім'ї" тощо.
У поточному році кількість учасників Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України" у Тернопільській області зросла до 5 тис. дітей, які визнані як "Кращий читач школи, ліцею", "Кращий читач України". А кращі читачі центральних дитячих бібліотек Гусятинського, Підгаєцького, Борщівського, Чортківського, Кременецького районів та м. Тернополя презентували область на фестивалі дитячого читання "Книгоманія" в м.Львів. Слід зазначити, що особливо активну роботу провели бібліотекарі Борщівської ЦБС, які залучили 400 читачів, Збаразької ЦБС - 500, Чортківської ЦБС - 716, Зборівської ЦБС - 350, Монастириської та Тернопільської ЦБС - по 850. Під час заключного відбіркового туру Обласна бібліотека для дітей, Обласне управління освіти і науки, Обласний комунальний інститут післядипломної освіти розробили та провели цікаву програму, де діти проявили себе як творчі особистості. Особливо слід відзначити лідерів Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України 2009 року" Віктора Міщанчука з Чортківської гімназії та Любу Юлю із с. Городниця Гусятинської ЦБС, які представляли кращих читачів від Тернопілля в м. Львів. Окрім конкурсної програми, учасники 3-го заключного туру демонстрували думки про ставлення до книги від вчителя словесності, міністра освіти, митрополита І. Огієнка. Зокрема, "Читання книг навчає нас уму-розу-му, замінюючи нам життєвий досвід, крім цього, воно завжди дає високу естетичну насолоду. Нехай навчання буде серйозним, а насолода глибокою...". Або таке: "Читання - це праця корисна та приємна. Тому читайте завжди і всюди, де тільки є для цього можливість, тоді читання стане Вашою звичкою, а вона є ознакою висококультурної людини..." тощо.
Цікавою є робота щодо стимулювання дитячого читання під час літніх канікул. Намагаючись подружити дітей із книгою, ось уже другий рік діє програма літніх читань школярів: "Літо. Діти. Книги", яка у 2009 р. проходить під девізом "Книгам не кажемо: "До побачення!". Вона спрямована на активізацію дитячого читання, зокрема за шкільною програмою та залучення дітей до бібліотеки. А також стимулює бібліотекарів до творчого пошуку нетрадиційних форм та методів залучення дітей до проведення дозвілля в стінах дитячих бібліотек, а також місцях оздоровлення та відпочинку дітей. Програмою передбачено різні ігри, конкурси: "Відгадай рифму", "Що я знаю або що я читаю" тощо. А для наймолодших читачів-дітей передбачено програмою створення своєрідної літньої кафедри "Чомусиків" або "Знайко в бібліотеці", де діти самі визначають кращого читача літа за кількістю сонечок або квітів соняшника, які з'являться на їхньому формулярі після кожної прочитаної влітку книжки. Завершує програму літніх читань - підбиття підсумків та визначення переможців книжкового урожаю літа - 2009 р., кращого читаючого класу, на які будуть запрошені батьки, вчителі, вихователі, бібліотекарі. Напередодні Дня знань для учасників літніх читань проводяться підсумкові свята "Літо - це дивна пора", свято-бенефіс "Лідер літніх читань" тощо. Кращі читачі нагороджуються за рекомендацією бібліотекарів подяками, грамотами від керівництва бібліотек та дирекції шкіл. Сподіваємось, що і цього року бібліотекарі обов'язково запросять на заключне свято "Літо в країні Читалії" всіх тих, хто вперше став читачем дитячої бібліотеки і прочитав хоча б одну книжку влітку.
Бібліотекарі Тернопілля переконані, що інвестиції, вкладені в дитинство, обов'язково повернуться суспільству сторицею. А діти, відчуваючи увагу, тепло та професійні можливості бібліотекарів у забезпечені їхніх читацьких потреб та інтересів, відгукнуться своєю читацькою активністю та будуть поступово повертатися до книги, до бібліотеки. Бібліотекарі ж їм скажуть: "Браво, читачі!", "Читати модно і престижно завжди", "Ласкаво просимо до бібліотеки!". 




odb.te.ua © 2004-2018
розробка: vlasne.info


Будь-яку інформацію Ви
зможете знайти за допомогою
Карти сайту
 

  Хороші казки для хороших малят

Ви можете залишити свої побажання
та зауваження у нашій
Приймальні бібліотекаря