Х. О. Алчевська

Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

   Христина Данилівна Алчевська (16 березня 1841, Борзна — 27 жовтня 1920, Харків) — український педагог, організатор народної освіти, дружина Олексія Алчевського, мати Григорія та Івана Алчевських.
   Народилась 16 березня 1841 року у Бозні. Батько — Д. Журавльов — викладач міського училища, мати — дочка героя Війни 1812 року генерала Вуїча, сина молдовського господаря. Освіту здобула самотужки. В часи революційної ситуації 60-х років 19 століття під псевдонімом «Українка» листувалася з О. Герценом, один з її листів надруковано в його часописі «Колокол».
   В 1862 році заснувала Харківську жіночу недільну школу. Офіційно її засновано в 1870 році, утримувала цю школу до 1919 року. В школі викладала з колективом педагогів-сподвижників — безплатно працювало понад 100 учителів. В 1896 році збудувала для школи будинок вартістю 50 тисяч рублів — єдине власне, тобто таке, що належало школі, приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії.
   Популяризувала українську мову, народну пісню, творчість Тараса Шевченка. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Центру громадських зв'язків) у 1899 році встановила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора В. Беклемішева.
   Вона згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного критико-бібліографічного покажчика «Что читать народу?» (1884—1906). У ньому понад 4 тисячі рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів, учителів, викладачів, професорів і просто читачів, на твори зарубіжної, російської та українскьої літератури. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Авторський колектив на чолі з нею підготував також 3-томний посібник «Книга взрослых», що протягом 1899—1917 років витримав 40 видань. Вона — авторка мемуарів «Передуманное и пережитое» (1912), методичних статей з навчання дорослих та оповідань, укладач «Каталога книг» для недільних шкіл, учасниця педагогічної експозицій на всеросійських та міжнародних виставках (у Москві та Нижньому Новгороді — 1895, 1896, Парижі — 1889, 1900, Чикаго — 1893). Христина Данилівна удостоєна багатьох найвищих нагород — золотих та срібних медалей, почесних дипломів тощо, обрана віце-президентом Міжнародної ліги освіти.
   Померла 27 жовтня 1920 року у Харкові. Похована на міському кладовищі.