Вітаємо на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для дітей

 
    Людмила Кірик-Радомська народилася 12 червня 1948 р. у с. Вовча Гора, нині Хмельницького району Хмельницької області в сім'ї службовців. Поетеса, лікар. У 1966 р. закінчила середню школу в с. Чорний Острів, нині Хмельницького району, в 1973 - Тернопільський медичний інститут (нині - державний університет). Працювала лікарем 1 -ої і 2-ої міських лікарень у Тернополі. Під час роботи у 1975 р. важко захворіла і в 1980 р. вийшла на пенсію у зв'язку з інвалідністю. Останні десять років життя була прикута до ліжка. Була членом обласного літературного об'єднання "Сонячні кларнети", друкувалася в обласних газетах "Ровесник", "Вільне життя", "Русалка Дністрова", "Селянська доля", "Свобода", журналах "Тернопіль", "Радянська жінка". Окремі поезії Л. Кірик-Радомської покладені на музику.
Член Національної спілки письменників України з 2003 р.
   Померла 28 квітня 2005 р. Похована у м. Тернопіль.

Видані книги:

"Неспокій" (1991), історичний роман-дилогія у віршах "Химерна доля" (1994), "Наодинці із собою" (1999), "Порубіжжя" (1999), "Казка про Капкана-Іклана і хоробрих друзів", "Кілька днів літа: Оповідання", "Сільські пристрасті" (усі - 2001).




Людмила Кірик-Радомська Наодинці із собою: поезії / Людмила Кірик-Радомська. - Тернопіль: Поліграфіст, 1999. - 101 с.

До цієї поетичної збірки Людмила Кірик-Радомської - увійшли вірші, написані в різні роки. Раніше вони ніде не друкувалися, за винятком кількох, надрукованих у "Русалці Дністровій". І хоч відрізняються за змістом, але єднає їх щирість, сила почуттів і яскравість образів. Все це не залишає байдужим читача: хвилює, захоплює його, примушує замислитись над змістом людського життя.










Кірик-Радомська, Л. А Неспокій: поезії / Людмила Кірик-Радомська. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - 83 с.

Це перша поетична збірка людини нелегкої долі. Прикута важкою хворобою до ліжка, Людмила Кірик-Радомська знайшла в собі сили творити художнє слово. її вірші-роздуми приваблюють щирістю і філософським осмисленням життя, багаті точними спостереженнями, неповторною образною системою. До збірки увійшла також поема «Нова віра, або Як Володимир Русь Хрестив».










Кірик-Радомська, Л. Сільські пристрасті: новели / Людмила Кірик-Радомська. — Тернопіль: Збруч, 2001. — 104 с.

Сільські пристрасті — перший прозовий твір поетеси Людмили Кірик- Радомської. До цього вийшли в світ: збірка поезій «Неспокій», 1991 рік; перша книга історичного роману у віршах «Химерна доля», 1994 рік; друга книга історичного роману у віршах «Химерна доля», 1999 рік; збірка поезій «Наодинці із собою», 1999 рік.
Історії, описані у цій книжці, цілком достовірні. Автор лише зробила деякі доповнення і змінила прізвища героїв. Минуле в них тісно переплітається із сьогоденням. Майстерно написані новели викликають різні почуття. Через те, що складним і неповторним є людське життя, з його, часто, трагічними і комічними сторінками. Але, навіть сміючись над вчинками героїв, відчуваєш співчуття до цих простих сільських людей, які, тяжко працюючи, мають не так багато радощів у житті.






Кірик-Радомська, Л. Химерна доля: історичний роман у віршах / Людмила Кірик-Радомська; ред. Б. В. Проник. — Тернопіль: Тернопіль, 1994. — 165 с. 















Кірик-Радомська Л. Химерна доля: історичний роман у віршах: кн. 2. / Людмила Кірик-Радомська. — Тернопіль: Збруч, 1999. — 164 с. 

Перша книга історичного роману у віршах "Химерна доля "поетеси Людмили Кірик-Радомської побачила світ у 1994 році.
Друга книга під назвою "Порубіжжя", є продовженням цього роману. У ній зображено життя козаків, їх боротьбу проти татарських орд на півдні України на початку XVI століття.
Тут ми знову зустрічаємось з улюбленими героями: Остапом Гонтою, красунею Даринкою, козаком Карпом Маслом і його жінкою Галиною. Знайомимось з Черкаським старостою Дашкевичем — активним організатором козацтва і водночас захисником інтересів короля Жигмонта І та іншими персонажами твору.
Книга написана натхненно, просякнута ідеями гуманізму, любові до рідної землі, до свого народу.